Ухвала суду № 93733338, 14.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5641/18

1кп/755/247/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2020 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

суддів Левко В.Б., Федосєєва С.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018100040000211 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Мовчанюка О.С.,

представника потерпілої Шпака О.К.,

захисника Оверчук Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12018100040000211 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_1 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, вони на даний час не зникли, провадження йде до логічного завершення, суду надано докази причетності останнього до смерті потерпілого і, будучи обізнаним про можливу міру покарання, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду. Зокрема, існує ризик впливу на потерпілу та свідків, шляхом погроз, у тому числі, фізичним насильством. Вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 немає підстав змінювати даний запобіжний захід, на інший, більш м`який запобіжний захід. Крім того, просив не визначати обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства.

Представник потерпілої Шпак О.К. підтримав думку прокурора.

Захисник Оверчук Ю.О. заперечувала проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вже тривалий час перебуває під вартою, має міцні соціальні зв`язки, має матір, яка проживає у м. Києві. Зокрема, потерпіла та свідки вже допитані, а на експерта обвинувачений ОСОБА_1 вплинути не може, оскільки експерт є незалежною особою. Крім того, її підзахисний з 2008 року по 2018 рік був офіційно працевлаштований, що свідчить про те, що він є особою, яка може жити у соціумі. Зокрема, прохала при вирішенні питання про доцільність тримання під вартою врахувати стан здоров`я обвинуваченого та надала з цього приводу дослідження магнітно-резонансної томографії. У зв`язку із вищенаведеним, прохала змінити її підзахисному даний запобіжний захід, на інший, більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт за місцем проживання його матері і саме такий запобіжний захід зможе належним чином забезпечити його належну процесуальну поведінку, а вже у разі порушення обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків вже будуть підстави для тримання його під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, що стосується питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення та відсутність достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу та його продовженні, колегія суддів вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому, відсутні.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і, знаючи про можливу міру покарання, може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дає підстави для збереження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання останньому під вартою. Зокрема, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, потерпіла зазначала, що існують ризики впливу на неї, у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Зокрема, на даний час, докази, передбачені ст. 84 КПК України, у цей період, у повному обсязі не досліджені, тому з урахуванням наведених даних, колегія суддів вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 12 жовтня 2020 року включно.

Колегія суддів, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: