Рішення № 93731013, 09.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7205/18

№ провадження 2-а/646/4/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2020 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді: Шелест І.М.

за участю секретарів судового засідання: Ушакової Г.В., Саламахи В.О., Коммунарової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції між Новозаводським районним судом м. Чернігова та Червонозаводським районним судом м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса мешкання: АДРЕСА_1 ) до Чернігівської митниці ДФС (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. проспект Перемоги)про скасування постанови про порушення митних правил №1098/10200/18 від 14 вересня 2018 року-

у присутності представника позивача - Явтух О.Г.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду, посилаючись на те, що постановою Чернігівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 1098/10200/18 її було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 9 421, 98 грн. Позивач просить визнати постанову протиправною та скасувати її. В обґрунтування позовних вимог вона зазначила, що наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 митниця вбачає у тому, що вона як керівник підприємства не вірно класифікувала товар. Позивач вважає, що такі висновки відповідача не відповідають дійсності, оскільки Приватне підприємство «АЗЧ Постач», не погодившись з результатами перевірки, проведеної Головним управлінням ДФС у Харківській області, за результатами якої було складено Акт №929/20-40-14-15-07/36817584 від 13 березня 2018 року, висновки якого покладено в основу Постанови в справі про порушення митних правил №1098/10200/18 від 14 вересня 2018 року оскаржив податкові повідомлення-рішення, що було винесені на підставі вищевказаного акту. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №2040/5211/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, позовні вимоги Приватного підприємства «АЗЧ Постач» задоволено частково та скасовано податкові повідомлення-рішення №00000281415 та №00000291415 від 27 березня 2018 року. В мотивувальній частині постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №2040/5211/18 встановлено, що висновки акта перевірки, базуються на тих же документах і даних, що були надані підприємством позивача до контролюючого органу під час здійснення останнім митного контролю і митного оформлення ввезеного позивачем товару, та будь-яких доказів надання позивачем недостовірної інформації при декларуванні товару відповідачем надано не було. Вказаний правовий висновок висловлено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.10.2018 року по справі № 816/279/17. Крім того, при винесенні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №2040/5211/18 суд зазначає, що лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 252/99-99-19-03-01-18 від 02.02.2018 року не є нормативно-правовим актом та не носить імперативного характеру, у зв`язку із чим позивач вважає безпідставними та необґрунтованими посилання представника відповідача щодо невідповідності коду товару, заявленого у митній декларації підприємством позивача. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Зі сказаного вище вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №2040/5211/18 встановлено, що будь-яких доказів надання Приватним підприємством «АЗЧ Постач», обов`язки директора якого на момент митного оформлення вантажної митної декларації від 07 лютого 2017 року №UA102110001/2017/200405 виконувала ОСОБА_1 , у діях якої Постановою в справі про порушення митних правил №1098/10200/18 від 14 вересня 2018 року Чернігівська митниця ДФС встановила порушення митних правил шляхом надання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару, недостовірної інформації при декларуванні товарів надано не було. Враховуючи обставини, викладені вище, висновки, викладені у Постанові в справі про порушення митних правил №1098/10200/18 від 14 вересня 2018 року спростовуються постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №2040/5211/18, що свідчить про незаконність та необґрунтованість вказаної постанови Чернігівської митниці ДФС, в зв`язку з чим вона підлягає скасуванню. Крім того, позивач посилається на те, що в його діях відсутня умисна форма вини, при наявності якої наступає відповідальність за ст. 485 МК України, оскільки митний орган був повинний встановити, що ОСОБА_1 , як директор ПП "АЗЧ Постач" діяла із прямим умислом на завдання шкоди економічним інтересам держави.

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом та просить суд скасувати зазначену постанову, а провадження закрити.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позов.

Представник відповідача - Чернігівської митниці ДФС, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнаються і зазначається, що заперечує проти задоволення позову з підстав, які викладені у запереченнях на позов. Представник відповідача також розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі матеріалів, наявних в справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2018 постановою Чернігівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 1098/10200/18 її було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 9 421, 98 грн.

За результатами перевірки, проведеної Головним управлінням ДФС у Харківській області, було складено Акт №929/20-40-14-15-07/36817584 від 13 березня 2018 року, висновки якого покладено в основу Постанови в справі про порушення митних правил №1098/10200/18 від 14 вересня 2018 року.

Приватне підприємство «АЗЧ Постач», не погодившись з даними висновками, оскаржив податкові повідомлення-рішення, що було винесені на підставі вищевказаного акту. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі № 2040/5211/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, позовні вимоги Приватного підприємства «АЗЧ Постач» задоволено частково та скасовано податкові повідомлення-рішення №00000281415 та №00000291415 від 27 березня 2018 року.

В мотивувальній частині постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі № 2040/5211/18 встановлено, що висновки акта перевірки, базуються на тих же документах і даних, що були надані підприємством позивача до контролюючого органу під час здійснення останнім митного контролю і митного оформлення ввезеного позивачем товару, та будь-яких доказів надання позивачем недостовірної інформації при декларуванні товару відповідачем надано не було. Вказаний правовий висновок висловлено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.10.2018 року по справі № 816/279/17. Крім того, при винесенні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №2040/5211/18 суд зазначає, що лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України № 252/99-99-19-03-01-18 від 02.02.2018 року не є нормативно-правовим актом та не носить імперативного характеру.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто до товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД .

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД .

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України).

Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За статтею 485 МК України заявлене в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

При цьому, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст. 485 Митного кодексу України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст. 53 МК України.

Підставою винесення Чернігівською митницею Державної фіскальної служби України оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил стали висновки щодо вчинення ОСОБА_1 , дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, а саме заявлення у митних деклараціях неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Так, ПП «АЗЧ Постач» відповідно до вказаних митних декларацій ввезено товар, за описом: «Іграшки з полімерних матеріалів: TOY-іграшка; TOY-STAMP – іграшка-штампик» за кодом УКТ ЗЕД 9503 00 99 00, пільгова ставка ввізного мита 0 %.

Зазначені дії позивача Чернігівською митницею Державної фіскальної служби України кваліфіковані за ст. 485 МК України.

У ході судового розгляду встановлено, що до митного оформлення зазначеного вище товару позивачем було надано всі необхідні товаросупровідні документи та визначено код товару згідно УКТ ЗЕД - 9503 00 99 00, митним органом рішення про визначення коду товару іншого, ніж - 9503 00 99 00, не приймалось, товар був випущений у вільний обіг.

У даному випадку для митного оформлення імпортованого товару декларант надав митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару, так для підтвердження заявленої митної вартості. Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.

За таких обставин, у позивача були обґрунтовані підстави вважати вказаний код УКТ ЗЕД вірним, з огляду на що суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження наявності умислу декларанта на заниження митних платежів.

Крім того, суд зазначає, що сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України .

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року у справі № 334/1738/16-а (2-а/334/124/16) (адміністративне провадження №К/9901/11461/18) та від 13.12.2018 року у справі № № 759/360/17 (адміністративне провадження №К/9901/60666/18).

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У той же час, ч. 1 ст. 531 МК України визначені підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, зокрема, п. 1 - відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Таким чином, відповідачем не доведено вину позивача у порушенні митних правил та не підтверджено те, що дії позивача були спрямовані на внесення неправдивих відомостей до митних декларацій, метою яких є неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, з огляду на що оскаржувана постанова Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил № 1098/10200/18 від 14.09.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

За змістом частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, фактично дії Чернігівської митниці ДФС щодо зміни коду товару ввезеного ПП «АЗЧ Постач» були визнані необґрунтованими та безпідставними у судовому порядку, податкові-повідомлення рішення були скасовані судом. У позивача були відсутні підстави для декларування товару із іншим кодом, а відтак, у ПП «АЗЧ Постач» відсутній обов`язок щодо сплати різниці у розмірі митних платежів, яка утворилася внаслідок зміни коду ввезеного товару.

Отже, оскільки ПП «АЗЧ Постач» не було допущено несплати митних платежів у встановлений законом строк, у відповідача відсутні фактичні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Статтею 531 МК України визначено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, а тому постанова Чернігівської митниці ДФС від 14.09.2018 № 1098/10200/18, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил – задовольнити повністю.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1098/10200/18 від 14 вересня 2018 року.

Закрити справу про порушення митних правил №1098/10200/18 розпочату 20 липня 2018 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 15.12.2020.

Суддя І.М. Шелест