Постанова № 937300, 28.08.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 07/3255а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2007 р.

9год., м. Черкаси

За адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод”

до головного управління державного казначейства України у Черкаській області

до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі

про стягнення 224577грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Попаденко З.В. - за довіреністю від 18.06.2007р., Мукоїд А.П. –за довіреністю від 25.07.2007р.;

від першого відповідача Іляшенко С.В. –за довіреністю від 02.07.2007р., Смовж П.В. –за довіреністю від 26.03.2007р.;

від відповідача: Бенедь Г.Я. –начальник інспекції, Романюк О.М. –за довіреністю від 25.07.2007р., Гречко І.В. –за довіреністю від 05.09.2006р., Стасюк Ю.В. –за довіреністю від 23.08.2007р.

У засіданні суду приймала участь прокурор відділу прокуратури Черкаської області Мешкова М.В.

Заявлено адміністративний позов про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 224577грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у тому числі: 96848грн. за серпень 2006р. і 127729грн. за вересень 2006р.

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на безпідставність невідшкодування йому відповідачами заявленої ним в установленому Законом України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі –Закон №168/97-ВР) порядку до відшкодування із Державного бюджету України 96848грн. податку на додану вартість за серпень 2006р. і 127729 грн. податку на додану вартість за вересень 2006р.

У засіданні суду представники позивача адміністративний позов підтримав вказаних у ньому підстав.

Перший відповідач письмових заперечень проти позову до господарського суду не подав, проте у засіданні суду його представники проти позову заперечили, вказавши при цьому на неможливість здійснення першим відповідачем бюджетного відшкодування без відповідного висновку другого відповідача або без рішення суду.

Другий відповідач також письмових заперечень проти позову до господарського суду не подав.

У засіданні суду представники другого відповідача заперечили проти позову в частині відшкодування позивачу 1847грн. податку на додану вартість за серпень 2006р. у зв’язку із зменшенням позивачу на цю суму бюджетного відшкодування за вказаний податковий період за податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2007р. №0000432301/0, прийнятим на підставі акту перевірки позивача від 20.08.2007р. №68/23-009/00255289.

Прокурор підтримав заперечення другого відповідача проти позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд встановив наступне.

19 серпня 2006р. позивач подав другому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006р., згідно за якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного податкового періоду мала від’ємне значення і становила 120560грн. Цю суму позивач відобразив у податковій декларації як таку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з податковою декларацією за липень 2006р. позивач подав другому відповідачу розрахунок відображеного у податковій декларації коригування суми податку на додану вартість, п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану позивачем у липні 2006р. продукцію, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за липень 2006р.

20 вересня 2006р. позивач подав другому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 152413грн. Цю суму позивач відобразив у податковій декларації як таку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Усю суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за попередній податковий період (липень 2006р.) у розмірі 120560грн. позивач відобразив у податковій декларації за серпень 2006р. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку.

Разом з податковою декларацією за серпень 2006р. позивач подав другому відповідачу розрахунок відображеного у податковій декларації коригування суми податку на додану вартість, п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану позивачем у серпні 2006р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006р. у розмірі 120560грн., реєстри отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2006р.

20 жовтня 2006р. позивач подав другому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного податкового періоду мала позитивне значення і становила 53147грн. На цю суму позивач зменшив податковий кредит попередніх податкових періодів.

Усю суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за попередній податковий період (серпень 2006р.) у розмірі 153413грн. позивач відобразив у податковій декларації за вересень 2006р. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку.

Разом з податковою декларацією за вересень 2006р. позивач подав другому відповідачу розрахунок відображеного у податковій декларації коригування суми податку на додану вартість, п’яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану позивачем у вересні 2006р. продукцію, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006р. у розмірі 152413грн., реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2006р.

У січні 2007р. другим відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень 2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 26.01.2007р. №2/23-009/00255289.

Перевіркою було встановлено, що позивач в порушення пп. „а” пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР завищив відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість та у розрахунках бюджетного відшкодування за серпень, вересень 2006р., суми податкового кредиту попередніх податкових періодів, сплачені позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам товарів, відповідно на 23712грн. і на 24684грн., що у свою чергу призвело до завищення позивачем сум бюджетного відшкодування за серпень на 23712грн. і за вересень на 24684грн.

На підставі акта від 26.01.2007р. №2/23-009/00255289 другий відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 06.02.2007р. №0000042301/0, за яким відповідач, посилаючись на пп. „б”, „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ), зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006р. на 23712грн. і за вересень 2006р. на 24684грн.

Заявлені у позові до відшкодування суми податку на додану вартість за серпень і вересень 2006р. були визначені позивачем з урахуванням податкового повідомлення-рішення другого відповідача від 06.02.2007р. №0000042301/0.

У серпні 2007р. другий відповідач ще раз провів позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень 2006р., за результатами якої був складений акт від 20.08.2007р. №68/23-009/00255289. Цією перевіркою другий відповідач підтвердив право позивача на отримання частини заявленої позивачем у податковій декларації за серпень 2006р. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 118713грн. і усієї заявленої позивачем у податковій декларації за вересень 2006р. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 152413грн.

Щодо решти заявленої позивачем у податковій декларації за серпень 2007р. суми бюджетного відшкодування у розмірі 1847грн. перевіркою було встановлено, що позивач в порушення пп. „а” пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР завищив на цю суму –суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На підставі акта від 20.08.2007р. №68/23-009/00255289 другий відповідач прийняв і надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення від 21.08.2007р. №0000432301/0, за яким, посилаючись на пп. „б”, „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006р. на 1847грн.

Позивач не привів ніяких доводів щодо неправомірності зменшення другим відповідачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2006р. на 1847грн. і вимоги про визнання нечинним (про скасування) податкового повідомлення-рішення другого відповідача від 21.08.2007р. №0000432301/0 не заявив.

Пунктом 5.1 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За змістом підпунктів „б” і „в” пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/98-ВР якщо податковий орган за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Другим відповідачем не було встановлено будь-яких невідповідностей фактичним обставинам чи вимогам законодавства заявлених позивачем в установленому порядку до відшкодування сум податку на додану вартість за серпень, вересень 2006р. за винятком суми - 1847грн. за серпень 2006р., яка була включена позивачем до стягуваної суми бюджетного відшкодування. Отже, відповідачі не доказали правомірності своєї бездіяльності щодо невідшкодування позивачу податку на додану вартість за серпень 2007р. у сумі 95001грн. (96848грн. –1847грн.) і за вересень 2006р. у сумі 127729грн. Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню в частині стягнення з державного бюджету України на користь позивача 222730грн. (95001грн. + 127729грн.) бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору відповідно до частини задоволених вимог у сумі 1686грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через управління державного казначейства України у Черкаській області (бул. Шевченка, буд. 185, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22808168) на користь відкритого акціонерного товариства „Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” вул. Леніна, буд. 122, м. Монастирище, Черкаська область,19100, ідентифікаційний код 00255289) –222730грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнути із Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” вул. Леніна, буд. 122, м. Монастирище, Черкаська область,19100, ідентифікаційний код 00255289), –1686грн. витрат на сплату судового збору.

В решті адміністративного позову відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ Дорошенко М.В.