Вирок № 93729788, 21.12.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/6169/19

н/п 1-кп/953/313/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі – Хомінської Т.В.,

за участю прокурора – Дзюби І.О.,

захисника - Рябовол В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який має середню освіту, раніше судимого вироком Київського районного суду м. Харкова від 16.03.2020 року за ч.2 статті 15 ч.1 статті 115 КК України до 8 років позбавлення волі, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 222 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 своїми умисними діями надав завідомо неправдиву інформацію кредиторам з метою отримання кредиту за відсутністю ознак злочину проти власності за наступних обставин.

15.05.2018 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 4, в приміщенні ТОВ «Споживчий центр», з метою отримання грошового кредиту, діючи умисно, з корисних намірів, з метою оформлення кредитного договору в ТОВ «Споживчий центр» та отримання грошових коштів в сумі 2000 грн., надав співробітнику кредитної установи завідомо неправдиву інформацію щодо своєї особи, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 та карту платника податків № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , видавши себе за іншу особу, тобто надав документи, які містили завідомо неправдиві відомості, що стало підставою для прийняття рішення про надання кредиту у розмірі 2000 грн., та укладання договору №15.05.2018-100002340 від 15.05.2018 року на ім`я ОСОБА_2 . При цьому, усвідомлюючи, що відомості, які містились у наданому паспорті громадянина України та картці платника податків не відповідають дійсності щодо особи позичальника. ОСОБА_1 засвідчив викладені у вищевказаному кредитному договорі неправдиві дані щодо своєї особи, підписом, що вплинуло на волю кредитора та ураховувалось при прийнятті рішення про надання кредиту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 статті 222 КК України не визнав повністю, заперечував обставини, які викладено в обвинувальному акті за якими пред`явлено обвинувачення. Пояснив, що потерпілого ОСОБА_2 він бачив під час спільних зустрічей в компанії зі своїми знайомими, з якими разом навчались, знав його в обличчя, проте особисто з яким не був знайомий, не спілкувався. Зазначив, що дійсно наприкінці квітня 2018 року він у спільній компанії бачив ОСОБА_2 , з якими разом з іншими знайомими гуляли в районі ХНАТОБа у м. Харкові, вживали алкогольні напої. Через декілька днів від його знайомих він дізнався, що ОСОБА_2 втратив свій паспорт, який знаходився у інших осіб та переходив «з рук в руки». Також пояснив, що вказаний паспорт у нього не перебував, з вказаним документом він не звертався до ТОВ «Споживчий Центр» з метою отримання грошових коштів за іншими документами, що посвідчують особу. Відзначив, що вказаний паспорт йому підкинули працівники поліції, який був вилучений у рюкзаку під час огляду його речей співробітниками поліції за іншим кримінальним провадження. Також пояснив, що раніше він отримував кредити в компанії «Швидкі гроші» на свій паспорт, щодо процедури отримання йому відомо, що спочатку необхідно зателефонувати на певним номером телефону, повідомити відомості та розмір потрібної суми, потім вказані відомості оброблюються та через деякий час оператором повідомляється про результати розгляду цієї заяви та пропонується прийти за відповідною адресою отримати необхідні кошти.

Також позиція захисту ґрунтується на наступних доводах, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про об`єкт кримінального правопорушення, які саме особисті відомості були ним спотворені, яку саме інформацію він надав відносно себе з метою отримання кредиту, як вплинуло надання паспорту ОСОБА_2 на рішення кредитної організації на видачу кредиту ОСОБА_2 .

Незважаючи на невизнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме:

- показаннями допитаної в судовому засіданні представника потерпілого ТОВ «Споживчий центр» Машкіної В.М., яка пояснила суду, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 15.05.2018 було укладено кредитний договір №15.05.2018-100002340 на підставі пред`явленого паспорту на ім`я ОСОБА_2 та його ідентифікаційного коду. Зазначила, що при видачі кредиту, а саме 15.05.2018 року, було здійснено фото позичальника. Згідно видаткового касового ордеру позичальнику було видано 2000,00 грн. 21.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з повідомленням, що не укладав кредитний договір та надав висновок Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області від 05.05.2018 р., про те що у нього був викрадений паспорт. В результаті звернення ОСОБА_2 , 27.06.2018 року ТОВ «Споживчий центр» звернувся до Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області із заявою №476 щодо можливого шахрайства при укладенні кредитного договору, а саме пред`явлення третьою особою паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_2 . Станом на теперішній час у ТОВ «Споживчий центр» відсутні матеріальні претензій, у зв`язку із погашенням кредитного зобов`язання;

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , яка повідомила суду, що є працівником ТОВ «Споживчий центр» та станом на 2018 рік працювала спеціалістом по роботі з клієнтами, пояснила, що 15.05.2018 року до відділення ТОВ «Споживчий центр» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, прийшов громадянин, який представився ОСОБА_2 , який виявив бажання отримати кредит в розмірі 2000,00 грн., надавши оригінал паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_2 . Заявка щодо оформлення кредиту була попередньо оформлена, шляхом телефонного дзвінку на гарячу лінію ТОВ «Споживчий центр», крім того, свідок зазначила, що при оформленні заявки на отримання кредиту шляхом телефонного дзвінку, особа яка її оформлює повідомляє свої паспортні дані та контактні телефони, після чого особисто приходить до найближчого відділення та підтверджує свої бажання щодо оформлення кредиту шляхом надання оригіналу свого паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду. Як зазначила свідок, при перевірці документів, у неї не виникло сумнівів, що особа яка з`явилась для отримання кредиту та пред`явила паспорт та ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_2 є однією особою, тому вона оформила необхідні документи, відсканувала паспорт та ідентифікаційний код, зробила фотознімок та відправила анкету з усіма документами на затвердження. Після позитивного вирішення питання щодо видачі кредиту, особі, яка назвалась ОСОБА_2 було видано кредит готівкою у сумі 2000,00 грн. Крім того, свідок зазначила, що впізнала ОСОБА_1 як особу, яка отримувала кредит 15.05.2018 року у відділенні ТОВ «Споживчий центр» за фотознімками на стадії досудового розслідування, а також в ході судового розгляду;

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що обвинуваченого бачив у колі спільних знайомих, разом навчались, близько не спілкувався. Зазначив, що приблизно 25-26 квітня 2018 року у денний час впродовж декількох годин він разом з іншими знайомими, серед який бачив ОСОБА_1 гуляли компанією в районі ХНАТОБа у м. Харкові, вживав алкогольні напої. Після чого повернувшись додому, на наступний день він з`ясував, що у нього відсутня сумка, в якій знаходились його особисті речі, зокрема, його паспорт громадянина України на його ім`я з довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду. У зв`язку з втратою паспорту він та його мати звертались до правоохоронних органів про вжиття заходів щодо розшуку паспорту громадянина України на його ім`я. Також зазначив, що через деякий час він отримав повідомлення та дізнався про наявність у нього фінансового зобов`язання перед ТОВ «Споживчий центр», проте до вказаної установи він не звертався, заяву для отримання кредиту не надавав, документи, що посвідчують його особу не пред`являв. Взагалі, жодного разу не звертався за отриманням кредитів, процедура отримання кредитів йому не відома. У зв`язку з чим, він прибув до відділення ТОВ «Споживчий центр» та повідомив останнім, що ним не подавалися відповідні документи для отримання кредиту, паспорт та код втратив, для посвідчення своєї особи пред`явив сертифікат ЗНО з його фотокарткою, оскільки іншого документу, що посвідчує його особу він на той час не мав.

Наведені показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , представника потерпілого Машкіної В.М., повністю підтверджують дані про час, місце, спосіб та обставини надання обвинуваченим ОСОБА_1 завідомо неправдивої інформації кредитору – ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання кредиту за відсутністю ознак злочину проти власності, оскільки вказані показання є логічними, послідовними, які узгоджуються між собою та з іншими дослідженими під час судового розгляду доказами по справі, а саме:

- висновком начальника Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від 05.05.2018 року за результатами розгляду матеріалу ЄО № 16238 від 30.07.2018 року згідно якого вбачається, що 30.04.2018 року до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_2 , 1999 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 в якій просить вжити заходів щодо розшуку паспорту громадянина України, виданого на його ім`я, втрату якого виявив 26.04.2018 року за місцем свого проживання. В ході розгляду матеріалу ОСОБА_2 повідимов, що 26.04.2018 року занходячись за місцем мешкання серед особистих речей виявив відсутність свого паспорту громадянина України, виданого на своє ім`я. У зв`язку з тим, що самостійні пошуки особистих документів позитивного результатау не принесли, ОСОБА_2 за даним фактом, з метою відновлення вище вказаних документів звернувся до оранів поліції. В ході відпрацювання матеріалу встановити місце знаходження вище зазначених документів, виданих на ім`я ОСОБА_2 не виявилось можливим (арк. справи 84);

- копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області від 30.10.2015 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , копією картки платника податків на ім`я ОСОБА_2 – НОМЕР_2 (арк. справи 84-87);

- протоколом огляду місця події від 09.06.2018 року в ході якого слідчим СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області за участю понятих, спеціаліста оглянуто ділянку місцевості поблизу будівлі Харківського національного університету будівництва і архітектури за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 4, на якій знаходиться на момент огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у присутності понятих за добровільною згодою видав вміст своїх кишень, детальний опис яких міститься в протоколі, оглянуто сумку коричневого кольору вміст предметів, що містилися описано в протоколі, а також шкіряна куртка чорного кольору зі слідами зносу у вигляді розриву підкладки, потертості. При огляді куртки марки «MOVIE» в бокових карманах були виявлені без пальцеві печатки, при огляді внутрішнього карману був виявлений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Харків, виданий Дзержинським РВ ГУМВС в Харківській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (арк. справи 71-72).

- заявою директора ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_4 до Шевченківського ВП ГУНП у Харківській області від 09.07.2018 року, зареєстровану в журналі за № 27206 про те, що 15.05.2018 року у приміщенні відділення ТОВ «Споживчий центр», яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1 між уповноваженою особою Товариства та фізичною особою-позичальником, який представився як ОСОБА_2 , пред`явивши його паспорт, був укладений кредитний договір № 15.05.2018-100002340 від 15.05.2018 року. На виконання п. 1.4 Договору ТОВ «Споживчий центр» видало особі, яка представилась як ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 15.05.2018 року. Згодом, 21.05.2018 року до ТОВ «Споживчий центр» звернувся ОСОБА_2 та зазначив, що Договір не укладав та що в нього викрали його паспорт та ідентифікаційний код та на підтвердження данного факту надав висновок Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від 05.05.2018 року. В результаті проведеної ТОВ «Споживчий центр» перевірки було з`ясовано, що особа, яка уклала Договір та особа, яка звернулась до ТОВ «Споживчий центр» з повідомленням – різні особи. Таким чином, особа, реалізуючи свій злочинний умисел, надала відомості іншої особи, видаючи їх за власні, пред`явивши у підтвердження документи – паспорт ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області від 30.10.2015 року, картку фізичної особи – платника податків ОСОБА_2 , чим ввела в оману працівників відділення ТОВ «Споживчий центр». Таким чином, невстановленою особою було скоєно заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами у розмірі 2000 грн., шляхом обману, що є майновою шкодою (реальними збитками) завданою ТОВ «Споживчий центр». За вказаних обставин, просить внести відромості за цією заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за вказаними вище фактами у формі досудового розслідування, провести досудове розслідування, вистановити винних осбі та притягнти їх до кримінальної відповідальності (арк. справи 78);

- копією кредитного договору № 15.05.2018-100002340 від 15.05.2018 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» (Кредитором) та ОСОБА_2 (Позичальником), згідно якого кредитором надається кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язуєтьсяч повернути кредит та сплатити проценти, сума кредиту – 2000 грн., вид кредиту: фінансовий кредит, термін повернення кредиту: до 28.05.2018 року включно, стрко користування кредитом (проценти) – 560 грн., що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) за 14 календарних днів користування кредитом; графік платежів: сума кредиту у розмірі 2000 грн. та процени у розмірі 560 грн до 28.05.2018 року. Згідно п.4.6.3 Позичальник володіє всіма необхідними документами, що необхідні для укладення Договору та має здатність виконувати його умови. Вказаний договор містить підпис від імені Кредитора – ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_3 та від імені Позичальника – ОСОБА_2 (арк. справи 79-80);

- анкетою позичальника на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, 30.10.2015 року яка містить наступні застереження, що ОСОБА_2 підписання цієї заяви, зокрема, підтверджує, що зазначена ним інформація в анкеті, а також додані до неї документи та/або копії документів не місять будь-яких неточних, неправдивих або недостовірних відомостей, складені та/або у порядку, передбаченому чинним законодавством України; мені відомі наслідки та відповідальність, передбачені чинним законодавством України за подання неточних, неправдивих або недостовірних відомостей, а також документів, що містять неточні, неправдиві або недостовірні відомості, складені та/або отримані у незаконному порядку. Зі статтями 190, 192, 222 КК України ознайомлений. Дата 25.05.2018 року, позичальник – ОСОБА_2 , особистий підпис (арк. справи 81);

- копією видаткового касового ордеру від 15.05.2018 року про видачу ОСОБА_2 на підставі договору № 15.05.2018-100002340 від 15.05.2018 року грошових коштів у сумі 2000 грн. (арк. справи 82);

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.07.2018 року № 28303 від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про шахрайські дій в якій просить вжити заходи до невідомої особи, яка таємно викрала особистий документ її сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого обманним шляхом оформила та отримала грошовий кредит на ім`я сина (арк. справи 77);

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201822040002703 від 13.07.2018 року за обставинами: 15.05.2018 року невстановлена особа перебуваючи у м. Харкові по вул. Сумська, буд. 4, офіс 122 надала недостовірні відомості відносно себе працівнику ТОВ «Споживчий центр» та шляху обману заволоділа грошовими коштам підприємства (арк. справи 53);

- заявою директора ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_4 до слідчого відділу Київського ГУНП у Харківській області до якої долучено фото особи, яка 15.05.2018 року у відділенні ТОВ «Споживчий кредит», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 4 уклала кредитний договір № 15.05.2018-100002340 та представилась як ОСОБА_2 (арк. справи 61);

- копією листа операціоніста-касира відділення № 90 ТОВ «Споживчий Центр» ОСОБА_7 , зі змісту якого вбачається, що остання повідомляє ОСОБА_2 , що 15.05.2018 року між ТОВ «Спождивчий центр» та ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Дзержиньским РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, 30.10.2015 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , укладений договір 15.05.2018-100002340, на підстві якого ОСОБА_8 15.05.2018 року отримав кредит у розмірі 2000 грн. Станом на 11.08.2018 року ТОВ «Споживчий центр» не має будь-яких претензій та/або вимог за кредитнимм договором 15.05.2018-100002340 від 15.05.2018 року, з копією квитанції до прибуткого касового ордеру № 6659 від 11.08.2018 року згідно якого прийнято від ОСОБА_2 3560 грн., з яких: повернення кредиту 2000 грн., проценти за користування 560 грн., штраф 1000 грн (арк. справи 60);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2018 року в ході якого свідок ОСОБА_3 серед пред`явлених фотознімків впізнала на фото під № 3 за рисами обличчя особу, яка 15.05.2018 року назвалась ОСОБА_2 , якій видала кредит у сумі 2000 грн за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 4 ТОВ «Споживчий центр», на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 66-68);

- копією заяви від ОСОБА_2 від 17.07.2018 року про отримання ним у слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на його ім`я, претензій по схоронності не має (арк. справи 69);

Наведені докази, перевірені в судовому засіданні, підтверджують винність обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні. Його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 222 КК України, оскільки він своїми умисними діями надав завідомо неправдиву інформацію кредиторам з метою отримання кредиту за відсутністю ознак злочину проти власності.

Доводи обвинуваченого про те, що він не надавав завідомо неправдивої інформації у ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання кредиту спростовуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустими письмовими доказами, а також показаннями свідка ОСОБА_3 , яка впізнала особу обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка пред`явила паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , та якому вона видала грошові кошти у розмірі 2000 грн. на підставі пред`явлених документів, що належала іншій особі. Свідок зазначила, що з особою обвинуваченого було укладено договір, який у її присутності був підписаний саме ОСОБА_1 .

Вказані досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою та у сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

За таких обставин, аргументи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не звертався до ТОВ «Споживчий центр» з документами на іншу особу для отримання кредиту, він не мав у розпорядження паспорту та коду на ім`я ОСОБА_2 є безпідставними, враховуючи фактичні обставини справи, що паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 та довідка платника податку на ім`я вказаної особи були вилучені під час огляду його особистих речей, зокрема у внутрішній кишені його куртки під час огляду місця події. Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що вказаний паспорт громадянина України разом довідкою на ім`я ОСОБА_2 були підкинуті йому в рюкзак працівниками поліції під час огляду місця події, оскільки як вбачається зі змісту протоколу огляду місця події, вказані документи було виявлені у кишені належній обвинуваченому куртки чорного кольору, зауваження з цього приводу під час складення протоколу відсутні.

Викладені обвинуваченим ОСОБА_1 доводи щодо незгоди з пред`явленим йому обвинуваченням за ч.1 статті 222 КК України не ґрунтуються на досліджених матеріалах справи та є способом уникнення від кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Перевіряючи наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 222 КК України, з огляду на положення статті 66 КК України судом не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчиненні вказаного кримінального правопорушення, у відповідності до статті 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, обставини по справі, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, приймаючи до уваги, що він раніше не судимий, враховує, що він офіційно не працевлаштований, не перебуває на диспансерному обліку у нарколога та психіатра та приходить до висновку про необхідність обрання йому покарання в межах санкції ч.1 статті 222 КК України (в редакції на момент вчинення інкримінованого правопорушення) у вигляді штрафу на користь держави.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, підстав для застосування інших видів покарання суд не вбачає.

Також судом враховано, що санкція частини 1 статті 222 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Проте, вказане додаткове покарання застосовується лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Оскільки такого факту встановлено не було, то з огляду на правозастосовні орієнтири викладені у п.17 Постанови пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» наведене додаткове покарання не повинно застосовуватись до обвинуваченого.

Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 16.03.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 15 ч.1 статті 115 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, проте вказаний вирок перебуває в Харківському апеляційному суді у зв`язку з апеляційним оскарження вищезазначеного вироку суду, який станом на теперішній час не набрав законної чинності.

Конституцією України встановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (стаття 62).

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відповідно до ч. 5 зазначеної статті поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно з вимогами ст. 88 ч. 1 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Таким чином, до того моменту, коли обвинувальний вирок суду набере законної сили, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, а тому відповідні державні органи повинні поводитися з нею як невинуватою особою. Це, зокрема, означає, що суди не мають права призначати покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 статті 70 КК України при наявності попереднього вироку, який не набрав законної сили. Такі висновки відповідають практиці Європейського суду з прав людини у рішенні в справі «Аллене де Рібемон проти Франції».

Наявність відносно ОСОБА_1 іншого вироку, що не набрав законної сили, не є перешкодою для винесення вироку по справі, що розглядається, враховуючи п.11 ч.1 ст. 537 КПК України, якою передбачена можливість суду під час виконання вироків вирішувати питання про застосування покарання за наявністю кількох вироків.

Судові витрати по вказаному кримінальному провадженню згідно обвинувального акту – відстуні. Питання про речові докази після набрання вироком законної чинності вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 222 КК України та призначити йому покарання у вигляді однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід ОСОБА_1 по вказаному кримінальному провадженню – не обирався.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 16.03.2020 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 15 ч.1 статті 115 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі - виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим протягом 30 днів з дня отримання вироку. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -