Постанова № 93728434, 21.12.2020, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 3/557/869/2020

Справа 557/1288/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 вересня 2020 року о 02 годині 30 хвилин на 299 км автомобільної дороги Київ-Чоп керував транспортним засобом «Wolkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці) та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду у медичному закладі КП «РОЦПЗН» на встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, про що в матеріалах справи наявна розписка, у судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Пацко О.С. у судому засіданні підтримала подані нею 10 грудня 2020 року через канцелярію суду письмові заперечення, в яких остання просить провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи таку свою позицію захисник вказала на відсутність доказів, отриманих законним шляхом, які б свідчили б про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Щодо наявних у матеріалах доказів зазначила, що такі отримані з порушенням відповідних процедур.

Захисник вважає, що поліцейські при складанні протоколу не вправі посилатися на пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, як на формулювання суті правопорушення, оскільки до нього не були внесені зміни і він визначає діяльність працівників міліції, яка юридично не існує з 01 липня 2017 року.

Зазначила захисник і про те, що долучені до справи письмові пояснення свідків не відповідають дійсним обставинам, а тому існує сумнів в упередженості таких пояснень, оскільки останні є заздалегідь надрукованими із сформованою позицією, яку хотів представити поліцейський, заповнювались ним, а свідки лише такі підписали без розуміння тексту самих пояснень та за реальної відсутності їх на місці зупинки ОСОБА_1 27 вересня 2020 року. При цьому захисник зауважує, що свідок ОСОБА_2 фігурує у дуже багатьох справах по обвинуваченню осіб за ст. 130 КУпАП.

Захисник звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та його передачі для керування іншій особі, а також відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому була б зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду.

Водночас захисник зазначає, що поліцейський, пропонуючи пройти огляд у медичному закладі для підтвердження чи спростування свого припущення щодо наявності ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , не роз`яснив йому порядку проходження огляду та наслідки відмови від його проходження.

При цьому, у своїх пояснення захисник вказала на те, що ОСОБА_1 працює у філії Гощанський автодор», з багатодітної сім`ї, матеріально підтримує таку та допомагає по господарству, позитивно характеризується, як за місцем проживання, так і за місцем роботи, жодного разу не був помічений в стані сп`яніння на робочому місці та є членом Церкви Християн Віри Євангельської П`ятидесятників, віра якої категорично забороняє вживання будь-яких алкогольних напоїв чи наркотичних речовин.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що у судовому засіданні ствердила захисник, його винуватість стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091186 від 27 вересня 2020 року, за підписом свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. При складанні протоколу ОСОБА_1 по суті порушення пояснень не надав, зазначивши «ознайомлений» (арк. спр. 1);

-акту огляду на стан сп`яніння від 27 вересня 2020 року, що був складений за участі свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у якому зафіксовані ознаки сп`яніння та відмова від огляду ОСОБА_1 . Зокрема останній у такому акті зазначив «їхати до медичного закладу відмовляюсь» (арк. спр. 2);

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 вересня 2020 року, в якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі, де останній також зазначив «їхати до медичного закладу відмовляюсь» (арк. спр. 3);

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з яких убачається, що останні були запрошені працівниками поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 . В їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Вказані письмові пояснення підписані ними особисто (арк. спр. 4).

Досліджені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Що стосується твердження захисника про наявні сумніви в упередженості письмових пояснень свідків, то суддею такі відхиляються, виходячи з наступного.

При розгляді даної категорії справ, суддя керується нормами КУпАП.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявні у справі письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримані у встановленому законом порядку, підписані ними особисто та є належним і допустимим доказом. Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять та не встановлено таких у ході розгляду справи.

При цьому суддею зауважується, що виклик вказаних свідків судом здійснювався, однак останні у судове засідання не з`явилися.

Що стосується покливання захисника на відсутність відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, то відсутність такого, на переконання судді, не свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки він являється одним із засобів доказування такої вини, однак не є єдиним джерелом доказів для її встановлення.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, відхиляються суддею і решта доводів захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і розцінюються, як обраний спосіб захисту свого довірителя.

Звертається увага суддею і на те, що матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наявність достатніх даних про відмову 27 вересня 2020 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією означеної статті.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ю.В. Оленич