Ухвала суду № 93725801, 22.12.2020, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/234/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2020 м.Красилів

Красилівський районний суд

Хмельницької області в складі

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

справа № 677/234/20,

учасники справи:

позивач – приватне підприємство «МОКОША»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

предмет позову – стягнення коштів,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

встановив:

У провадженні Красилівського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом приватного підприємства «МОКОША» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позов від 11.02.2020, позивач зазначив, що 19.03.2019 між ПП «Мокоша» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 05-31/21 (надалі - договір). За вказаним договором Постачальник зобов`язався поставити Покупцю продукти харчування, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість, що визначені договором.

Відповідно до умов зазначеного договору ПП «Мокоша» відвантажило на адресу ФОП ОСОБА_1 сир в асортименті, та за цінами, зазначеними у видатковій накладній № 2276 від 17.05.2019 на загальну суму 31178,05. ОСОБА_1 умови договору не виконав, та отриманий товар не оплатив, тим самим порушив умови договору.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність згідно запису 26600060002004579, дата запису 23.10.2019.

Покликаючись на вищенаведене, позивач просить стягнути на його користь з відповідача 31178 гривень 05 копійок основного боргу, 6795 гривень 07 копійок пені, 9353 гривень 42 копійки штрафу, а всього грошові кошти в сумі 47326 гривень 54 копійки.

Представник позивача в судовому засідання просить позов задовольнити.

Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, виходячи з такого.

19.03.2019 між ПП «Мокоша» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 05-31/21.

Представник ПП «Мокоша» стверджує, що ФОП ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 05-31/21від 19.03.2019 не виконав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинив підприємницьку діяльність: номер запису 26600060002004579, дата запису 23.10.2019.

Таким чином, спір виник між сторонами з приводу господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Як уже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з договором поставки, яка складається з основного боргу, пені та штрафу. При цьому позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, зазначений спір існує між юридичною особою та фізичною особою – підприємцем, яка припинила підприємницьку діяльность, проте зобов`язання якої продовжують існувати.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Оскільки спір виник між суб`єктами господарювання, то такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і провадження по ній необхідно закрити, та роз`яснити позивачу в порядку ч. 1 ст. 256 ЦПК України, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 45 ГПК України, п.2 ч. 2 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом приватного підприємства «МОКОША» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, закрити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України повідомити приватне підприємство «МОКОША», що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області.

Ухвала суду вступає в законну силу після спливу строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 22.12.2020.

СуддяР. В. Вознюк