Постанова № 93723476, 16.12.2020, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/1916/20

Провадження №3/409/567/20

П О С Т А Н О В А

"16" грудня 2020 р. Білокуракинський районний суд Луганської області

Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золоте м. Первомайська Луганської області, громадянина України, працюючого СФГ "Агро" машиністом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

В с т а н о в и в :

17.10.2020 року об 01 годині 58 хвилин в смт Білокуракине по вул. Центральній ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед "Альфа" з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в медичному закладі та за допомогою газоаналізатора Alcotest № 6810 водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, суду пояснив, що 17.10.2020 року йому зателефонував знайомий та попрохав відвезти його додому. В центрі селища Білокуракине, в районі кафе-бару "Палуба", його зупинили працівники поліції, які попередньо рухалися за ним з ввімкненими маячками. На місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти освідкування на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та на місці зупинення за допомогою газоаналізатора Alcotest, якби йому пропонували, то він би не відмовлявся, оскільки спиртні напої не вживав, але працівники поліції запропонували йому сказати на камеру, що він вжив два літра алкогольного пива, на що останній погодився. Після чого, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписав, але пояснення не давав. Далі сів на мопед та поїхав додому.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 17.10.2020 року він зателефонував ОСОБА_3 та попрохав відвезти його додому. В смт Білокуракине, в районі кафе-бару "Палуба", їх зупинили працівники поліції, які рухалися за ними з мигалками. ОСОБА_3 з працівником поліції пішли та сіли в службовий автомобіль, ОСОБА_2 десь три хвилини простояв на тротуарі, згодом пішов в напрямку дому. Через деякий час, в районі магазину "Пролісок" його наздогнав на мопеді ОСОБА_3 та вони поїхали далі разом.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що десь біля другої години ночі він йшов додому. Біля кафе-бару "Палуба" працівники поліції запропонували йому бути свідком щодо того, що ними було зупинено транспортний засіб та водій, який керував ним, був з ознаками алкогольного сп`яніння. Працівники поліції, яких було двоє, запропонували водію пройти освідкування на стан алкогольного сп`яніння, водій відмовився. Після чого один з працівників поліції склав протокол, ОСОБА_4 його підписав та пішов додому.

Свідок ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, судову повістку про виклик до суду отримала його дружина, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

З відеозапису, дослідженому в судовому засіданні, вбачається, що саме ОСОБА_1 був за кермом мопеда "Альфа". ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, та в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовився від проходження освідкування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на камеру пояснив, що він вжив два літра пива.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст 130 КУпАП.

Таким чином, факт скоєння гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 032631 від 17.10.2020; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; показами свідка ОСОБА_4 , даними в судовому засіданні, відеозаписом та не викликає у суду сумніву.

Пояснення ОСОБА_1 , дані ним в судовому засіданні повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, так як правопорушник не отримував посвідчення водія.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 гривень 40 коп. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, без позбавленням права керування транспортними засобами, так як правопорушник не отримував посвідчення водія.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 420 гривні 40 копійок, де стягувач: Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О. Ю. Максименко