Рішення № 93722453, 22.12.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9317/20

Провадження № 2/369/4059/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в липні 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позову вказує, що 22.11.2017 року між ТДВ «СК «Віді-Страхування» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту АС №011226, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 .

01 жовтня 2018 року по вул. Печерській, 26, у с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

17 жовтня 2018 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

29 жовтня 2018 року до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернувся ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9.01/1366.18 в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

22 листопада 2018 року позивач на підставі заяви та Страхового акту № 2740 від 14.11.2018 р., виходячи з рахунку № СКмС-0015958 від 25.10.2018 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 48 413,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7682 від 22.11.2018 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Арсенал Страхування» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6059042, за яким останнє взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до ПрАТ СК «Арсенал Страхування» з заявою про страхове відшкодування.

26 лютого та 01 серпня 2019 року ПрАТ СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 42 172.52 грн.

ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування шкоди в розмірі 6 240,66 грн., що становить різницю між фактичним розміром шкоди (страховою виплатою, здійсненою «ТДВ «СК «ВіДі-Страхування») та страховою виплатою здійсненою ПрАТ СК «Арсенал Страхування» (вих. №15/04/8.10/268-19 від 01.08.2019).

Відповідачем не здійснено відшкодування завданої шкоди та всі спроби позивача врегулювати спір в досудовому порядку виявилися безрезультатними.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 530,993,1166,1187,1188,1192,1194 ЦК України, позивач просить суду стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 6 240,66 грн.

Ухвалою суду 29.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час був повідомлений належним чином та своєчасно, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 01.10.2018 року о 07.20 водій ОСОБА_1 , керуючи власним автомобілем марки «TOYOTA CAMRY», д/н НОМЕР_2 по вул. Печерській, 26 в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, перед початком руху, не надав перевагу автомобілю марки «MAZDA CX-5», д/н НОМЕР_1 , який рухався з права в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів, в якому автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), п. 10.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області, від 17.10.2018 року, у справі №369/12738/18, водія ОСОБА_1 визнано винним, в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342 /95 «Брумареску» проти Румунії» встановлено, що «існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що вищезазначена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП набрала законної сили, а обставини встановлені в ній не доказуються при розгляді інших справ, суд вбачає вину відповідача у ДТП.

На момент ДТП автомобіль марки «Mazda CX -5», д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту АС-011226 від 22.11.2017 р. в ТДВ «СК «Віді-Страхування».

29 жовтня 2018 року до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернувся ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9.01/1366.18 в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

22 листопада 2018 року позивач на підставі заяви та Страхового акту № 2740 від 14.11.2018 р., виходячи з рахунку № СКмС-0015958 від 25.10.2018 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 48 413,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7682 від 22.11.2018 р.

Згідно зі ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Як передбачено ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ТОYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» за полісом № АМ 6059042 , а тому ТДВ «СК «Віді-Страхування» звернулося до ПрАТ СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» із заявою про виплату страхового відшкодування, за наслідками якої було виплачено страхове відшкодування в розмірі 42 172 грн. 52 коп. на користь ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування».

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) .

Відповідно до ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Підтвердженням розміру реально завданої шкоди є рахунки, акт виконаних робіт та платіжне доручення про виплату страхового відшкодування, таким чином, з врахуванням наведеного, позивач у повному обсязі довів свої позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 6 240 грн. 66 коп.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп., а тому на підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Зважаючи на вище викладене, керуючись ст.ст. 22, 993, 1166, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263- 265, 274, 280-282 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (код ЄДРПОУ - 35429675, адреса місцезнаходження: Київська область, с.Софіївська Борщагівка, вул.В.Кільцева, 56) грошові кошти в розмірі 6 240 грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (код ЄДРПОУ - 35429675, адреса місцезнаходження: Київська область, с.Софіївська Борщагівка, вул.В.Кільцева, 56) судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Дубас