Ухвала суду № 93722256, 22.12.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"22" грудня 2020 р. Справа № 738/1502/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря судового засідання Щур А.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2020 року до Вишгородського районного суду Київської області на підставі ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 17.11.2020 року про передачу справи за підсудністю надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

У поданій заяві ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичовим О.М. за реєстровим номером 4734.

Подана заява обґрунтована тим, що 24.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичовим О.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 4734. 09.10.2020 року приватним виконавцем Табінським О.В., на підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 63146701 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 48887,15 гривень на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія Управління активами». Про вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 дізнався з постанови про відкриття виконавчого провадження. Із сумою заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі заявник не згодний, бажає в подальшому звернутися до суду із позовною заявою до «Фінансова компанія «Фінансова компанія Управління активами», третя особа: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису від 24.01.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4734, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову з доданими до неї документами, суд не вбачає підстав для розгляду заяви про забезпечення позову з викликом осіб та проведенням судового засідання по даному питанню.

Згідно зі ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Разом з тим, статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Предметом поданої ОСОБА_1 заяви є забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичовим О.М. за реєстровим номером 4734.

Між заходом забезпечення позову, про який просить ОСОБА_1 і предметом майбутнього позову (визнання виконавчого напису від 24.01.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4734, таким, що не підлягає виконанню) існує безпосередній зв`язок.

Виходячи із специфіки забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який в майбутньому буде оскаржуватися боржником у судовому порядку, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа боржником свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.

Оскільки, позивач оспорює виконавчий напис, яким звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , цей виконавчий напис знаходиться на виконанні, то вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, є співмірними із заявленими вимогами.

Враховуючи, що зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову вбачається, що на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки існує ризик неправомірного стягнення грошових коштів належних ОСОБА_1 на підставі спірного виконавчого документу (виконавчого напису нотаріуса) до вирішення спору по суті, що може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення вказаного позову.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 24.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичовим О.М. за реєстровим номером 4734, яким звернуто стягнення з доходів боржника ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 48887, 15 грн., суд враховує вимоги ст.ст. 149, 150 ЦПК України та приходить до висновку про те, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам, а невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки між сторонами спору існує спір щодо заборгованості по кредиту, правомірності дій нотаріуса при вчиненні виконавчого напису та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 має намір оскаржити виконавчий напис в судовому порядку, а тому є підстави вважати, що невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позову.

Керуючись статтями 149-153, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову – задовольнити.

Забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичовим О.М. за реєстровим номером 4734 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 48887,15 гривень на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія Управління активами».

Копію ухвали направити для негайного виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1У, оф. 3).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

У разі не подання ОСОБА_1 відповідної позовної заяви до суду у встановлений ч. 4 ст. 152 ЦПК України строк, заходи забезпечення позову скасовуються судом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник: ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія Управління активами», код ЄДРПОУ: 35017877, адреса реєстрації: Київська область, м. Вишгород, вул. Новопромислова, 1.

Суддя М.Б. Баличева