Ухвала суду № 93721242, 22.12.2020, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 498/673/19

Номер провадження: 1-кп/511/41/20

22.12.2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Ільяшук А. В.,

секретаря судового засідання Плохотнюк Н.С.,

за участю:

прокурора – Билиці Т.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Магера Р.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - адвоката Панчошенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залісуду міста Роздільна Одеської області, клопотання захисника Магери Руслана Юрійовича, про призначення судової псилохолого-психіатричної експертизи по кримінальному провадженню №12019160280000102 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.05.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новоборисівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження №12019160280000102 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.

16 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання захисника Магери Руслана Юрійовича, про призначення судової псилохолого-психіатричної експертизи.

В обгрунтування даного клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 в квітні 2015 року був призваний Великомихайлівсько-Фрунзівським ОРВК Одеської області на військову службу до в/ч 2116.

В період з 05 червня 2015 року по 20 липня 2016 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції у складі Антитерористичного центру при СБУ в Донецькій та Луганській області, що підтверджується Довідкою військової частини 2116 код 24983102 №2009 від 20.07.2016 року.

Згідно довідки № 240 військової частини В2116 від 30.05.2016 року ОСОБА_3 в період проходження служби отримав травму, поранення, контузію, каліцтво пов`язане з проходженням військової служби.

Адвокат зазначив, що в ході судового слідства з показів свідків було встановлено, що 19 травня 2019 року протягом дня, потерпілий ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, неодноразово, розуміючи свою фізичну перевагу над ОСОБА_4 намагався спровокувати обвинуваченого на конфлікт, погрожуючи застосуванням фізичного насилля.

Біля 20 години 30 хвилин 19 травня 2019 року ОСОБА_4 прийшов до будинку, який належить ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_3 , де заходячи в приміщення будинку, отримав від потерпілого ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та в агресивному стані, без будь-якої підстави, удар рукою в область обличчя (що підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_2 ).

Від зазначеного удару ОСОБА_4 за інерцією зсунувся на подвір`я будинку. Після чого ОСОБА_2 вийшовши з будинку та виказуючи погрози застосування насилля на адресу ОСОБА_4 , пішов в напрямку останнього, за яким в той момент на відстані пару метрів знаходилась дружина ОСОБА_6 з малолітньою дитиною на руках.

Дії ОСОБА_2 викликали у ОСОБА_4 сильну емоційну напругу, емоційне збудження та душевне хвилювання, такий психологічний стан міг вплинути на дії обвинуваченого під час інкримінованого йому кримінального правопорушення, що виразилось в тому, що ОСОБА_4 знаходячись на подвір`ї будинку біля вхідних дверей взяв в руки предмет (як потім з`ясувалось сапа) і завдав ним декілька ударів по різним частинам тіла ОСОБА_2 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Проходячи службу в зоні АТО ОСОБА_4 перебував на посаді командира автомобільного відділення взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини польова пошта В2116, Військово-медичного клінічного центру Південного регіону де перевозив поранених та загиблих воїнів ВСУ.

Відповідно, на думку адвоката, вказані обставини могли викликати відповідну психічну реакцію обвинуваченого на образи та фізичне насилля від ОСОБА_2 в його сторону.

Крім того, факт отримання бойового поранення, та факт безпосередньої евакуації поранених та загиблих воїнів з передової збройного конфлікту, могли сформувати особливе психічне ставлення обвинуваченого до конфліктних ситуації, в тому числі, фізичного насилля щодо обвинуваченого та членів його сім`ї, що може виражатися в наявності посттравматичного синдрому, чи в наявності психологічних травм ОСОБА_4 з приводу його участі в АТО.

У зв`язку з чим, захисник Магера Руслан Юрійович просить суд призначити псилохолого-психіатричну експертизу.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор не заперечувала проти задоволення даного клопотання.

Представник потерпілого адвокат Панчошенко О.В. та потерпілий ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання, оскільки відсутні законні підстави для призначення такої експертизи.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно положень статті 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Положення частини 1 статті 242 КПК України визначають, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи» від 08.05.2018 року №865, предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

На підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, суд вважає вказане клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 242, 332, 392 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Магери Руслана Юрійовича, про призначення судової псилохолого-психіатричної експертизи по кримінальному провадженню №12019160280000102 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.05.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Новоборисівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України – задовольнити.

Призначити судову психолого-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1) Якою є загальна психологічна характеристика обвинуваченого ОСОБА_4 (темперамент, характер, нахили, тощо)?

2) Які психічні властивості обвинуваченого ОСОБА_4 мають яскраво виражений характер і можуть справляти істотний вплив на його поведінку (запальність, замкненість, обережність, тощо)?

3) Які індивідуально-психологічні особливості має обвинувачений ОСОБА_4 набуті ним з участю у бойових діях під час служби в АТО, в тому числі і ті, які суттєво вплинули на характер його дій (підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, соціальні установки)?

4) Чи здатен ОСОБА_4 з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, і давати про них відповідні показання?

5) Чи могли суттєво вплинути та чи вплинули індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого ОСОБА_4 на його поведінку під час вчинення кримінального правопорушення?

6) Які психологічні якості та провідні мотиваційні чинники має обвинувачений ОСОБА_4 .? У якому зв`язку вони перебувають з обставинами, що досліджуються у провадженні?

7) Чи був здатен ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, усвідомлювати реальний зміст своїх дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки?

8) Чи перебував ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість і поведінку? Якщо так, та в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація, тощо)?

9) Чи перебував ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

10) Чи перебував ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

11 ) Чи страждає ОСОБА_4 будь-якою психічною хворобою у даний час? Якщо так, то якою саме? І чи є душевна хвороба тимчасовою і чи здатен він в теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними? Якщо так, то коли почався перебіг цієї психічної хвороби?

12) Чи потребує ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру (лікування), якщо так, то яких саме?

13) Чи вплинуло перебування ОСОБА_1 в умовах бойових дій з квітня 2015 року по 20 липня 2016 року на обрання ним поведінки в досліджуваній ситуації?

14) Чи має ОСОБА_4 прояви посттравматичного стресового розладу та наявність психологічних чи психічних травм, як наслідок його безпосередньої участі у бойових діях в зоні АТО? Якщо так, то який ступінь прояву такого розладу? І як він міг вплинути на поведінку ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення?

15) Чи переносив ОСОБА_4 струси головного мозку, та яким чином перенесені струси можуть впливати на обвинуваченого ОСОБА_4 під час його емоційного збудження (нетримання афекту, сумеречне нетримання свідомості, та ін.)?

16) Які особливості міжособистісних відносин потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_4 .? І яким чином встановлені особистісні характеристики обвинуваченого могли вплинути на його поведінку в ситуації конфлікту з потерпілим ОСОБА_2 .?

17) Чи могли погрози у застосуванні фізичного насилля з боку ОСОБА_2 та завдання ударів ОСОБА_2 ОСОБА_4 викликати у останнього емоційну напругу, фрустрацію, емоційне збудження чи інший емоційний стан, що є психологічною підставою стану душевного хвилювання, в момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення?

Виконання експертизи доручити експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров`я (вул. Фрунзе, 103 м. Київ, 04080)

В розпорядження експерта надати матеріали кримінального провадження (справа №498/673/19, номер провадження: 1-кп/511/41/20) та зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 з`явитися за викликом експерта для участі у проведенні вказаної експертизи.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта, відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у суді, під час провадження досудового розслідування.

Строк проведення експертизи визначити один місяць з дня отримання ухвали про призначення експертизи.

Нагляд за дотриманням строків проведення експертизи покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А. В. Ільяшук