Вирок № 93721025, 17.12.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24499/15-К

Провадження № 1-кп/522/209/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді - Попревича В.М.,

суддів: Кічмаренка С.М., Абухіна Р.Д.,

секретарі судового засідання - Торчинська О.О., Пешко Я.С., Шараєва О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, за умовами спеціального судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в ЄРДР за № 12015160500001896 від 14.03.2015 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянин України, з вищою освітою, працював заступником директора ТОВ «Навчальний центр фахівців морського транспорту», неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

-за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

Учасники процесу:

прокурори: Одабащян С.С., Кавун А.В.,

захисники - Троянда О.В., Тіщенко О.В.,

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 .

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015160500001896, внесеному до ЄРДР 14.02.2015, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині.

14.03.2015, близько 04-30 год., більш точний час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, у ході вживання алкогольних напоїв у квартирі АДРЕСА_2 , в якій проживав обвинувачений, на тлі раптово виниклих неприязних відносин між останнім та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 умисно, з метою заподіяння смерті, наніс ОСОБА_2 низку ударів руками та ногами по голові, шиї, тулубу та рукам, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани лобної області по центру, крововиливу в м`які тканини лобної області, закритої травми шиї у вигляді переломів верхніх ріжків щитовидного хряща з крововиливами в навколишні м`які тканини, переломів 3 та 7 лівих ребер по навколо грудинній лінії, 4 та 7 лівих ребер по середньо ключичній лінії, переломів 3 та 8 правих ребер по навколо грудинній лінії, крововиливів у м`які тканини грудної клітини в місцях переломів, трьох крововиливів та саден лівої верхньої кінцівки, двох крововиливів лівої верхньої кінцівки. Після чого обвинувачений умисно, з метою вбивства ОСОБА_2 , виштовхнув його з вікна кухні вказаної квартири. В результаті падіння ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: трьох саден лобної ділянки справа та правої вилицюватої області, циркулярного перелому кісток основи черепа, крововиливів під м`які мозкові оболонки (субрахноїдальної) опуклої поверхні правої потиличної частини, зовнішньої поверхні лівих лобової та вискової частин, базальної поверхні правої вискової частини, однієї рвано-забитої рани підборідної області, циркулярного перелому кісток основи черепа, садно передньої поверхні грудинної клітини, садно нижньої третини живота, садно мошонки, крововилив поясничної області зліва, три садна та забита рана в проекції хрестця, крововилив лівої та правої сідниць, крововиливи під зовнішню оболонку серця біля його основи, в корені легенів, черевну порожнину (200 мг) та у жирові капсули нирок, розрив правої частки печінки по передній поверхні, розтрощення м`яких тканин обох сідниць, спини (на рівні крестцового та поясничного відділів хребта), багато фрагментарних переломів хрестця, сідничної і лонних кісток, крила лівої підвздохової кістки, розриву правого крестцово-підвздохового зчленування, крововиливу у м`які тканини у місцях переломів, п`яти крововиливів правої нижньої кінцівки, чотирьох синців, двох саден, рвану рану нижньої кінцівки, закритий перелом лівої стегнової кістки та відкритий перелом кісток лівої гомілки з обширними крововиливами в м`які тканини в ділянках переломів.

В результаті падіння ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. Пошкодження, утворені в результаті падіння, утворюють єдиний нерозривний морфологічний комплекс і за критерієм небезпеки для життя мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявними травмами голови, грудної клітки, живота, таза і кінцівок у вигляді крововиливів під м`які оболонки головного мозку, відкритого циркулярного перелому кісток основи черепа, закритих множинних переломів правих та лівих ребер, множинних розривів печінки, розтрощення крестцового, поясничного відділів хребта та сідничних кісток, закритого багатоскольчатого перелому лівої стегнової кістки, відкритого багатоскольчатого перелому кісток лівої гомілки, розриву лонного зчленування, множинних закритих переломів правової і лівої лонних кісток, розриву правого крестцово-підвздохового зчленування, багатоскольчатого закритого перелому крила лівої підвздошної кістки.

Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 є травматичний шок. Сторона обвинувачення вважає, про що вказано в обвинувальному акті, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не спричинено. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Виклад доказів, на яких ґрунтуються висновки суду.

Покази обвинуваченого.

Ухвалою від 27.10.2017 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку із знаходженням останнього у розшуку понад шість місяців.

Покази свідків і потерпілих.

Потерпілі, будучи належним чином сповіщеними про час, дату та місце судового розгляду, до суду не з`явилися, клопотань про відкладення теж не заявляли. Крім цього, 18.07.2018 року під час судового засідання в телефонному ре6жимі потерпілі повідомили, що судові повістки про виклик до суду отримали, проте вони не бажають брати участь у судовому розгляді справи, що підтверджується технічним записом судового засідання.

Таким чином, потерпілі, будучи належним чином повідомлені про дату та час судових засідань у кримінальному провадженні, а також про проведення судових дебатів, до суду не з`явились, що є правом останніх.

Свідок ОСОБА_3 надав суду покази, що в день події, приблизно о 20 годині, йому зателефонував ОСОБА_2 та запропонував поїхати до автосалону, з метою придбання ним автомобіля. При цьому, ОСОБА_1 поїхав разом з ним. В салоні ОСОБА_2 забрав авто, та вони втрьох поїхали до бару «Уліс», де випили пару пляшок пива. При цьому, ОСОБА_3 з ОСОБА_2 вживали наркотики. В подальшому, вони вирішили поїхати до бару «Гніздо», який неподалік від будинку ОСОБА_1 та по дорозі зайшли до останнього додому. Дома у ОСОБА_1 випили більше половини пляшки віскі «Чівас» та знову разом з ОСОБА_2 вжили наркотики, ОСОБА_1 від наркотиків відмовився. Близько 3 години ночі свідок, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спустились в паркінг, оскільки вирішили їхати до бару «Гніздо». Поки ОСОБА_2 з ОСОБА_1 переставляли автомобіль на інше місце, свідок поїхав додому. О 3 год 50 хв. ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_3 , проте він не взяв телефон. Ні в барі, ні дома у ОСОБА_1 не було поміж ними сварок, боротьби, ніхто не був агресивним, неприязних відношень між ними не було.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що проживає в одному будинку з ОСОБА_1 14.03.2015 вночі прокинувся від чоловічого крику, який швидко припинився. Вранці свідок вийшов гуляти з собакою, побачив тіло на землі, працівники міліції сказали, що чоловік викинувся з вікна.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що близько 4 год.15 хв. 13.03.2015 на «Вайбер» подзвонив ОСОБА_1 сказав, що йому страшно, потім свідок почув слова ОСОБА_1 «не прыгай». Свідкові другий раз подзвонив ОСОБА_1 та сказав «набери Шипу», після чого зв`язок припинився. Свідок зв`язався з ОСОБА_7 , вони поїхали до ОСОБА_8 . Коли приїхали то побачили, що його виводили працівники міліції, він був у пригніченому стані, слідів боротьби чи тілесних ушкоджень на ньому не було. В 2016 році свідок відвідував ОСОБА_1 у шпиталі. ОСОБА_8 розповів свідкові, що ОСОБА_3 поїхав за наркотиками для ОСОБА_2 , а вони з ОСОБА_2 повернулись до квартири. ОСОБА_2 «поймал белочку», переплутав двері з вікном, виломив вікно та випав. В слідчому ізоляторі ОСОБА_1 відправляли в карцер, вимагаючи зізнання у злочині, який він не вчиняв.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що 14.03.2015 о 5 ранку подзвонив ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_8 по телефону просив терміново приїхати. За 20 хвилин свідок та ОСОБА_9 приїхали до квартири ОСОБА_8 , де від працівників міліції дізнались, що сталось. В цей час, працівники міліції вели ОСОБА_8 до автомобіля, він був чисто одягнутий, тілесних ушкоджень або слідів боротьби видно не було. Пізніше ОСОБА_8 розповідав, що після розпивання спиртного та вживання наркотиків, ОСОБА_10 заснув, а потім різко прокинувся, його не впізнавав, питав «ти хто?».

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що вночі його розбудила дружина близько 4 ранку, в квартирі над ними було чути крики про допомогу, кому належав голос пояснити не може, після чого свідок спустився до консьєржа, розбудив її та попросив викликати міліцію. Через 5 хвилин повернувся до квартири, було вже тихо. Ранком від працівників міліції дізнався, що внизу під будинком лежить труп.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вночі прокинулась від крику «допоможіть», розбудила чоловіка, який пішов до консьєржа викликати міліцію. Чоловіка не було хвилин 5-7, коли він повернувся криків вже не було чути.

Свідок ОСОБА_13 , показала суду, що прокинулась вночі від криків через стінку. Попросила чоловіка подивитись, що відбувається в квартирі сусіда. Проте йому ніхто не відчинив двері. Незабаром вони знову прокинулись від несамовитого крику чоловіка. Хто саме кричав свідок не могла пояснити. Це було близько 4 год. 20 хв. ранку. Саме в цей день було б 2 роки її онучці, яка випала з вікна. Свідок з чоловіком пішли в квартиру, де проживав ОСОБА_8 . Двері в квартиру були відкриті, в дверях стояв ОСОБА_1 , мав переляканий вигляд, чоловік відвів його до їх квартири, звідки його й забрали міліціонери. Свідок в квартирі ОСОБА_1 побачила віконну раму, яка лежала на підлозі, в квартирі нікого не було. Через велике панорамне вікно кухні побачила, що під будинком хтось лежить та відразу викликала поліцію.

На питання захисту свідок показала, що крик вбивають вона не чула, при цьому, зауважила, що у будинку погана звукоізоляція, а стінка спальні межує з кухнею ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що 14.03.2015 лягли спати з дружиною дуже пізно, близько 2 години ночі, оскільки заважали музика та галас, які лунали на кухні сусіда ОСОБА_1 . Це змусило подзвонити в двері його квартири, проте двері не відчинили, але шум припинився. Через деякий час прокинувся від несамовитого, пронизливого крику, схожого на передсмертний. Побоюючись за життя сусіда, вийшли з жінкою та побачили ОСОБА_1 , який стояв у дверях, забрав його до своєї квартири. З квартири ОСОБА_1 при свідкові нікому на дзвонив, нічого не розповідав, було видно, що він знаходиться у стресовому стані. Згодом з квартири свідка ОСОБА_1 забрали працівники міліції, яких викликала дружина свідка.

Свідок ОСОБА_15 показала суду, що в березні 2015 року, вона проживала на 7 поверсі будинку АДРЕСА_3 . Дату не пригадує, вночі прокинулась від шуму та крику допоможіть, через деякий час шум затих, вона заснула. Прокинулась коли почало сіріти, приблизно від 4 до 5 ранку, побачила відображення у скляній шафі, нібито щось промайнуло. Подивилась у вікно та побачила внизу тіло людини, подзвонила в міліцію.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що станом на 2015 рік працювала консьєржем в будинку № 33 Б по пр. Шевченко в м. Одесі. В день події, точну дату не пригадає, перед ранком її розбудив мешканець будинку та повідомив, що на 9 поверсі шумлять, проте свідок не піднімалась, а відразу викликала міліцію зі свого телефону, повідомивши зі слів чоловіка про шум чи бійку в будинку. Через якийсь час, до приїзду міліції, до неї зайшла мешканка будинку та сказала, що сталось «ЧП». Свідок показала, що в день події не бачила з ким та коли заходив до під`їзду ОСОБА_8 , оскільки мешканці будинку відкривають вхідні двері своїми ключами, проте бачила ОСОБА_8 приблизно з 23 до 24 години, який виносив сміття та курив на вулиці.

Висновки експертів.

Акт № 1665/878 від 16.03.2015 дослідження судовим експертом токсикологом крові трупа ОСОБА_2 , яким встановлено, що вміст етилового спирту в крові ОСОБА_2 складає 2,9 проміле, що відноситься до тяжкого ступеню алкогольного сп`яніння.

Висновок експерта № 431 від 07.04.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації про дослідження брюк ОСОБА_1 на яких кров не виявлена.

Висновок судової трасологічної експертизи № 251-Б від 05.05.2015 проведеної НДКЕЦ при ГУМВС України в Одеській області, відповідно до якого на поверхнях вікна слідів, характерних для впливу стороннього предмету не виявлено, стулка вікна, ймовірно, випала з рами вікна внаслідок повороту ручки на відкриття у положенні «провітрювання» та була зруйнована при відкритті стулки в двох плоскостях.

Висновок судово-психіатричної експертизи № 456 від 25.09.2015, відповідно до якого ОСОБА_2 в період часу близько 04 год. 14.03.2015 до моменту смерті, міг виявляти клінічні ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у вигляді гострої інтоксикації делірієм викликаної вживанням алкоголю, міг перебувати у несвідомому стані, тобто в стані алкогольної коми. Ступінь сп`яніння ОСОБА_2 відноситься до невідкладних станів в психіатрії (наркології). ОСОБА_2 потребував невідкладних медичних заходів, а його поведінка свідчила про те, що він знаходився психотичному стані, тобто в стані зміненої свідомості на фоні важкої алкогольної інтоксикації.

Висновок експерта № 6-2015/з від 06.11.2015 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи проведеної комісійної експертизи за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160500001896, щодо характеру та об`єму ушкоджень трупа ОСОБА_2 ..

Акт судово медичного дослідження КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації № 190/878 від 23.03.2015 в якому вказано, що у вилученому з головки статевого члену елементи калових мас та слини не виявлено.

Акт судово медичного дослідження КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації № 836/878, від 24.03.2015 в якому вказаний судово-медичний діагноз трупа ОСОБА_2 .

Акт судово медичного дослідження КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації № 190 від 20.03.2015 про дослідження клаптів шкіри центру лобової області, підборіддя та інших частин трупу ОСОБА_2 .

Висновок експерта № 195 від 20.03.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації про дослідження клаптів шкіри центру лобової області, підборіддя та інших частин трупу ОСОБА_2 .

Висновок експерта № 219 від 15.04.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації експертизи кухонного ножа, вилученого при огляді місця події.

Висновок експерта № 247 від 24.04.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації про дослідження пристроїв для відстрілу гумових куль, належного ОСОБА_1 .

Висновок експерта № 229 від 30.04.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації про дослідження сорочки ОСОБА_2 .

Висновок експерта № 464 від 01.05.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації про дослідження вилучених в ході огляду місця події полімерного пакетика та паперового згортку, на яких наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не міститься.

Висновок експерта № 382 від 06.05.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації про дослідження двох пристроїв для відстрілу гумових куль, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Висновок експерта № 240 від 07.05.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації про дослідження трьох пристроїв для відстрілу гумових куль, належних ОСОБА_2 .

Речові докази.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Ч. 1 ст. 93 КПК України встановлено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження. Речові докази стороною обвинувачення суду не надавались.

Протоколи та інші документи.

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 квартири АДРЕСА_4 , складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області під час проведення якого вилучені прилади для відстрілу гумових куль, сумки чоловічі у кількості дві штуки; мобільні телефони у кількості п`ять штук; два ґудзика; аптекарський пакет розгорнутий; пачка цигарок; полімерний пакетик з застібками; кухонний ніж; вісімнадцять недопалків цигарок; сліди взуття; фрагмент пластикової конструкції; п`ять скляних стаканів; пляшка від віскі; вісім слідів долоні та вісімнадцять слідів пальців рук; ноутбук; фотокартка; таблетки.

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 (трупа), складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, огляду трупа чоловічої статі який знаходиться поруч з будинком за адресою АДРЕСА_3 .

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 - квартири сусідки ОСОБА_1 - ОСОБА_17 , складений старшим слідчим прокуратури Одеської області, під час проведення якого вилучені чоловічі туфлі чорного кольору.

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 (паркінгу), складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Харламбовим С.С., під час проведення якого вилучено сервер чорного кольору.

Протокол огляду місця події від 07.05.2015 (балкону квартири, яка знаходиться під квартирою ОСОБА_18 ), складеного слідчим з ОВС СУ прокуратури Одеської області, в ході якого нічого не вилучено.

Протокол обшуку за адресою АДРЕСА_3 від 12.06.2015 року.

Протокол огляду місця події від 08.09.2015, складений слідчим прокуратури Одеської області Філіповим С.В. в якому зазначено, що відстань від місця розташування голови трупа ОСОБА_19 до будівлі складає 175 см.

Крім цього, прокурор надав суду: витяг з кримінального провадження № 42015160500001896 про внесення до Єдиного реєстру досудового розслідування 14.03.2015; постанову про внесення змін у складі групи прокурорів від 10.11.2015; заяву ОСОБА_20 , якою надано дозвіл на огляд автомобіля «Лексус» НОМЕР_1 ; заяву заступника директора ПП ЖСЦ «Парковий Крилова В.М слідчому прокуратури Одеської області від 14.03.2015 та його розписку; рапорт інспектора патрульної служби 1 роти полку ПС ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Михайлова І.Г. від 14.03.2015 року; рапорт начальника Шевченківського ВМ Приморського ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на проведення радіорозвідки за адресою м. Одеса, пр. Шевченко 33б; довідку щодо проведення радіорозвідки на місці скоєння злочину; картку первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону до Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 14.03.2015 ; виписку з ЖРЗПЗ за 14.03.2015 та 16.03.2015 року; довідку від 19.03.2015 щодо перевірки (прослуховування) бази даних цифрового архіватора мовленнєвої інформації та визначення номерів «Amur», встановленого в черговій частині ОМУ щодо надходження 14.03.2015 по лінії «102» повідомлень про подію та CD диск, на якому міститься аудіо запис 102 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 14.03.2015; картку первинного обліку інформації від 14.03.2015; протокол прослуховування від 16.03.2015 бази даних цифрового архіватора мовленнєвої інформації та визначення номерів «Amur», встановленого в черговій частині ОМУ щодо надходження 14.03.2015 по лінії «102» повідомлень про подію; протокол затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 14.03.2015р; заяву ОСОБА_1 про добровільну видачу речей від 14.03.2015; клопотання та ухвали слідчого судді про арешт майна від 15.03.2015; протоколи огляду стільникових телефонів; направлення № 7 для огляду на стан сп`яніння ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 14.03.2015; листи головному лікарю Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 24.04.2015; постанови про призначення експертизи; заяву ОСОБА_24 про залучення його як потерпілого; заява ОСОБА_24 ; постанова про визнання представником потерпілого; супровідні листи від 05.08.2015; протоколи (розсекречені «не таємно») за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29.07.2015 року; ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2015 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 .

Підстави для виправдання обвинуваченого та мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Під час судового розгляду судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, 13.03.2015 року ОСОБА_2 в пивному барі «Пивнофф» за період з 19-30 год. до 23-30 год. випив 5-6 бокалів пива по 0,5л, після чого вирішив забрати автомобіль з автосалону. Присутні відмовляли ОСОБА_2 це робити в такий пізній час, проте він наполягав щоб його відвезли до автосалону.

Охорона не допустила ОСОБА_2 до автосалону, він викликав менеджера автосалону ОСОБА_3 , з яким був знайомий з дитинства. ОСОБА_3 віддав ОСОБА_2 автомобіль.

Свідок ОСОБА_3 показав, що після того, як він віддав автомобіль, ОСОБА_2 запропонував випити, вони втрьох, разом з ОСОБА_1 , який приїхав з ОСОБА_3 , направились до бару «Улісс», де вжили кілька пляшок пива. Крім цього, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 вживали наркотики, після чого вирішили поїхати в бар «Гніздо». Оскільки у ОСОБА_2 розрядився мобільний телефон, ОСОБА_1 запропонував по дорозі заїхати до нього додому та зарядити його. Вдома у ОСОБА_1 випили більше половини пляшки віскі 0,7л., а ОСОБА_2 з ОСОБА_3 знову вживали наркотики. Приблизно о третій годині ночі вийшли їхати в бар, але поки в паркінгу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переставляли автомобіль, ОСОБА_3 поїхав додому. О 03-50 год. ОСОБА_3 на мобільний телефон декілька разів дзвонив ОСОБА_1 , проте він трубку не взяв.

Під час судового розгляду також встановлено, що ОСОБА_25 та ОСОБА_2 знаходились в квартирі вдвох перед смертю останнього.

Крім спиртних напоїв, 14.03.2015 ОСОБА_2 двічі вживав наркотики разом зі свідком ОСОБА_3 , що показав у судовому засіданні останній.

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 зі схемою та ілюстрованою таблицею до протоколу, складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області суд визнає недопустимим доказом виходячи з наступного.

Об`єктом огляду, як вказано в протоколі огляду, є квартира АДРЕСА_4 .

Відповідно ч. 7 ст. 223 КПК України - обшук або огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Всупереч вимогам ч. 7 ст. 223 КПК України зазначена слідча дія проведена за участю одного понятого, тобто з порушенням порядку, встановленого кримінальним процесуальним законодавством.

Частиною 3 ст. 233 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Доказів того, що слідчий невідкладно звертався до слідчого судді після проведення огляду квартири стороною обвинувачення не надано, в реєстрі матеріалів досудового розслідування така ухвала слідчого судді не зазначена.

За правилами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Статтею 104 КПК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, а також визначені вимоги до оформлення протоколу та його складові частини.

За вимогами ч. 3 ст. 105 КПК України, додатки до протоколів повинні бути засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.

В порушення вимог вказаної норми кримінального процесуального закону додатки до зазначеного протоколу огляду місця події не підписано переліченими особами, що виключає використання цього доказу в якості допустимого.

Виходячи з вищенаведеного, протокол огляду місця події від 14.03.2015 зі схемою та ілюстрованою таблицею до протоколу, складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, суд визнає недопустимим доказом.

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 (трупа), складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області суд визнає недопустимим доказом виходячи з наступного.

Статтею 104 КПК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, а також визначені вимоги до оформлення протоколу та його складові частини.

За вимогами ч. 5 ст. 104 КПК України, протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Всупереч наведеним вимогам закону, протокол огляду місця події від 14.03.2015 не підписаний особою, яка його склала – слідчим С. Харламбовим, що виключає використання цього доказу в якості допустимого.

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 - квартири сусідки ОСОБА_17 , складений слідчим прокуратури в Одеській області суд визнає недопустимим доказом виходячи з наступного: об`єктом огляду, як вказано в протоколі огляду, являється квартира АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_17 . В той же час, як вказано в протоколі, понятими під час проведення зазначеної процесуальної дії були ОСОБА_17 та ОСОБА_26 . В протоколі вказано, що ОСОБА_17 є власницею зазначеної квартири, що виключає її участь у проведенні слідчої дії як понятої.

Недотримання вимог закону щодо участі у слідчих діях понятих тягне за собою визнання доказів, отриманих під час проведення цієї слідчої дії, недопустимими.

Частиною 3 статті 233 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Доказів того, що слідчий невідкладно звертався до слідчого судді після проведення огляду квартири стороною обвинувачення не надано, в реєстрі матеріалів досудового розслідування така ухвала слідчого судді не зазначена.

За правилами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно протокол огляду місця події від 14.03.2015, складений слідчим прокуратури Одеської області суд визнає недопустимим доказом.

Протокол огляду місця події від 14.03.2015 (паркінгу), складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Харламбовим С.С., в якому вказано час початку слідчої дії 09-25 год., закінчення 10-58 год. суд визнає недопустимим доказом виходячи з наступного.

З наданого стороною обвинувачення протоколу огляду місця події (трупа) від 14.03.2015 вбачається, що слідчий Харламбов С.С. в цей же час проводив іншу процесуальну дію в цей же час: з 09-09 год. по 10-50 год.

В обох протоколах огляду вказано, що вказані процесуальній дії проведені за участю понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , спеціаліста ОСОБА_29 .

Приведене викликає обґрунтований сумнів в тому, що слідчий ОСОБА_30 фізично міг проводити та фіксувати 2-х процесуальні дії, одна з яких проводилась у паркінгу будинку, інша – на вулиці біля будинку.

Відповідно, поняті та спеціаліст не могли одночасно перебувати в паркінгу будинку та на вулиці біля будинку й брати участь у проведенні 2-х процесуальних дій одночасно.

Фіксування кримінального провадження має принциповий характер і покликане забезпечити як результативність проведених процесуальних дій, так і перевірку забезпечення при цьому прав і законних інтересів громадян.

Протокол слідчої дії є формою фіксування кримінального провадження та, зі змісту ст. 104 КПК України, повинен послідовно відображати хід і результати проведення процесуальних дій та виконує функцію процесуального носія доказової інформації.

Недотримання вимог закону щодо участі у слідчих діях понятих тягне за собою визнання доказів, отриманих під час проведення цієї слідчої дії, недопустимими.

За таких обставин, за клопотанням сторони захисту, протокол огляду місця події від 14.03.2015 (паркінгу), складений слідчим Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області суд визнає недопустимим доказом винуватості ОСОБА_1 .

Протоколи (розсекречені «не таємно») за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29.07.2015 суд визнає недопустимими доказами, виходячи з наступного.

Як вказано в протоколах по результатам зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зазначена негласна слідча дія проведена старшим оперуповноваженим відділу УКР ГУМВС України в Одеській області Садковським О.О. на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Одеської області ОСОБА_31 від 25.03.2015.

За вимогами ч. 1 ст. 41 КПК України оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

Статтею 263 КПК України встановлено, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться на підставі ухвали слідчого судді. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Ухвала слідчого судді апеляційного суду Одеської області Мандрика В.О. від 25.03.2015 про дозвіл на втручання у приватне спілкування - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з зазначеними ідентифікаційними ознаками, як і письмове доручення слідчого, прокурора старшому оперуповноваженому відділу УКР ГУМВС України в Одеській області Садковському О.О. на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні суду не надані, що виключає використання протоколів за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в якості допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 266 КПК України дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол.

Крім того, суд констатує, що висновок УКР ГУМВС України в Одеській області Садковського О.О. в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій про належність голосу обвинуваченому та іншим особам не базується на спеціальних знаннях, оскільки фоноскопічна експертиза голосу ОСОБА_1 не проводилась. Відповідно суд позбавлений можливості стверджувати, що зазначений в протоколах голос як голос ОСОБА_1 належить саме йому.

Оскільки судом визнано проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_1 з порушення вимог діючого законодавства України, відповідно їх результати, викладені в протоколах за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, не можуть бути визнані в якості допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 .

Протокол огляду місця події від 08.09.2015, складений слідчим прокуратури Одеської області ОСОБА_32 в якому зазначено, що відстань від місця розташування голови трупа ОСОБА_19 до будівля складає 175 см викликає обґрунтований сумнів, оскільки на час проведення огляду після події минуло майже 6 місяців, на підставі яких фактичних даних встановлена зазначена відстань, у протоколі не вказано.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину. Тривалий час, який пройшов з дня події, майже 6 місяців, свідчить, що ознаки злочину не збереглись.

Згідно з актом № 1665/878 від 16.03.2015 дослідження судовим експертом токсикологом крові трупа ОСОБА_2 , вміст етилового спирту в крові ОСОБА_2 складав 2,9 проміле, що відноситься до тяжкого ступеню алкогольного сп`яніння.

За висновком судово-психіатричної експертизи № 456 від 25.09.2015, ОСОБА_2 в період часу близько 04 год. 14.03.2015р. до моменту смерті, міг виявляти клінічні ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у вигляді гострої інтоксикації делірієм викликаної вживанням алкоголю, міг перебувати у несвідомому стані, тобто в стані алкогольної коми. Ступінь сп`яніння ОСОБА_2 відноситься до невідкладних станів в психіатрії (наркології). ОСОБА_2 потребував невідкладних медичних заходів, а його поведінка свідчила про те, що він знаходився психотичному стані, тобто в стані зміненої свідомості на фоні важкої алкогольної інтоксикації.

Згідно з висновком експерта № 6-2015/з від 06.11.2015 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи проведеної комісійної експертизи за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160500001896, характер та об`єм ушкоджень трупа ОСОБА_2 , в т.ч. переважання об`єму внутрішній ушкоджень над зовнішніми, ознаки струсу тіла, дозволяють стверджувати, що в даному випадку мало місце падіння тіла з висоти, а механізм утворення циркулярного перелому кісток основи черепа – саме відривний його характер свідчить про падіння тіла з висоти з проміжним контактуванням.

Відсутність ушкодження кісток лівої стопи, синець на шкірі стопи, наявність розриву тканини підошовної поверхні правої шкарпетки свідчить, що потерпілий знаходився у вертикальному положенні стоячи на елементах нижньої планки віконної рами, падіння ОСОБА_2 з висоти відбулося при «первинному» вертикальному положенні його тіла в отворі віконної рами. Інші варіанти «первинного» положення тіла, в т.ч. і за участю дії сторонньої особи (поштовх), виключаються. При «первинному» вертикальному положенні тіла ОСОБА_2 в отворі віконної рами з наданням йому прискорення (поштовх), враховуючи зріст потерпілого та висоту падіння, можна стверджувати про те, що проміжний контакт в такому випадку був би відсутній (що не узгоджується з наявними тілесними ушкодженнями), та припустити те, що розташування тіла на площині приземлення було б не на тротуарі, а на дорожньому покритті.

Під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом висновок експерта № 6-2015/з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 06.11.2015 на підставі того, що висновок експерта отримано адвокатом Бобровником Д.О. 09.11.2015 до виконання вимог ст. 290 КК України, що виключає використання вказаного висновку в якості допустимого доказу, яке не може бути задоволене з наступних підстав.

Висновок експерта № 6-2015/з відкритий захисником стороні обвинувачення в судовому засіданні та наданий суду в порядку доповнення судового розгляду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 363 КПК України, яка передбачає, що кожна сторона має право доповнити судовий розгляд.

Адвокат Троянда О.В. здійснює захист обвинуваченого з 17.05.2017, відповідно на час виконання вимог ст. 290 КПК України у її розпорядженні не було вищевказаного висновку експерта.

Процесуальні документи, які не було відкриті стороні в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, оскільки їх не було у розпорядженні сторони, можуть бути відкриті іншій стороні і під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Суд вважає, що висновок експерта № 6-2015/з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 06.11.2015 не був відкритий стороні обвинувачення в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, оскільки його не було у розпорядженні сторони захисту, а тому правильно був відкритий іншій стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, таким чином сторона захисту виконала свої обов`язки і не порушила право учасників кримінального провадження (зокрема, право вимагати відкриття матеріалів провадження та права на ознайомлення з цими матеріалами). Так, у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду по справі № 750/3402/16-к від 11.06.2019 зазначено, що принцип змагальності є наскрізним і він не закінчується після реалізації положень ст. 290 КПК.

Навпаки, після передачі кримінального провадження до суду саме суд у ході судового розгляду під час безпосереднього дослідження кожного доказу у змагальній процедурі забезпечує дотримання принципу змагальності.

Акт судового медичного дослідження (обстеження) № 285/878 від 17.03.2015 крові трупа ОСОБА_2 судом не може бути прийнято у якості допустимого доказу винуватості, виходячи з наступного.

Зазначений акт судового медичного дослідження (обстеження), відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 197 від 05.08.1999 є медичною формою документації, в якому відсутній підпис експерта І.Б. Мечика.

Копію протоколу № 000117 від 14.03.2015 року медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , з огляду на вимоги ч. 3 ст. 99 КПК України, яка встановлює, що стороною кримінального провадження суду надаються оригінали документу, суд визнає недопустимим доказом винуватості ОСОБА_1 .

Витяг з кримінального провадження № 42015160500001896 про внесення до Єдиного реєстру досудового розслідування 14.03.2015; постанова про внесення змін у складі групи прокурорів від 10.11.2015; заява ОСОБА_20 , якою надано дозвіл на огляд автомобіля «Лексус» НОМЕР_1 ; заява заступника директора ПП ЖСЦ «Парковий Крилова В.М слідчому прокуратури Одеської області від 14.03.2015 та його розписка; рапорт інспектора патрульної служби 1 роти полку ПС ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Михайлова І.Г. від 14.03.2015; рапорт начальника Шевченківського ВМ Приморського ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на проведення радіорозвідки за адресою м. Одеса, пр. Шевченко 33б ; довідка щодо проведення радіорозвідки на місці скоєння злочину; картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону до Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 14.03.2015; виписка з ЖРЗПЗ за 14.03.2015 та 16.03.2015; довідка від 19.03.2015 щодо перевірки (прослуховування) бази даних цифрового архіватора мовленнєвої інформації та визначення номерів «Amur», встановленого в черговій частині ОМУ щодо надходження 14.03.2015 по лінії «102» повідомлень про подію та CD диск, на якому міститься аудіо запис 102 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 14.03.2015; картка первинного обліку інформації від 14.03.2015; протокол прослуховування від 16.03.2015 бази даних цифрового архіватора мовленнєвої інформації та визначення номерів «Amur», встановленого в черговій частині ОМУ щодо надходження 14.03.2015 по лінії «102» повідомлень про подію; протокол затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 14.03.2015р; заява ОСОБА_1 про добровільну видачу речей від 14.03.2015; клопотання та ухвали слідчого судді про арешт майна від 15.03.2015; протоколи огляду стільникових телефонів; направлення № 7 для огляду на стан сп`яніння ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 14.03.2015 та листи головному лікарю Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 24.04.2015; постанови про призначення експертизи; заява ОСОБА_24 про залучення як потерпілого; акти судово медичного дослідження № 190/878 від 23.03.2015, № 836/878, від 24.03.2015 ; висновки експертів № 190 та № 195 від 20.03.2015; № 219 від 15.04.2015та № 247 від 24.04.2015, № 229 від 30.04.2015; № 464 від 01.05.2015; № 382 від 06.05.2015; № 240 від 07.05.2015 прямих належних доказів винуватості ОСОБА_1 не містять.

На думку суду, покази свідка обвинувачення ОСОБА_3 винуватість ОСОБА_4 не тільки не підтверджують, а спростовують. Показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 свідчать про те, що крики, які вони чули безпосередньо перед подією, були нетривалими, кому вони належали також пояснити не змогли. Крик «допоможіть» чув також і свідок ОСОБА_6 , який безпосередньо розмовляв по телефону з ОСОБА_1 та чув такий крик від нього. Свідку ОСОБА_6 . ОСОБА_1 розповідав, що ОСОБА_2 «поймал белочку», переплутав двері з вікном, виломив вікно та випав.

Свідок ОСОБА_14 стверджував, що 14.03.2015 прокинувся від несамовитого, пронизливого крику, схожого на передсмертний. Побоюючись за життя сусіда ОСОБА_1 , вийшли з жінкою та побачили його у дверях, було видно, що він знаходиться у стресовому стані.

Покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 винуватість ОСОБА_1 не доводять, оскільки цим свідкам невідомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. Свідок ОСОБА_7 також не надав показів, які б стосувалися обставин що підлягають встановленню у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд приходить до переконання, що допитані в судовому засіданні свідки обвинувачення вину ОСОБА_1 не підтверджують. При цьому, судом враховано, що жоден із допитаних свідків не був очевидцем подій, що ставляться у провину ОСОБА_1 , і більшість із досліджених показів є показаннями із чужих слів, вирок суду не може ґрунтуватися на доказах, які не доводять вину особи поза розумним сумнівом.

Так, суд, перевіряючи винуватість ОСОБА_1 щодо причетності його до вбивства ОСОБА_2 , форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, констатує наступне.

Встановлені під час судового розгляду фактичні обставини, в сукупності з тим фактом, що ОСОБА_2 був дивно одягнутий (піджак поверх пальто, туфлі відсутні) підтверджує висновок судово-психіатричної експертизи № 456 від 25.09.2015, що потерпілий перебував у тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності у вигляді гострої алкогольної інтоксикації, галюцинаторному затьмаренню свідомості, міг знаходитись в стані алкогольної коми з короткими епізодами слухових та зорових галюцинацій, що могло привести до будь яких неадекватних дій.

Твердження сторони обвинувачення, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на тлі раптово виниклих неприязних відносин сталась сварка, в ході якої обвинувачений умисно наніс потерпілому з метою вбивства низку ударів руками та ногами по голові, шиї, тулубу є припущенням, яке не підтверджується дослідженими судом доказами.

Відповідно до висновку експерта № 431 від 07.04.2015 КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації на брюках ОСОБА_1 крові не виявлено. При огляді місця події – квартири обвинуваченого, також кров не виявлено, що спростовує версію сторони обвинувачення, що ОСОБА_1 при життєво наносив низку ударів, в тому числі ногами, ОСОБА_2 по голові, шиї, тулубу.

Твердження сторони обвинувачення про нанесення ОСОБА_25 низки ударів руками та ногами по голові, шиї, тулубу ОСОБА_2 не тільки не доведено належними та допустимими доказами, а й спростовується висновком комісійної судово-медичної експертизи № 6-2015/з від 06.11.2015 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи про характер та об`єм ушкоджень трупа ОСОБА_2 , який було викладено вище.

Також не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на тлі раптово виниклих неприязних відносин, сталась сварка. Зазначені доводи спростовуються показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_3 , який в день події перебував з обвинуваченим та потерпілим до 3 години ночі і показав, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не тільки не було сварки, а їх спілкування було дружнім, так і показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_33 , сусідів ОСОБА_1 , які чули голосний крик однієї особи, що продовжувався нетривалий проміжок часу.

Показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_33 співвідносяться з показаннями свідка ОСОБА_6 про те що о 4-20 год. 14.03.2015 йому дзвонив на мобільний телефон ОСОБА_1 та говорив, що йому страшно, просив подзвонити ОСОБА_3 , в ході розмови ОСОБА_6 чув, що ОСОБА_1 закричав «не прыгай».

Поведінка ОСОБА_2 в ніч події відповідала клінічним критеріям деліріозного розладу свідомості, що підтверджує висновок судово-психіатричної експертизи № 1665/878 від 16.03.2015 та покази свідка ОСОБА_7 . При цьому, показання свідка ОСОБА_7 , в частині зі слів ОСОБА_1 , підтверджуються іншими допустимими доказами, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 97 КПК України, суд визнає такі показання свідка з чужих слів допустимим доказом.

Наведене також підтверджується протоколом огляду квартири від 14.03.2015, з якого вбачається, що загальна обстановка не порушена, на кухні квартири між столом та скляною стінкою (панорамне вікно кухні) розташований нахилений до скляної стінки кухонний стілець, слідів боротьби не встановлено. Скляна стінка має три рухомі метало пластикові секції. Одна з метало пластикових секцій розміром 0,68 м на 1,68 м має деформацію у вигляді вигинів всередину.

Також. Відповідно до викладеного вище акту № 1665/878 від 16.03.2015 в крові трупа ОСОБА_2 , виявлено етиловий спирт, вміст якого складав 2,9 проміле, що відноситься до тяжкого ступеню алкогольного сп`яніння. Крім вживання алкоголю, ОСОБА_2 двічі вживав наркотичні засоби, що доводиться показаннями свідка ОСОБА_3 , який вживав їх разом з ОСОБА_2 .

Як доказ винуватості ОСОБА_1 сторона обвинувачення надала висновок експерта № 540/27-Д від 03.04.2015 про наявність тілесних ушкоджень у обвинуваченого станом на 14.03.2015 у вигляді крововиливу на лівому плечі та садна на долоні лівої кисті. Проте суд не вправі постановити обвинувальний вирок через те, що обвинувачений мав крововилив на лівому плечі та садна на долоні лівої кисті. Сторона обвинувачення не довела перед судом, що вказані тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримав під час боротьби з ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що лише за наявності тілесних ушкоджень у обвинуваченого, не отримавши докази, які могли б довести суб`єктивну сторону злочину та свідчили б про його мотиви вбивства, суд позбавлений можливості прийняти рішення про винуватість ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині.

Висновок експерта № 540/27-Д від 03.04.2015 , на доказ версії слідства про боротьбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , суд визнає неналежним доказом оскільки у заключній частині вказаного висновку прізвище підекспертного зазначено як ОСОБА_1 . При цьому, жодних доказів на підтверджння тих обстаивн, що це описка, до суду не надано. Так, ОСОБА_1 не є особою, якій висунуто обвинувачення. Згідно з обвинувальним актом обвинувачений - ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту. Приведене виключає використання висновку експерта № 540/27-Д від 03.04.2015 в якості належного доказу винуватості ОСОБА_4 , в силу вимог ст. 89 КПК України.

Також, суд бере до уваги ті обставини, що з показань свідків сторони обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що одяг ОСОБА_4 не був пошкодженим або брудним, видимих слідів боротьби на його тілі не було, що також спростовує версію слідства про боротьбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На переконання суду, оскільки поведінка ОСОБА_2 в ніч події відповідала клінічним критеріям деліріозного розладу свідомості, ОСОБА_2 міг сприйняти панорамне вікно на кухні за вихідні двері квартири. Вказане побічно підтверджується і висновком судово трасологічної експертизи № 251-Б від 05.05.2015, відповідно до якої на поверхнях вікна слідів, характерних для впливу стороннього предмету не виявлено. Також суд враховує, що склопакет вікна, вилучений під час огляду місця події у квартирі АДРЕСА_4 , цілий, без пошкоджень.

З урахування сукупності інших доказів, які наявні у матеріалах кримінального проводження, суд вважає, що вказаний висновок експерта жодним чином не підтверджує версію сторони обвинувачення щодо фактичних обставин події.

Безпосередньо дослідивши в судовому засіданні та оцінюючи надані, як стороною обвинувачення, так стороною захисту письмові докази та висновки експертів, суд наголошує, що справедливість судового розгляду аналізується не в якійсь частині, а в цілому.

Відомості, викладені в протоколах слідчих дій, висновках експертів не можуть обґрунтувати безсумнівний висновок про наявні обставини, які лягли в основу обвинувачення, так як такі відомості не підтверджуються іншими доказами, які б могли виключити будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду.

Не доводять таких підстав і показання свідків, які отримані під час судового засідання.

Статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Статтею 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновків про недоведеність того, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.115 КК України в якому обвинувачується ОСОБА_1 .

Прокурор, який брав участь у розгляді справи вважав, що у даній справі зібрані всі докази обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані. Однак, суд самостійно не може встановлювати обставини, які не встановлені під час досудового розслідування.

За нормами ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не дотримано зазначених вимог кримінального процесуального закону щодо доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, при визнанні особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення, визначеним ч.ч. 2 та 4 ст. 17 КПК України. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена судом, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкримінований злочин був скоєний і обвинувачений є винним у скоєнні цього злочину. Це означає, що версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають стосунок до події.

Оскільки всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, повинні тлумачитися на користь підсудного, всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд, у відповідності до вимог діючого законодавства і норм Конституції України, зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

При ухваленні вироку суд врахував висновки рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), та при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів, які було досліджено. Таких фактів під час судового розгляду кримінального провадження стосовно обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 1 КК України суд не встановив.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barberа, Messeguй and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував,що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності достатньо вагомих,чітких і узгоджених між собою ознак чи схожих неспростовних презумпцій (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» рішення від 18 січня 1978 року п. 161, серія А, № 25; «Авшар проти Туреччини» (заява N 25657/94) п. 282 рішення від 10 липня 2001 року; «Яременко проти України» (заява № 32092/02), п. 75, рішення від 12 червня 2008 року; «Кобець проти України» (заява N 16437/04), п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року; «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), п. 150 рішення від 21 квітня 2011 року (набуло статусу остаточного 21 липня 2011року); «Коробов проти України» (заява 39598/03), п. 65 рішення від 21 липня 2011 року, остаточне 21 жовтня 2011 року; «Поміляйко проти України» (Заява № 60426/11), п. 46 рішення від 11 лютого 2016 року, остаточне від 11 травня 2016 року).

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до вимог ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим,якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно із ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновків про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 мав умисел, який би підкріплений відповідним мотивом для заподіяння смерті ОСОБА_2 та про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано переконливих, належних та допустимих доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в зв`язку з чим суд приймає рішення визнати ОСОБА_1 невинуватим та виправдати за недоведеністю участі у його скоєнні.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У відповідності до вимог ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального судового провадження (in absentia) були використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, забезпечено повноцінно його право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, у повному обсязі дотримані загальні засади кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

В зв`язку з виправданням ОСОБА_1 процесуальні витрати на загальну суму 8357,8 грн. необхідно компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що речові докази до суду не надавались, рішення щодо них не приймати.

Заходи забезпечення кримінального провадження – скасувати у зв`язку із розглядом кримінального провадження по суті.

Керуючись ст. ст. 349,367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.115 КК України та виправдати його за ч. 1 ст. 115 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачувався.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, віднести на рахунок держави.

Розшук обвинуваченого ОСОБА_1 – скасувати у зв`язку із його виправданням.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2015 року - скасувати.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду, згідно зі ст.323 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя:

Судді:

17.12.2020