Рішення № 93720192, 21.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33474/20

Провадження № 2/947/4813/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Маломуж А.І.

за участю секретаря судового засідання Абухіної Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2020 року КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд стягнути з нього на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 21314,81 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

КП «Теплопостачання міста Одеси», як стверджує представник позивача, щомісячно надавало ОСОБА_1 житлово-комунальні послуги, проте, відповідач ухиляється від сплати вартості комунальних послуг та станом на 01.07.2020 року має заборгованість в сумі 21314,81 грн.

Несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги, а також наявність заборгованості по вищезазначеним послугам зумовило звернення КП ««Теплопостачання міста Одеси» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І. від 24.11.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по вказаній цивільній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач – ОСОБА_1 повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення з відміткою про повернення у зв`язку із закінченням терміну зберігання, відзив на позовну заяву не надав, клопотання про продовження строку для надання відзиву також суду надано не було. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений, суд постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що КП «Теплопостачання м. Одеси» створено на підставі рішення ОМР від 27.06.2006 року № 101-V, шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» та КП «Одестеплокомуненерго».

Згідно з п.2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником 1/3 частки квартири відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , від 22.03.2006 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради та власником 1/3 частки відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 5-2656 від 23.09.2009 року.

Іншим співвласником 1/3 частки квартири є ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , від 22.03.2006 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради.

Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 , за яким обліковуються надані відповідачу послуги з теплопостачання.

Відповідно до положень ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Встановлення тарифів є компетенцією відповідних органів влади та місцевого самоврядування.

Статтею 162 ЖК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартину плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Кабінетом Міністрів України (постанова від 21.07.2005 року №630) плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Згідно з п.10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року №572 мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Отже, як випливає з положень цих нормативно-правових актів відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після визначення порядку користування квартирою, тобто визначення конкретної житлової площі, якою користується кожен із співвласників та визначення площі приміщень, що перебувають у спільному користуванні.

З матеріалів справи не вбачається, що такий порядок користування квартирою між співвласниками визначений.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити..

Зважаючи на те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення, а вимоги позову не знайшли своє підтвердження суд вважає, що з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 16525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення виготовлено 21.12.2020 року.

Суддя Маломуж А. І.