Вирок № 93718836, 22.12.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5595/20

Провадження №1-кп/944/1129/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2020м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Білецької М.О.

з участю секретаря Хархаліс Л.А.,

прокурора Тарновського Ю.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Швеця І.Я.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, яке є відкритим, в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140350000937 від 20 грудня 2020 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Горностаївка Херсонської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з середньою технічною освітою, працює водієм за кордоном, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 369 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 20 грудня 2020 року близько о 12 год. 45 хв., в`їхавши на територію України та знаходячись на смузі руху «зелений коридор», поблизу кабіни здійснення прикордонного контролю в міжнародному пункті «Краківець», що в смт.Краківець по вул.М.Вербицького, 54 Яворівського району Львівської області, розуміючи, що надання неправомірної вигоди є незаконним, надав службовій особі – інспектору прикордонного контролю 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Краківець» Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України старшому прапорщику ОСОБА_2 , неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 20.12.2020 становить 2781,84 грн. за сприяння у переміщенні через державний кордон України вживаних автозапчастин – двигуна до легкового автомобіля понад встановленні законодавством України норми, який перевозив в багажному відділенні автомобіля марки «MAZDA» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та пояснив, що дійсно 20 грудня 2020 року знаходячись на смузі руху «зелений коридор» в міжнародному пункті «Краківець», надав службовій особі – інспектору прикордонного контролю неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США за сприяння у переміщенні через державний кордон України вживаних автозапчастин понад встановленні законодавством України норми.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 надав службовій особі неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України.

Прокурор Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області Тарновський Ю.А. та підозрюваний ОСОБА_1 в присутності захисника Швеця І.Я. 21 грудня 2020 року уклали угоду про визнання винуватості відповідно до ст.ст. 468, 472 КПК України.

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. В угоді про визнання винуватості сторони також узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 також просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, норми ч.5 ст.474 КПК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Захисник Швець І.Я. у підготовчому судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора Тарновського Ю.А., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Швеця І.Я., приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч. 2 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд, у відповідності до вимог ч. 6 ст.474 КПК України, встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: як надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 369 КК України.

Також зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена 21.12.2020 між прокурором та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, працевлаштований, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставину, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є призначення йому узгодженого між сторонами покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

В судовому засіданні прокурор долучив копії постанов старшого слідчого Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області: від 21 грудня 2020 року, якою визнано речовими доказами дві банкноти номіналом 50 доларів США серії JB 83407115A та номіналом 50 доларів США серії MG36094533B, які поміщено у пакет «Україна МВС Експертна служба» та скеровані начальникові Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області на зберігання; від 21 грудня 2020 року, якою визнано речовим доказом оптичний диск DVD-R «RiDATA», на якому збережені відеофайли, що зберігається при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до норм ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено – переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що речові докази - дві банкноти номіналом 50 доларів США кожна за серією та номером JB 83407115A та MG36094533B, слід конфіскувати в дохід держави, а речовий доказ оптичний диск DVD-R «RiDATA» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 473-475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 грудня 2020 року, укладену в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140350000937 від 20 грудня 2020 року, між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області Тарновським Юрієм Анатолійовичем.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речовий доказ дві банкноти номіналом 50 доларів США кожна за серією та номером JB 83407115A та MG36094533B - конфіскувати в дохід держави.

Речовий доказ оптичний диск DVD-R «RiDATA» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Білецька М.О.