Вирок № 93717815, 22.12.2020, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1472/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді - Гедз Б.М.

з участю секретаря – Ясниської В.Я.

прокурора - Бігуна А.О.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

захисника – Бенцака О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140000000762 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зимна Вода Пустомитівского району Львівської області, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 16.10.2019 р. приблизно о 22.25 год., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 (Реєстрація Республіки Польща) та рухаючись ним у м. Львові на вул. Кульпарківська в крайній лівій смузі у напрямку до виїзду з міста, неподалік будинку № 118, грубо порушив вимоги Р.1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів «дорожні умови» та «дорожня обстановка»; Р.2 п.2.3 б), д); п.12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував таку обстановку та її зміни, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та безпечно керувати ним, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді появи в полі його зору пішохода ОСОБА_4 , яка справа на ліво по ходу його руху перетинала проїзну частину вул. Кульпарківської, за межами регульованого пішохідного переходу, своєчасно не вжив заходів щодо зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу, аж до повної його зупинки, що у свою чергу призвело до наїзду на вказаного пішохода. У результаті порушення водієм ОСОБА_2 зазначених пунктів правил дорожнього руху пішоходу ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1026/2019 від 18.11.2019 р. спричинено тілесні ушкодження у вигляді синець і садно на спинці носа справа, три садна в лівій виличній ділянці, садна на боковій поверхні грудної клітки справа, чотири садна на передній стінці живота, на боковій поверхні правого стегна, з висотою розташування 90 см від підошвенної поверхні стопи до верхнього краю садна, садна на 3,4,5-му пальцях правої кисті, правому лікті, синець в нижній третині правого стегна по передній поверхні, підшкірний крововилив на передній поверхні правої гомілки у верхній третині, косо-поперечні переломи велико- та малогомілкової кісток з висотою розташування 38 см від підошвенної поверхні стопи до верхнього краю перелому, три садна на передній поверхні правої гомілки, садно на внутрішньо-боковій поверхні лівого колінного суглоба; підшкірний крововилив в м`які тканини правої скроневої ділянки голови, дифузні субарахноїдальні крововиливи в м`які мозкові оболонки правої скроневої частки, крововиливи в стовбурову ділянку головного мозку, спинно-мозковому каналі шийного відділу хребта, травматичний розрив між першим шийним хребцем і основою черепу в шийно-окципітальному з`єднанні, крововилив в м`які тканини грудної клітки в ділянці правого підребер`я, забій правої легені, травматичний розрив капсули і паренхіми великої частки печінки з крововиливом в черевну порожнину - гемоперітонеум об`ємом 1800 мл рідкої темної крові і згортків, крововиливи в жирову капсулу правої нирки, брижу тонкого кишківника. Виявлені при проведені судово-медичної експертизи тілесні ушкодження на тілі гр. ОСОБА_4 характерні для тупої травми, могли утворитися в короткому проміжку часу та в швидкій послідовності незадовго до настання смерті в результаті контактної взаємодії з тупими виступаючими частинами транспортного засобу (наїзду на пішохода), мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за їх сукупністю) за критерієм небезпеки для життя на момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину заперечив, пояснив, що він працює водієм таксі, 16.10.2020 р. здійснював стоянку автомобіля марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 на вул. Городоцькій, 207 в м. Львові, оскільки отримував замовлення. В подальшому, вимкнувши мобільний телефон, керував транспортним засобом у м. Львові на вул. Кульпарківська в крайній лівій смузі у напрямку до виїзду з міста, швидкість автомобіля була 50 км/год., не доїждаючи до пішохідного переходу, метрів 60, посередині крайньої лівої смуги помітив людину, яка перебігала проїзну частину і стала посеред дороги, він застосував гальмування, однак уникнути наїзду не вдалося. На місце ДТП прибули родичі потерпілої, намагався просити вибачення, але ніхто на це не зважав. Вину не визнає і цивільний позов також не визнає.

Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що факт вчинення злочину та винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні пояснив, що померла ОСОБА_4 – його донька. Він не був безпосереднім очевидцем ДТП, йому відомо, що свідків також не було, прибув на місце після дорожньо-транспортної пригоди. З камери відеоспостереження з магазину "Продукти" видно як дочка виходить з тролейбуса, стоїть на зупинці, оглядається по сторонах, вона не бігла, а швидким ходом йшла, пройшовши дві смуги, наїзд був вчинений на суцільній подвійній смузі, водій рухався на великій швидкості. За участю обвинуваченого та потерпілого був проведний слідчий експеримент, тому, на його думку, не зауважити людину, при наявних обставинах, було нереально. Крім цього вважає, що водій відволікся на отриманні повідомлень на вайбер, оскільки займався перевезенням пасажирів. Обвинувачений вибачення не просив, натомість звинувачував у створенні йому проблем, був налаштований агресивно. Потерпілий пред`явив до обвинуваченого ОСОБА_2 цивільний позов, в якому просить стягнути з обвинуваченого на його користь моральну (немайнову) шкоду в сумі 500000 гривень (п`ятсот тисяч гривень). В обгрунтування моральної шкоди покликається на те, що відповідачем йому завдано моральну шкоду, яка полягає у погіршенні стану здоров`я через смерть дочки ОСОБА_4 , у моральних та фізичних стражданнях, що призвело до негативних проявів на психофізичному рівні. Окрім цього, моральна шкода полягає у втраті спокою, психологічному дискомфорті, стресі, погіршенні стану здоров`я. Внаслідок вказаної події у нього зменшилася продуктивність праці, що негативно впливає на його психологічний стан. Враховуючи ступінь близькості із дочкою, як батька та регулярність спілкування з нею, що виражалося у щоденних розмовах, прогулянках та підтримці, його постійно турбує зміна настрою з почуттям дискомфорту та незрозумілої тривоги, короткочасні розлади сну. Він змушений щоденно приймати заспокійливі ліки через думки пов`язані з втратою дочки, розуміючи, що не зможе їй допомогти, захистити та повернути дочку. Цими емоціями, спогадами та стражданнями порушено звичні умови проживання. Крім того, просить призначити ОСОБА_2 суворе покарання.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12019140000000762, згідно якого 17.10.2019 р. о 03:15:30 було внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції 2001 року) та наведено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що 16.10.2019 р. приблизно о 22.25 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 на вул. Кульпарківській у м. Львові у напрямку виїзду з міста, неподалік будинку № 118, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди (а.с.103).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 16.10.2019 р. (вул. Городоцька-вул. В.Великого) із додатками на 17 арк., в присутності водія ОСОБА_2 , за участю понятих. На ділянці дороги наявна дорожня розмітка, згідно з розділом 34 Правил дорожнього руху, п.1.2, 1.1, 1.12, дорожні знаки, згідно з розділом 33 Правил дорожнього руху п. 5.35.1, рух на цій ділянці регулюється світлофором в автоматичному режимі, наявне вуличне освітлення на даній ділянці шляху. На транспортному засобі марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 є пошкодження, локалізація яких наступна: тріснуте лобове скло у вигляді павутини із вдавленням до середини салону, відірване ліве бокове дзеркало заднього виду, деформація капоту. Наявні сліди гальмування. Оглядом також встановлено труп жіночої статі ОСОБА_4 , який знаходиться на тротуарі за адресою: м. Львів: вул. Кульпарківська, 95 в горизонтальному положенні на спині, наявні такі тілесні ушкодження: садна в ділянці живота, правої кисті (а.с.104-120).

Постановою про визнання речовими доказами від 17.10.2018 р. транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 (а.с. 121).

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.10.2019 р. про накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , м. Мосіна, вул. Возний Людов, 18 (Республіки Польща) (а.с.122-124).

Протоколом огляду речей від 18.10.2019 р., а саме наданого директором магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на запит ст. слідчого СУ ГУНП У Львівській області (а.с.125), диску для лазерних систем зчитування, на якому містяться дані, які мають значення для даного кримінального провадження. При огляді відеозапису встановлено, що о 21:28:16 год. зафіксовано вихід потерпілої ОСОБА_6 з салону тролейбуса та її рух до кута автобусної зупинки. О 21:28:31 год. зафіксовано вихід потерпілої на проїзну частину. О 21:28:37 зафіксовано момент наїзду автомобілем Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 на потерпілу ОСОБА_4 (а.с.126).

Постановою про визнання речовими доказами диску для лазерних систем зчитування, на якому містяться дані обставин та механізму наїзду на пішохода ОСОБА_4 (а.с.127).

Протоколом проведення слідчого експерименту разом зі схемою та відеозаписом його проведення від 09.12.2019 р., за участю ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_1 . Учасники слідчого експерименту прибули на вул. Кульпарківську біля будинку № 118, де 16.10.2019 р. відбулося ДТП під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . Під час слідчого експерименту водій ОСОБА_2 повідомив обставини та механізм розвитку ДТП за його участі, пояснивши, що швидкість керованого ним автомобіля була 50 км/год, при наближенні до регульованого пішохідного переходу на світлофорі для автомобілів був світловий сигнал зеленого кольору (дозволяючий рух сигнал), а для пішоходів – світловий сигнал червоного кольору (забороняючий рух сигнал). Місце наїзду на пішохода ОСОБА_4 відбулося в межах смуги руху до вул. В.Великого (крайня ліва смуга) на відстані 1.8 м від лінії розмітки, яка розділяє смуги руху в одному напрямку та на відстані 17,8 від кута будинку № 118. З моменту виходу на проїзну частину та місця наїзду на пішохода до місця наїзду пішохід ОСОБА_4 подолала відстань 12,7 м за час 2,1 м/с( загальний час з моменту виходу до моменту наїзду 6 секунд). Було залучено статиста, який був одягнутий в аналогічний одяг, що і потерпіла, був встановлений на межу позначки 5П, а автомобіль на межу 5. Після цього автомобіль та статист поступово наближалися до місця наїзду по відповідних позначках. У місці, де силует пішохода вже можна було розпізнати у світлі фар автомобіля статист і автомобіль були зупинені. Проведеним заміром встановлено, що видимість пішохода наступає в той момент коли автомобіль знаходиться на відстані 41,6 м до місця наїзду, а пішохід на відстані 6, 35 м до місця наїзду (а.с.128-132).

Висновоком експерта із додатками № 1026/2019 від 18.11.2019 р., відповідно до якої при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 , 1995 р.н. було виявлено наступні тілесні ушкодження: синець і садно на спинці носа справа, три садна в лівій виличній ділянці, садна на боковій поверхні грудної клітки справа, чотири садна на передній стінці живота, на боковій поверхні правого стегна, з висотою розташування 90 см від підошвенної поверхні стопи до верхнього краю садна, садна на 3,4,5-му пальцях правої кисті, правому лікті, синець в нижній третині правого стегна по передній поверхні, підшкірний крововилив на передній поверхні правої гомілки у верхній третині, косо-поперечні переломи велико- та малогомілкової кісток з висотою розташування 38 см від підошвенної поверхні стопи до верхнього краю перелому, три садна на передній поверхні правої гомілки, садно на внутрішньо-боковій поверхні лівого колінного суглоба; підшкірний крововилив в м`які тканини правої скроневої ділянки голови, дифузні субарахноїдальні крововиливи в м`які мозкові оболонки правої скроневої частки, крововиливи в стовбурову ділянку головного мозку, спинно-мозковому каналі шийного відділу хребта, травматичний розрив між першим шийним хребцем і основою черепу в шийно-окципітальному з`єднанні, крововилив в м`які тканини грудної клітки в ділянці правого підребер`я, забій правої легені, травматичний розрив капсули і паренхіми великої частки печінки з крововиливом в черевну порожнину - гемоперітонеум об`ємом 1800 мл рідкої темної крові і згортків, крововиливи в жирову капсулу правої нирки, брижу тонкого кишківника. Виявлені при проведені судово-медичної експертизи тілесні ушкодження на тілі гр. ОСОБА_4 характерні для тупої травми, могли утворитися в короткому проміжку часу та в швидкій послідовності незадовго до настання смерті в результаті контактної взаємодії з тупими виступаючими частинами транспортного засобу (наїзду на пішохода), мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за їх сукупністю) за критерієм небезпеки для життя на момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (а.с.133-137).

Висновком експерта №3917/2019-т від 24.10.2019 р., згідно якого при судово-токсикологічній експертизі речового доказу – крові з трупа ОСОБА_4 , 1995 р.н. не виявлено: етилового, метилового. Пропілового, бутилового і амілового спиртів (а.с.138).

Висновоком експерта № 3918/2019-т від 13.11.2019 р., згідно якого при судово-токсикологічній експертизі внутрішініх органів з трупа ОСОБА_4 не виявлено похідних барбітурової кислоти, похідних піразолону, кофеїну, алкалоїдів опію, похідних фенотіазинового ряду, похідних 1,4 бензодіазепіну, димедролу, клофеліну, стрихніну, бруцину, атропіну, гіосцинаміну, скополаміну, анабазину, нікотину, кокаїну, пахікарпіну, папверину, ефедрину, ефедрону, амфетаміну та його похідних (а.с.139, 140).

Висновком експерта за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи № 6252 від 07.02.2020 р., згідно якого на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_3 в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці; рульове керування перебувало в працездатному стані і забезпечувало виконання передбачених конструкцією функцій по підтриманню заданого напрямку руху автомобіля та його зміні; система зовнішнього освітлення перебувала в працездатному стані та могла виконувати функціїї, передбачені конструкцією (а.с.141-145).

Висновком за результатами трасологічного та транспортно-трасологічного дослідження № 6267/6268 від 10.02.2020 р., згідно якого місце наїзду автомобіля «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_4 , розташоване в межах другого (лівого) ряду проїзної частини вул. Кульпарківська по напрямку руху до вул. Вол. Великого на ділянці, що передує розташуванню «осипу білої порошкоподібної речовини». В момент наїзду автомобіль «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 був розташований в межах слідів гальмування коліс, або на траєкторії їх розвитку під кутом біля 1,8 градуса до повздовжніх елементів проїзної частини дороги, який розкривається ліворуч. Встановити трасологічними методами метричні особливості рощташування місця наїзду автомобіля «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_4 у повздовжньому відносно елементів дороги напрямку, не видалося можливим з причин відсутності уточнюючої слідової інформації яка б свідчила про це. Деталі передньої правої частини кузова автомобіля «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_4 пошкодження, утворення яких характерне для контактування з достатньо масивним не твердим предметом – перешкодою, яким могло бути тіло пішохода коли останній знаходився у вертикальному, або близькому до такого положенні, а деформуюче зусилля на автомобіль діяло в напрямку спереду назад та дещо справа наліво відносно повздовжньої осі автомобіля. В наступні моменти ДТП відбувалося закидання тіла пішохода на капот та до нижньої центральної частини вітрового скла автомобіля, а також до корпусу лівого зовнішнього дзеркала заднього виду (а.с.147-151).

Висновком за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи № 6269 від 13.02.2020 р., згідно якого в обстановці ДТП водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час руху в юзовому стані погасив частину дійсної швидкості в 44..46 км/год. При заданих вихідних даних, в момент застосування водієм ОСОБА_2 гальмування передня частина автомобіля марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 могла перебувати на віддалі не менш як 11,9…12,5 м до початку сліду гальмування лівого борту вказаного автомобіля (а.с.153-155).

Висновком за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи № 6840 від 14.02.2020 р., згідно якого у відповідності до вимог п. 12.3 чинних ПДР України водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був з моменту виникнення небезпеки для руху вжити заходів до своєчасного екстренного гальмування аж до повної зупинки свого транспортного засобу. При швидкості руху автомобіля марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_5 50 км/год, його водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 ОСОБА_2 в 50 км/год. не відповідали технічним вимогам п. 12.3 чинних ПДР України і вказаний факт невідповідності дій водія знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної пригоди. З технічної точки зору, причиною настання даної пригоди стали ті обставини, що пішохід перебігала проїзну частину дороги у недозволеному місці, а водій не вжив заходів до своєчасного екстренного галимування з моменту об`єктивної можливості виявити пішохода із заданого слідством моменту виникнення небезпеки для руху (а.с.157-160).

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що факт скоєння злочину та винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 суд відхиляє, оскільки вони є суперечливими, не конкретними та не містять послідовності.

Слідчий експеримент проведений у відповідності до вимог ст. 240 КПК України, підстав для визнання протоколу проведення слідчого експерименту недопустимим доказом з підстав, зазначених обвинуваченим та його захисником про те, що в автомобілі, залученому до слідчого експерименту відрізняється конфігурація фар, суд не вбачає. В протоколі міститься запис, що ОСОБА_2 на початку слідчого експерименту зауважень щодо погодніх, дорожніх чи умов освітлення дороги та освітлення автомобіля залученого для слідчого експерименту у нього не було і заяв такого змісту від нього не поступало, що підтверджено підписом ОСОБА_2 .

Між тим, суд вважає, що окремі порушення кримінально–процесуального закону, зокрема, що в автомобілі, залученому до слідчого експерименту відрізняється конфігурація фар з конфінурацією фар автомобіля «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 під час ДТП, на що посилається сторона захисту, не спростовують беззаперечний факт порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілій. Всі докази, на яких ґрунтується висновок суду, знаходяться у своєму взаємозв`язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають.

Також твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про відсутність його винуватості у скоєному злочині спростовуються показаннями потерпілого та письмовими доказами та відеоматеріалами, дослідженими в судовому засіданні.

Висновки суду щодо вчинення обвинуваченим злочину ґрунтуються на всебічно досліджених і об`єктивно оцінених судом доказах та для цього проаналізовані і оцінені всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановленні істини у кримінальному провадженні.

Дати іншу оцінку доказам, про що фактично просить захисник Банцак О.П. та виправдати обвинуваченого, на переконання суду, підстав немає.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 доведена повністю і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Разом з тим, суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 відсутні.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України, що злочин вчинено з необережності, фактичні обставини справи, поведінку потерпілої ОСОБА_4 , яка, будучи пішоходом перебігала проїзну частину дороги у недозволеному місці,в темну пору доби, порушила Розділ 4 Правил дорожнього руху що регламентує обов`язки і права пішоходів, тяжкість заподіяних наслідків, спосіб вчинення злочину, особу винного, який раніше не судимий, згідно ст. 89 КК України, довідку офіційного працевлаштування суду не представив, неодружений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в представленій копії свідоцтва серії НОМЕР_6 записаний батьком дитини. В суді намагався просити вибачення у потерпілого. На обліку у психіатра та нарколога не перебуває, думку прокурора та потерпілого щодо призначення покарання виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Із огляду на викладене, беручи до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно якої виправлення правопорушника без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та становить середню ймовірність вчинення повторного правопорушення (а.с.27, 28), суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів в межах санкції статті ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції кодексу 2001 року) у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Що стосується цивільного позову, то слід зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд погоджується зі обґрунтуваннями завданої моральної шкоди потерпілим внаслідок скоєння злочину, згідно яких ступінь тяжкості вчиненого обвинувачуваним кримінального правопорушення є очевидною з огляду на наслідки, які настали. Однак, суд враховує і винну поведінку потерпілої, яка не дотрималася Правил дорожнього руху, що також з технічної точки зору стало причиною настання даної пригоди. Так, у результаті смерті ОСОБА_4 у потерпілого - цивільного позивача, її батька ОСОБА_1 наступила тяжкість вимушених втрат, яка є непоправною та такою, яку неможливо компенсувати у будь-який спосіб.

Відповідно до роз`яснень даних у п.3, 9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до встановлених обставин справи у їх сукупності, керуючись засадами виваженості, розумності та справедливості, приходжу до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення із обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної компенсації завданої моральної шкоди внаслідок скоєного злочину у розмірі 250 000 гривень (двісті п`ятдесят тисяч гривень).

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Крім того, з обвинуваченого слід стягнути в користь Державного бюджету України витрати на залучення експертів за проведення експертиз.

Підстав, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу набрання вироком законної сили, з часу фактичного звернення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_7 , виданий 06.12.1997 р. Франківським РВ УМВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 немайнову (моральну) шкоду на суму 250000 гривень (двісті п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державного бюджету України витрати на залучення експертів за проведення судової автотехнічної експертизи №6252 від 07.02.2020 р. (3925,00 грн.); комплексної танспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6267/6268 від 10.02.2020 р. (5024,00 грн.); автотехнічної експертизи № 6269 від 13.02.2020 (3268,80 грн.); автотехнічної експертизи № 6840 від 14.02.2020 р. - 4086,00 грн., а всього на загальну суму 16303,80 грн. (шістнадцять тисяч триста три гривні 80 коп.).

Речовий доказ - автомобіль марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 повернути власнику громадянину Республіки Польща ОСОБА_5 , скасувати арешт на автомобіль марки «Volkswagen Passat» з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , накладений на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 21.10.2019 року.

Речовий доказ - диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться дані обставин та механізму наїзду на пішохода ОСОБА_4 (а.с.132) залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, потерпілому. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз