Рішення № 93717465, 08.12.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1416/20

2/330/345/2020

"08" грудня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Нестеренко Т.В.,

при секретарі – Корнієнко М.М.,

розглянувши розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в смт. Якимівка цивільну справу за позовною заявою АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 26.09.2013 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 31.03.2020 року має заборгованість – 126920.13 грн.., з яких: 911, 95 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 114990,10 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 4498,07 – нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500 грн. – штраф (фіксована частина), 6020,01 – штраф (процента складова).

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше .

Представник позивача, до суду надав письмову заяву, відповідно до якої просив розглянути дану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач до суду надав письмову заяву, у якій просив суд розглядати цивільну справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

У відповідності до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, т.я. були підстави для проведення розгляду справу без участі сторін.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 26.09.2013 року між відповідачем та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір про надання банківських послуг, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковому рахунку шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.18).

У заяві-анкеті є відмітка про те, що відповідач згодний з тим, що вказана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.10-15) станом на 31.03.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість – 126920.13 грн., з яких: 911, 95 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 114990,10 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 4498,07 – нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 6020,01 – штраф (процента складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Заява - анкета позичальника від 26.09.2013 року (а.с.18) не містить відомостей стосовно визначеної процентної ставки, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26.09.2014 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

У довідці про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна 55 днів пільгового періоду», між сторонами узгоджені наступні умови кредитування: базова процентна ставка за користування кредитними коштами – 2,5 % на місяць на залишок заборгованості із розрахунку 360 днів на рік; розмір щомісячного платежу - 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості); строк внесення платежів до 25числа наступного місяця за звітним).

Відповідно до довідки наданої представником позивача, ОСОБА_1 за кредитним договором б/н було надано кредитну картку № НОМЕР_1 було відкрито 26.09.2013 року, строком дії до травня 2017 року.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, вбачається, що 17.10.2013 року ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт 2000 гривень. В подальшому, 03.03.2015 року кредитний ліміт був зменшений до 920 гривень.

З виписки про рух коштів по картрахунку відповідача вбачається, що останній платіж відповідач на погашення кредиту здійснив 10.12.2014 року. Оскільки строк дії карти становив до 31.05.2017 року, а з позовом банк звернувся 14.07.2020 року, а тому відсотки можливо нараховувати до 31.05.2017 року – закінчення строку дії картки.

З розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 31.05.2017 року відповідач мав поточну заборгованість за тілом кредиту в сумі 774 грн. 57 коп.; прострочену заборгованість за тілом кредиту 137 грн. 38 коп. Що стосується відсотків, який вкладається в межі позовної давності та в межі дії картки з 26.09.2013 року по 31.05.2017 року, то загальний залишок заборгованості за відсотками за вказаний період становить 9017, 15 гривень (ставка 43,2 % річних).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено застосування спеціальної позовної давності в один рік зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Отже, звертаючись до суду з позовом 14.07.2020 року, банком було пропущено строк позовної давності в частині стягнення з відповідача штрафу та пені.

Таким чином, обґрунтованим розміром заборгованості за правовідносинами, що виникли між сторонами на підставі анкети-заяви від 26.09.2013 року, є заборгованість за тілом кредиту у розмірі 911,95 гривень та заборгованість за відсотками в сумі 9017, 15 гривень, а всього 9929,1 гривень.

Відсутність заперечень проти позову з боку відповідача під час розгляду справи не є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі не може бути підставою для повного задоволення вимог, оскільки відповідно до положень ч.4ст. 206 ЦПК навіть у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав.

Аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 9929,1 гривень У зв`язку з тим, що позов АТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню (на 7,8%) та з урахуванням того, що був сплачений судовий збір за подачу позову в розмірі 2102 гривень, з відповідача, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 164,44 гривень .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-11, 19, 81-82, 133, 141,209, 247, 258, 263-265, 274-279, ЦПК України, ст. ст.205,207, 526, 527, 530, 599, 610-612,614, 622, 624-625, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 26.09.2013 року на загальну суму 9929 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 10 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО №305299) судовий збір у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) гривні 44 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) повністю або частково шляхом подання до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В. Нестеренко