Вирок № 93716995, 16.12.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.12.2020

Справа№937/1590/20

1-кп/937/644/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«16» грудня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колеснікової Л.В.,

прокурора - Богун Н.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Савон В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12020080140000319, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Якимівка Якимівського район Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 10.02.2006 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

- 11.04.2007 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 23.11.2007 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі та штрафу 900 грн. На підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. 20.03.2013 року іспитовий строк скасовано та направлено до місць позбавлення волі строком на 5 років, 15.07.2016 року звільнений по відбуттю покарання;

- 23.06.2011 року Якимівським районним судом Запорізької області штраф у розмірі 900 грн. призначений вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 17.01.2011 року замінено на 240 годин громадських робіт;

- 25.09.2019 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст. 190 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн.,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 59 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2020 року в проміжок часу з 00 годин 00 хвилин до 01 години 30 хвилин, ОСОБА_2 , в ході раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму вікна, проник до балкону, що є житлом, за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав належне ОСОБА_3 майно, а саме: однокамерний холодильник марки «Samsung», моделі «SG06DCGWHN/XEK», білого кольору, вартістю 1500 гривень, після чого, ОСОБА_2 , з місця події зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що в кінці січня 2020 року він прийшов до свого знайомого ОСОБА_3 , який мешкає в АДРЕСА_2 . Знайомого вдома не було. Шляхом віджиму вікна, проник до балкону, звідки вкрав холодильну камеру, яку забрав собі додому. У скоєному щиросердно розкаявся.

Від потерпілого на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Претензій матеріального та морального характеру немає.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_2 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_2 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникнення у житло.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Так, вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, однак, суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. Крім того, має на утриманні малолітнього сина та батьків похилого віку. Вказані обставини суд визнає як обставини, що пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до уваги досудову доповідь Мелітопольського міськрайонного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, в якій зазначають, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк не можливе та становить високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд також повинен урахувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного, дотримуючись загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

Згідно ч.1 ст.75 КК України, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, він дійсно може прийняти рішення про звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Таке рішення суду, відповідно до вимог ст.374 КПК України, повинно бути належним чином вмотивоване, про що також зазначено і в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003р.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого.

Суд, при визначенні покарання врахував, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, характеристику особи винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, має на утриманні малолітнього сина та батьків похилого віку, позицію потерпілого.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням до нього ст.75 КК України.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 у виді домашнього арешту слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У відповідності ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів в розмірі 942 гривень 06 копійок.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбутого покарання строк тримання під вартою з моменту фактичного затримання з 29 січня 2020 року по 29 жовтня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (р/р НОМЕР_2 , одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, назва банку: Казначейство України (ЕАП), код банку: 899998, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на залучення експерта по експертизі № 17-70 від 21.02.2020 року в сумі 942 грн. 06 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 січня 2020 року, на майно, а саме: перчатки тканинні з прорезиненою основою, червоно - чорного кольору; мобільний телефон марки «Nokia», моделі «1800», з ІМЕІ: НОМЕР_3 , сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; холодильник марки «Samsung», моделі «SG06DCGWHN/XEK», білого кольору - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- пару перчаток тканих з проречистою основою, червоно - чорного кольору, які згідно постанови про визнання речових доказів визнані речовими доказами в кримінальному провадження № 12020080140000319 та згідно квитанції № 195-565 передані на відповідальне зберігання до камери схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- мобільний телефон марки «Nokia», моделі «1800», з ІМЕІ: НОМЕР_3 , сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 , який згідно постанови про визнання речових доказів визнаний речовим доказами в кримінальному провадження № 12020080140000319 та згідно квитанції № 195-565 передані на відповідальне зберігання до камери схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути законному володільцю ОСОБА_2 ;

- холодильник марки «Samsung», моделі «SG06DCGWHN/XEK», білого кольору, який згідно постанови про визнання речових доказів визнаний речовим доказами в кримінальному провадження № 12020080140000319 та згідно квитанції № 195-565 передані на відповідальне зберігання до камери схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути законному власнику ОСОБА_3 ;

- пиловий слід структури матеріалу вилучений під час огляду АДРЕСА_2 , який згідно постанови про визнання речових доказів визнаний речовим доказами в кримінальному провадження № 12020080140000319 та долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько