Постанова № 93715974, 22.12.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2205/20

Провадження № 3/935/1513/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2020 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 28.09.2020 від Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №124848 від 23.09.2020 в місті Коростишів по вулиці Шевченка 23.09.2020 о 01:53 годині водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Scenic», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання 20.10.2020 ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних клопотань чи заяв від останнього не надходило. Разом з тим 20.10.2020 на електронну адресу суду захисником Кушніренком А. В. подано клопотання про відкладення судового засідання 20.10.2020 у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі.

ОСОБА_2 02.11.2020 на електронну адресу суду направлено клопотання про закриття провадження у адміністративній справі.

Розгляд справи 03.11.2020 не здійснювався.

У судове засідання 08.12.2020 ОСОБА_1 та його захисник Кушніренко А. В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. На електронну адресу суду 07.12.2020 надійшло клопотання захисника Кушніренка А. В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю у розгляді іншої справи.

У судове засідання 22.12.2020 ОСОБА_1 та захисник Кушніренко А. В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. До Коростишівського районного суду Житомирської області 21.12.2020 ОСОБА_3 подано заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 , додано довідку №392, видану лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коростишівської міської ради 18.12.2020, про те, що ОСОБА_1 знаходиться на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря з 18.12.2020 /а.с.31-32/. Захисник Кушніренко А. В. на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю під час розгляду іншої справи.

ОСОБА_1 щоразу направлялися судові повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою вказаною у протоколі, правильність якої підтверджено особистим підписом ОСОБА_1 .

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи, ОСОБА_1 таким правом не скористався. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо складання відносно нього протоколу, ухиляється від явки у судове засідання. Судом неодноразово було задоволено клопотання захисника Кушніренка А. В. про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю під час розгляду інших справ, однак останнім не надано будь-яких документів, які підтверджують поважність причин неявки у судові засідання. ОСОБА_1 мав достатньо часу ознайомитися з матеріалами справи, надати свої пояснення та заперечення. ОСОБА_1 не заявляв про бажання приймати участь безпосередньо у судовому засіданні. Відкладення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38 та 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено /а.с.2/.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Захисником Кушніренком А. В. подано клопотання про закриття провадження, яке обґрунтовано тим, що станом на 23.09.2020 диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП діяла у редакції, яка не передбачала відповідальність особи за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Працівники поліції не мала прав складати протокол, оскільки 01.07.2020 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». 03.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким скасовано норму про кримінальну відповідальність за вищевказані діяння, однак положення статті 130 КУпАП не викладено в редакції, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Отже, захисник вважає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а відтак відсутній склад правопорушення. У протоколі не сформульовано, який саме огляд ОСОБА_1 має пройти на вимогу поліцейського та у який спосіб, «у встановленому законом порядку» не розкриває суті порушення, у протоколі не зазначено, що водій відмовився пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а відтак, на думку захисника, невірне та нечітке формулювання суті правопорушення позбавляє особу права на захист. Також захисник стверджує, що у матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду на стан сп`яніння, а також в поясненнях свідків відсутні підтвердження наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, що були б підставою для направлення останнього на проходження такого огляду.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення /а.с.2/, письмовими проясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.5-6/.

У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначено «згоден» /а.с.2/. Жодних заперечень ОСОБА_1 під час складання протоколу та інших матеріалів не висловлено.

Згідно змісту частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність наступає, зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху водія зобов`язано на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Посилання захисника Кушніренка А. В. на нечітке формулювання суті порушення не знайшло підтвердження, адже, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував 23.09.2020 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, а від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 23.09.2020 останні пояснили, що вони були 23.09.2020 запрошені працівниками поліції як свідки того, що водій автомобіля «Рено» ОСОБА_1 у їх присутності на пропозицію працівників поліції пройти огляд в установленому законом порядку для визначення ступеню сп`яніння категорично відмовився /а.с.5,6/.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, не знайшли підтвердження доводи захисника Кушніренка А. В. щодо відсутності адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Верховною Радою України 22.11.2018 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон №2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання.

Верховною Радою 03.12.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон №321-IX), яким відтерміновано набрання чинності Законом №2617-VIII з 01 січня 2020 на 01 липня 2020 року.

Верховною Радою 17.06.2020 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон №720-IX).

У Розділі ІІ Закону №720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII).

Закон №2617-VIII 01.07.2020 набрав чинності, а Закон №720-IX був підписаний Президентом України 02 липня 2020 року та 03 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».

Відповідно до положень частини 5 статті 94 Конституції України, Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Отже, Закон №720-IX набрав чинності 03 липня 2020 року, в день його опублікування.

Законом України №720-IX внесено зміни до Закону №2617-VIII, відповідно до яких із Закону №2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та включали до КК України статтю 286?.

Враховуючи наведене, з 03 липня 2020 року слід застосовувати положення статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції, що діяла до набрання чинності Законом №2617-VIII, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд погоджується з захисником, що у матеріалах справи відсутнє направлення для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , а також, що у поясненнях свідків не наведено ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 . Разом з тим, вказане не спростовує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та не є істотним порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 23.09.2020 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до статті 40? Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40?, 130, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 23.09.2020 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37976485.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко