Рішення № 93715830, 01.12.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2903/20

2/296/1625/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді – Шалоти К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, коштів на подання і розгляд позовної заяви та зобов"язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 15.04.2020 ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі також – відповідач-1, ГУ Держгеокадастр) та Державної Казначейської служби України (далі також – відповідач-2, ДКС України), в якому просив:

(1) доручити ДКС України стягнути з рахунків ГУ Держгеокадастр за рахунок бюджетів, передбачених для вказаних органів, в разі відсутності таких коштів стягнути з ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 25 тис. грн. та відшкодування коштів на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн.

(2) зобов`язати ДКС України здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами ГУ Держгеокадастру, які неналежно розглянули звернення позивача заподіяної державному органу під час виконання трудових обов`язків шкоди в сумі 26022 грн.

1.2. Позов обґрунтовувався тим, що 27.03.2015 позивач направив до ГУ Держгеокадастру заяву про надання дозволу на виготовлення документації з землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га на території Коростишівського району Житомирської області. 22.05.2015 ГУ Держгеокадастру направлено лист про відмову в задоволенні заяви позивача.

06.10.2015 постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 806/2032/15 зобов`язано ГУ Держгеокадастр розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Надалі 24.01.2020 постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 240/10388/19 визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру викладену в листі №Х-1298/0-1152/0/22-19 від 04.04.2019, зобов`язано ГУ Держгеокадастру повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення документації з землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Коростишівського району Житомирської області.

1.3. Посилаючись на те, що ГУ Держгеокадастр своїми діями щодо відмови ОСОБА_1 допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду його звернення, спричинив позивачу немайнову шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв`язків, виникненні негативного для нього явища, зокрема, необхідності неодноразового повторного звернення на встановлення істини в справі та доказування для вирішення питання протиправної бездіяльності, витрачання особистого часу значних коштів, сили для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на її психоемоційному стані, позивач вказував на завдання йому моральної шкоди, яку оцінив у сумі еквівалентній п`яти мінімальних розмірів заробітної плати у розмірі 23615 грн.

Також позивач посилаючись на час та матеріальні ресурси витрачені ним на підготовку матеріалів до суду в даному судовому засіданні, надавши розрахунок компенсації за втрачений заробіток та причинний зв`язок з неправомірними діями відповідача просив відшкодувати кошти витрачені на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн.

Крім того, позивач посилаючись на те, що стягненням моральної та матеріальної шкоди з відповідачів, які неналежно розглянули звернення позивача від 04.03.2019, заподіяно шкоду державному органу під час виконання посадовими особами трудових обов`язків, просив зобов`язати здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами ГУ Держгеокадастру, заподіяної шкоди в сумі 26022 грн.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 04.05.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі №296/2903/20, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

2.2. 19.05.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира заяву представника ГУ Держгеокадастру із запереченнями проти розгляду справи №296/2903/20 за правилами спрощеного позовного провадження, залишено без задоволення.

2.3. 01.12.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ Держгеокадастру про закрити провадження у цій справі.

2.4. 22.05.2020 представник ГУ Держгеокадастру подав до суду відзив на позов, в якому посилаючись на те, що позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених вимог та необґрунтовано в чому саме полягає моральна шкода та недоведення розміру моральної шкоди та причинного зв`язку цієї шкоди з неправомірними діями, бездіяльністю відповідача, а також посилаючись на закінчення строку позовної давності для подання позивачем даного позову та те, що позивачем вже було використано право на подання позовної заяви і судом було ухвалено судове рішення з даних підстав та предмету, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

2.5. 27.05.2020 представник ДКС України подав до суду відзив на позов, в якому посилаючись на те, що Казначейство не вступало в правові відносини з позивачем та щодо суті спору; недоведеність заподіяння моральної шкоди позивачу Казначейством; відсутність прикладів будь-яких дій з боку Казначейства, які б могли спричинити позивачу моральну шкоду; відсутність будь-яких неправомірних дій, бездіяльності та вини з боку Казначейства, а також на відсутність необхідності зазначення таких відомостей як орган, через який мають перераховуватися грошові кошти, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, просив у задоволенні позову до ДКС України відмовити повністю.

2.6. 26.05.2020 позивач направив до суду відповідь на відзив ГУ Держгеокадастру та 01.06.2020 відповідь на відзив ДКС України, однак в порушення ч. 3 ст. 179 та п. 2 ч. 5 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у наданих відповідях не вбачається наявність підтвердження їх надіслання усім іншим учасникам справи.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 06.10.2015 постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №806/2032/15 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 скасовано та прийнято нову. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. В решті позову відмовлено (а.с. 12-16).

3.2. 10.04.2019 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/2032/15 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 у справі №806/2032/15 (а.с. 17-19).

3.3. 25.06.2019 постановою Житомирського апеляційного суду, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13.02.2019 скасовано, ухвалено нове судове рішення про залишення позову ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди без задоволення (а.с. 20-23).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Відповідно до частин 1 та другої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

4.2. За змістом частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4.3. Статтею 1174 цього ж Кодексу передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

(і) Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди

5.1. У поданому позові позивач обґрунтовував завдання йому моральної шкоди з боку ГУ Держгеокадастру неналежним розглядом його заяви від 27.03.2015, посилаючись на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 у справі № 806/2032/15 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі № 240/10388/19.

5.2. Судом враховуються роз"яснення, викладені у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» про те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

5.3. Так, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

5.4. Отже, під моральною шкодою розуміється втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

5.5. Слід зазначити, що згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

5.6. Обов`язок доказування в цивільному процесі встановлений статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

5.7. Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

5.8. Позивач обґрунтовує завдання йому моральної (немайнової) шкоди посиланням на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 у справі № 806/2032/15 та постанову Сьомого апеляційного адміністративний суд від 24.01.2020 у справі № 240/10388/19, якими визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру викладену в листі №Х-1298/0-1152/0/22-19 від 04.04.2019, зобов`язано ГУ Держгеокадастр розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак саме по собі визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастр, викладену в листі від 04.04.2019, жодним чином не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

5.9. Суд не приймає до уваги посилання позивача на практику Європейського Суду з прав людини як підставу для відшкодування моральної шкоди, оскільки вітчизняний правовий інститут моральної шкоди суттєво відрізняється від інституту «справедливої сатисфакції», передбаченого статтею 41 Європейської конвенції, відповідно до якої, якщо Європейський Суд з прав людини визнає факт, що мало місце порушення Європейської конвенції або Протоколів до неї, а внутрішнє право Високої Договірної Сторони допускає можливість лише часткового відшкодування, Суд у разі необхідності надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

Необхідно зазначити, що Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод не розкриває сутності використаного в ній поняття «справедлива сатисфакція», що дає ЄСПЛ змогу в силу наданої йому компетенції тлумачити зазначене поняття самостійно.

5.10. При цьому, практика Європейського Суду з прав людини щодо відшкодування моральної шкоди у зв`язку з порушенням Високої Договірної Сторони положень Європейської конвенції або Протоколів до неї вказує на автономне тлумачення ЄСПЛ поняття моральної шкоди, відмінне від його визначення у національному законодавстві країн-учасниць Європейської конвенції, що зокрема, відрізняється загальною презумпцією спричинення моральної шкоди, визначенням поняття моральної шкоди, умов і критеріїв компенсації, що жодним чином не можна ототожнювати з підходами до питання відшкодування моральної шкоди, що застосовуються у внутрішньому праві країни-учасниці Європейської конвенції.

5.11. Також суд вважає безпідставними посилання позивача на ухвалу Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.11.2017 у справі № 459/2123/16-ц як підставу для відшкодування позивачу моральної шкоди, що спричинена ГУ Держгеокадастру, оскільки ступінь, характер, тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач, час та зусилля витрачені останнім для відновлення порушеного права, причина і наслідки неправомірних дій, встановлюватися судом в кожній справі окремо, виходячи з конкретних обставин справи та доказів, наданих сторонами на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.12. Разом з тим, посилаючись на те, що дії ГУ Держгеокадастру щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні заяви від 27.03.2015 спричинили порушення його нормальних життєвих зв`язків, негативно відобразилось на його психоемоційному стані, а також спричинило інші негативні наслідки, позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних ним обставин, тобто в порушення статті 81 Цивільного процесуального кодексу України позивачем не доведено завдання моральної шкоди, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

(іі) Щодо залучення до участі ДКС України як відповідача у справі

5.13. Судом враховується, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц (пункт 28)), зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

5.14. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКС України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

5.15. Окремо Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц підкреслила, що порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

(ііі) Щодо вимог в частині винесення окремої ухвали та зобов`язання здійснити заходи щодо відшкодування шкоди, заподіяної державному органу під час виконання трудових обов`язків

5.16. Позивач посилаючись на те, що стягненням моральної та матеріальної шкоди з відповідачів, які неналежно розглянули звернення позивача від 04.03.2019, заподіяно шкоду державному органу під час виконання посадовими особами трудових обов`язків, просив винести окрему ухвалу та зобов`язати здійснити заходи щодо відшкодування посадовими особами ГУ Держгеокадастру, заподіяної шкоди в сумі 26022 грн.

5.17. Суд звертає увагу, що відповідальність державних службовців настає за порушення законності та службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання ними посадових обов`язків. Державні службовці несуть відповідальність за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

5.18. Також слід зазначити, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

5.19. При цьому, в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено, та в чому саме полягає порушення. Неприпустимим є лише просто перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства.

Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 242/4807/17.

5.20. Враховуючи, що суд не знайшов підстав для задоволення основної вимоги щодо відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 25 тис. грн., завданої ГУ Держгеокадастру, а також те, що постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду, відсутні й правові та фактичні підстави для задоволення вимоги щодо винесення окремої ухвали та зобов`язання здійснити заходи щодо відшкодування шкоди посадовими особами ГУ Держгеокадастру заподіяної державному органу під час виконання трудових обов`язків.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Позивач посилаючись на час та матеріальні ресурси витрачені на підготовку матеріалів до суду з даним позовом, зокрема, збитки, пов`язані з поданням і розглядом позовної заяви щодо оскарження не повного надання відповіді на заяву від 04.03.2019, витрати часу на вивчення нормативних актів, перевірку наявності права на подання заяви та повноти матеріалів для її обґрунтування, підготовку, реєстрацію та облік, підготовку внутрішніх документів та складання та позовної заяви через електронний суд, аналіз та узагальнення відзиву на позовну заяву, складання відповіді на відзив та подання відзиву через електронний суд, просив доручити ДКС України стягнути з рахунків ГУ Держгеокадастр кошти на відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн.

6.2. Згідно частини 1 та 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

6.3. Враховуючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення відповідачем будь-яких судових витрат у справі, суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судових витрат між сторони, відсутні.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира –

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач (1):

Головне управління Держгеокадастру

у Житомирській області,

місцезнаходження за адресою:

10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45

код за ЄДРПОУ 39765513

Відповідач (2):

Державна Казначейська служба України

місцезнаходження за адресою:

01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6,

код за ЄДРПОУ 37567646

Суддя К. В. Шалота