Ухвала суду № 93713859, 15.12.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/173/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Фоміна Г.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Бубнова Д.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

захисників Горб Ю.В.,

Козлова О.Ю.,

Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В.,

Плотниченка М.М.,

Сивової Я.В.,

Тертишної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду Запорізької області клопотання прокурора Фоміна Геннадія Вікторовича про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588,

встановила:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження, внесене 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588.

Прокурором до суду було подане клопотання про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_9 , яке він мотивував наступним. В ході досудового розслідування кримінального провадження 31 липня 2018 року проведено огляд автомобіля марки «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного обвинуваченому ОСОБА_13 , та ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду від 02 серпня 2018 року накладено арешт на все вилучене майно, в тому числі: килимок з підлоги під переднім правим пасажирським сидінням; килимок з підлоги під переднім правим пасажирським сидінням; килимок з підлоги під водійським сидінням; килимок з підлоги під заднім правим пасажирським сидінням; підголівник з переднього пасажирського сидіння; підголівник з правої сторони заднього пасажирського сидіння; підголівник з водійського сидіння; підголівник з лівої сторони заднього пасажирського сидіння; дверну карту та панель з кнопками регулювання скла, пластикову накладку з передньої двері, яка розташована поряд з водійським сидінням; дверну карту з задньої лівої пасажирської двері; дверну карту з задньої правої пасажирської двері; кермо автомобіля; дверну карту передньої правої пасажирської двері; автомобіль марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , держава реєстрації Польща; ключ від автомобіля «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , держава реєстрації Польща. Ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду від 23 січня 2020 року арешт, накладений на майно, вилучене у ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді від 02 серпня 2018 року, в тому числі безпосередньо на сам автомобіль марки «Мазда 6», скасовано. В ході судового розгляду судом досліджено вказане в клопотанні майно, тому з метою забезпечення збереження речових доказів вважає за необхідне вирішити питання про накладення на нього арешту.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник адвокат Бубнов Д.Ю. просили клопотання прокурора задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат Сивова Я.В. зазначила, що під час судового розгляду прокурор вказував, що автомобіль «Мазда» не є речовим доказом, постанова про визнання вказаного в клопотанні майна речовими доказами відсутня. Ухвалою від 02 листопада 2020 року аналогічне клопотання судом було повернуто та надано час для усунення недоліків, які прокурором не усунуто. Наразі автомобіль «Мазда» та його складові елементи є тимчасово вилученим майном, а тому підлягають негайному поверненню.

Інші учасники судового розгляду просили відмовити в задоволенні клопотання в зв`язку з його необґрунтованістю, а також в зв`язку з тим, що клопотання прокурора не містить обґрунтування ознак, за якими майно може бути визнано речовими доказами, передбачених ст. 98 КПК України. Той факт, що прокурор надав майно для огляду в судовому засіданні, ще не свідчить про той факт, що воно автоматично вже є речовим доказом.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів встановила наступне.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року було накладено арешт на майно, вилучене 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіка Польща), в складі арештованого майна, в тому числі був вказаний вище автомобіль та елементи його салону.

23 січня 2020 року колегією суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по даному кримінальному провадженню було постановлено ухвалу, якою клопотання захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката Сивової Я.В. про скасування арешту майна задоволено частково, скасовано арешт майна, яке належить ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вилученого 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (республіка Польща), накладений на підставі ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року.

Підставою для скасування арешту колегією суддів був зазначений той факт, що вищевказані речі речовими доказами не визнавались, потреба в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді від 02 серпня 2020 року, на даний час відпала.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 24 липня 2020 року прокурору було відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на килимок з підлоги під переднім правим пасажирським сидінням; килимок з підлоги під переднім правим пасажирським сидінням; килимок з підлоги під водійським сидінням; килимок з підлоги під заднім правим пасажирським сидінням; підголівник з переднього пасажирського сидіння; підголівник з правої сторони заднього пасажирського сидіння; підголівник з водійського сидіння; підголівник з лівої сторони заднього пасажирського сидіння; дверну карту та панель з кнопками регулювання скла, пластикову накладку з передньої двері, яка розташована поряд з водійським сидінням; дверну карту з задньої лівої пасажирської двері; дверну карту з задньої правої пасажирської двері; кермо автомобіля; дверну карту передньої правої пасажирської двері; автомобіль марки «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , держава реєстрації Польща; ключ від автомобілю «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , держава реєстрації Польща.

Вказане рішення було мотивоване тим, що під час звернення до суду з клопотанням про арешт з метою забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна прокурором не було надано документів на підтвердження права власності на автомобіль «Мазда».

Згідно з ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 02 листопада 2020 року клопотання прокурора про арешт автомобіля «Мазда» було повернуто прокурору для усунення недоліків, прокурору встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків. Зазначені недоліки прокурорм усунуті не були.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При розгляді заяв про втручання держави у здійснення права власності ЄСПЛ спершу розглядає, чи таке втручання здійснювалося для досягнення соціально значущої мети, а також у межах існуючого законодавства. Щодо першого критерію, Суд залишає державі можливість самостійного оцінювання (tag6 of appreciation) .

Як свідчить аналіз практики ЄСПЛ, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62 від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, суд згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати, зокрема правову підставу для арешту майна.

Разом з тим, жодних доказів або обґрунтувань того, що майно, зазначене прокурором в клопотанні, має ознаки речових доказів, не надано.

Ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор в клопотанні не зазначив, за якими ознаками, окрім огляду в судовому засіданні, вказане в його клопотанні майно є речовими доказами. Більш того, під час огляду елементів салону автомобіля «Мазда» прокурор зазначив, щодо вказаних речей були проведені експертні дослідження, проте будь-якого доказового значення по даному кримінальному провадженню вони не мають.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до переконання, що клопотання прокурора є необґрунтованим, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 369-372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

В задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Дністрян