Ухвала суду № 93713690, 21.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13393/19

1-кс/308/5294/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., при секретарі Боті О.І., за участі слідчого Рачкулинця Б.С., прокурора Запольського Д.Є., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Голуба В.К., Мухомедьянова В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції Рачкулинця Богдана Степановича, про застосування щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кральовски-Хлмец Словацької Республіки, словка, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

встановив:

Слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.332 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170001381 від 17.11.2019. Вказане кримінальне провадження об`єднано із кримінальними провадженнями № 12020070040000053 від 09.01.2020 за ч.3 ст.332 КК України та № 12020070130000263 від 14.06.2020 за ч.2 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, з метою вчинення умисних злочинів пов`язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, у період з початку липня 2019 року по 18 липня 2019 року, вступив у організовану злочинну групу, де організатором всіх злочинних дій був його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якої також увійшли як виконавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та залучений до окремого епізоду вчинення злочину як виконавець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кримінальне провадження щодо якого виділено в окреме провадження.

Так, ОСОБА_3 , на початку липня 2019 року, умисно, з корисливих мотивів та маючи на меті отримання прибутку, виконуючи роль організатора та керівника, підшукав з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України до країни Євросоюзу групу нелегальних мігрантів із восьми іноземних громадян, а саме чотирьох громадян ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , двох громадян В`єтнаму ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_10 , одного громадянина Афганістану ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та одного громадянина Сомалі ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка була сформована на території м. Києва на початку липня 2019 року, які незаконно прибули в Україну з метою подальшого незаконного потрапляння до країн ЄС, передавши грошові кошти невстановленим особам за організацію їх незаконного переправлення до країн ЄС.

Разом із тим, для вчинення дій спільними зусиллями кількох осіб щодо незаконного переправлення через державний кордон України вказаної групи нелегальних мігрантів, ОСОБА_3 на початку липня 2019 року, залучив як виконавців для переміщення та незаконного переправлення вказаних громадян через державний кордон України своїх синів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також до вказаного епізоду злочину ОСОБА_5 , обумовивши та визначивши їх функції як виконавців у вчиненні таких дій.

ОСОБА_16 , будучи залученим як виконавець до вчинення окремого епізоду злочину, на виконання вказівок ОСОБА_3 , будучи в м. Києві на автомобілі «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 , 14 липня 2019 у вечірній час із обумовлених із ОСОБА_3 наперед місць тимчасового проживання в м. Києві, забрав нелегальних мігрантів. Після того, ОСОБА_3 за допомогою телефонного зв`язку організував доставляння із м. Києва до м. Мукачева Закарпатської області вказаних іноземних громадян ОСОБА_5 . Ранком 15.07.2019 ОСОБА_5 привіз іноземних громадян до будинку по вул. Берегівська, 3А в м. Мукачеві, де на їх прибуття, діючи у групі осіб, у наперед обумовленому місці на автомобілі «Skoda Oktavia A5», д.н.з. НОМЕР_2 , що був наданий ОСОБА_3 як засіб вчинення даного злочину та який зареєстрований на праві власності за ним, очікували ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які після зустрічі супроводили ОСОБА_5 із нелегальними мігрантами до цього будинку. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , діючи у складі організованої злочинної групи, на виконання своїх функцій, провели вказаних іноземних громадян із автомобіля «до квартири АДРЕСА_2 , яку вони напередодні винайняли для прихованого утримання цих осіб. Пізніше, 16.07.2019, у зв`язку із закінченням строку оренди квартири АДРЕСА_3 вони винайняли квартиру АДРЕСА_4 , у яку цього ж дня в період з 11.00 год. по 12.50 год. приховано переселили вказаних вісьмох іноземних громадян. 17.07.2019 ОСОБА_3 , діючи як організатор, з метою незаконного переправлення кількох осіб через кордон, за попередньою змовою за участі ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та залученого до вчинення даного злочину ОСОБА_5 , організував переміщення для подальшого незаконного переправлення через державний кордон групи із 5-ти іноземних громадян. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , скоординувавши свої дії наперед, на своєму автомобілі «Skoda Oktavia A5», д.н.з. НОМЕР_2 , забезпечили супроводження вказаної групи нелегальних мігрантів на використовуваному ними для цих цілей автомобілі «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , на якому останній повіз нелегальних мігрантів в напрямку кордону м. Чоп Ужгородського району, до наперед обумовленого місця для незаконного переправлення вказаних осіб через державник кордон з України до країн Європейського Союзу. Надалі, слідуючи з м. Мукачева в напрямку м. Чоп, між населеними пунктами Демечі – Червоне, Ужгородського району, на автодорозі М-25 в межах контрольованого прикордонного району, на відстані близько 3 км. до державного кордону України, військовослужбовці Державної прикордонної служби України, з метою перешкодити незаконному переправленню вказаних осіб через державний кордон України в країни Євросоюзу, стали зупиняти вказані автомобілі. Автомобіль під керуванням ОСОБА_5 був затриманий із п`ятьма іноземними громадянами, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на своєму автомобілі зникли з місця події, поїхавши у напрямку м. Ужгород. Згодом організація утримування ОСОБА_3 , у складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон іншої групи нелегальних мігрантів у складі громадянина ОСОБА_6 , громадянина Афганістану ОСОБА_12 та громадянина Сомалі ОСОБА_13 , у квартирі АДРЕСА_5 , була виявлена правоохоронними органами 18.07.2019 близько 19.00 години під час проведення обшуку зазначеного житлового помешкання.

За таких обставин, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню наданням порад, вказівок, наданням засобів, вчинених щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинених організованою групою.

16.12.2020 ОСОБА_21 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначених злочинів підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

З огляду на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних, з метою запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, з метою запобігання спробам іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, слідчий в клопотанні просить обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кральовски-Хлмец Словацької Республіки, словака, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, у зв`язку з наявністю заявлених в клопотанні ризиків.

Захисники підозрюваного у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання, оскільки наміру ухилятися від суду та слідства їх підзахисний не має. У випадку задоволення клопотання, просили встановити мінімальну заставу.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, підозрюваного та його захисників, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.332 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170001381 від 17.11.2019. Вказане кримінальне провадження об`єднано із кримінальними провадженнями № 12020070040000053 від 09.01.2020 за ч.3 ст.332 КК України та № 12020070130000263 від 14.06.2020 за ч.3 ст.332 КК України за постановою прокурора від 10.12.2020.

У відповідності до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованих ОСОБА_21 кримінальних правопорушення, слідчим до клопотання додано ряд доказів: протокол огляду місця події від 18.07.2019 – території біля с. Ключарки Мукачівського району, де був затриманий т.з. «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 із 3-ма громадянами Еритреї, 2-ма громадянами В`єтнаму; протокол обшуку від 18.07.2019 за адресою АДРЕСА_6 , у ході якого у квартирі виявлено 1 громадянина Еритреї, 1 громадянина Афганістану та 1 громадянина Сомалі; протокол допиту в якості свідків вказаних іноземних громадян; протокол пред`явлення осіб за фотознімками із зазначеними свідками, які впізнали ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_22 як осіб, які вчинили організацію їх утримання та переміщення для незаконного переправлення через кордон; протокол слідчого експерименту із зазначеними іноземними громадянами; протокол допиту свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ; протокол впізнання осіб за фотознімками із свідками ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , які впізнали які впізнали ОСОБА_15 , ОСОБА_14 ; протокол огляду мобільного телефону «Huawei», вилученого у ОСОБА_22 ; протокол огляду записів камер відеоспостереження буд. АДРЕСА_7 , на яких зафіксовано переміщення нелегальних мігрантів ОСОБА_20 та ОСОБА_19 на автомобілі «Skoda Oktavia A5», д.н.з. НОМЕР_2 ; протокол огляду інформації про рух коштів за банківською карткою «ПриватБанк» ОСОБА_26 ; протокол допиту свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших працівників ДПС України тощо.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищеописаного злочину. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України вручено ОСОБА_21 16.12.2020.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_21 зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знайшов своє підтвердження. Так, розглядуване кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, на даний час не встановлено та не допитано свідків, які можуть дати покази щодо відомих їм обставин по вказаному кримінальному правопорушенню, а щодо вже допитаних існує ризик зміни їх показів, внаслідок незаконного тиску підозрюваного ОСОБА_1 безпосередньо на них, схиляння таких до зміни даних слідству показань. Вказане створює загрозу надання ними неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Окрім цього, згідно з обставинами, описаними в повідомленні про підозру, ОСОБА_2 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через ДКУ, тож з метою вчинення кримінального правопорушення діяв за попередньою змовою з іншими особами, зокрема з його батьком - підозрюваним ОСОБА_3 . Тож, існує ризик того, що ОСОБА_2 зможе вступати у позапроцесуальні відносини з підозрюваним ОСОБА_3 для формування спільної викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм кримінального правопорушення й таким чином ввести слідство в оману.

Разом з цим, наявність вказаного ризику породжує ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_29 кримінальному правопорушенню іншим чином, оскільки вплив на свідків, підозрюваних та інших осіб у даному кримінальному провадженні призведе до неможливості встановлення всіх обставин інкримінованого ОСОБА_21 злочинів.

На думку слідчого судді також наявний ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, оскільки такий може підтримувати відносини з іноземними громадянами, які причетні до організації незаконного переміщення осіб до країн Європи та які обізнані із місцевістю, через яку пролягають шляхи переправлення осіб через кордон, скориставшись чим підозрюваний може покинути територію України. Вказаний ризик посилюється тим, що ОСОБА_2 за національністю словак, проживає у місцевості, прилеглій до кордону.

Також під час розгляду клопотання знайшов своє підтвердження й ризик можливого продовження вчинення ОСОБА_29 кримінального правопорушення. З повідомлення про підозру видно, що останній діяв у складі організованої групи по незаконному переправлення груп осіб через кордон як виконавець, керувався при цьому корисливим мотивом, оскільки підозрюваний офіційного місця роботи не має, задля отримання доходу може продовжити свою злочинну діяльність.

Інші ризики, вказані слідчим в клопотанні та заявлені прокурором, не знайшли свого достатнього обґрунтування під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_21 .

Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією підозрюваного ОСОБА_1 від суспільства, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків. Так, на думку слідчого судді, перебуваючи під домашнім арештом, ОСОБА_2 зможе здійснювати незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження за допомогою мобільного зв`язку чи мережі «Інтернет», а враховуючи близькість місця його проживання (м. Чоп) до кордону, останній зможе покинути територію України в короткий проміжок часу.

В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що застава у зазначених межах, навіть у трьохстах розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_29 , покладених на нього обов`язків. Відповідно розмір застави слідчим суддею визначається із врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2 , підозри у скоєнні злочину у складі організованої злочинної групи, значних прибутках, які приносить така діяльність, достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, становить 145 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 304790 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_2 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрюваним ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні №12019070170001381; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну. Строк вказаних обов`язків, у разі внесення застави, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 визначити до 17 лютого 2020 року включно.

Встановити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_30 обов`язків, передбачених цим Кодексом в розмірі 145 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 304790 (триста чотири тисячі сімсот дев`яносто) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_2 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави на підозрюваним ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

-не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні №12019070170001381;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_21 , що у разі невиконання вищезазначених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 17 лютого 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов