Ухвала суду № 93712713, 21.12.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7222/20

Провадження № 1-кс/202/8903/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

21 грудня 2020 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

прокурора групи прокурорів Покрищенка П.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Воронцова В.А.,

захисника – адвоката Стрижака Є.Ю.

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Дніпропетровську, є громадянином України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000703 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

21 грудня 2020 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Дане клопотання, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 21 грудня 2020 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у невстановленому досудовим слідством місці та час, з метою заволодіння чужим майном, розробили злочинний план направлений на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, та розподілили ролі кожного.

Згідно розробленого плану ОСОБА_3 , який відповідно до наказу № 4230 к від 22.09.2016 року в.о. голови правління ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (ЄДРПОУ 00659101), працює на посаді сторожа відділу охорони управління з охорони та безпеки, під час своєї робочої зміни, з цехів на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, повинен прибути до цеху. ОСОБА_2 (заступник начальника цеха ПрАТ «ДТРЗ» на займаній посаді згідно наказу 816к від 22.10.2008 року), надав усну вказівку комірнику про надання можливості ОСОБА_3 доступу до цеху в якому знаходилось майно. ОСОБА_3 під`їжджав на своєму авто до цеху. ОСОБА_1 (охоронець ПрАТ «ДТРЗ») за допомогою комірника маючи доступ до майна в цеху завантажував майно належне ПрАТ «ДТРЗ» до автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_5 (начальник караулу ПрАТ «ДТРЗ» на займаній посаді згідно наказу 2111к від 21.11.2014 року) надав усну вказівку охороні ПрАТ «ДТРЗ» щодо безперешкодного виїзду з території та не перевірки автомобіля ОСОБА_3 «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_3 з викрадене майно відвозив до свого місця мешкання за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 за місцем мешкання ОСОБА_6 складав та сортував по типу деталей та іншим характеристикам викрадені предмети. Водночас, ОСОБА_2 за допомогою автомобіля «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить йому на праві приватної власності, також особисто вивозив майно, що належне ПрАТ «ДТРЗ». Після чого, відповідно до плану ОСОБА_3 передавав для продажу та продавав ОСОБА_4 викрадені деталі. Гроші від продажу деталей та іншого майна належного ПрАТ «ДТРЗ» розподіляли між собою.

Встановлено, що ОСОБА_2 , у період з квітня по грудень 2020 року (більш точного часу досудовим слідством не встановлено) знаходячись на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, дотримуючись спільного злочинного плану, розуміючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїми посадовими обов`язками, діючи спільно, виконуючи свою відведену роль, маючи доступ до цеху ПрАТ «ДТРЗ»,таємно, за допомогою автомобіля «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить та фактично в користуванні ОСОБА_2 , до якого завантажував майно ПрАТ «ДТРЗ», будучи впевненим, що його вказаний автомобіль при виїзді з території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ніхто з працівників не буде перевіряти, переслідуючи загальну мету незаконного збагачення, діючи в особистих інтересах, таємно викрав запасні частин до тепловозів, які вивозив на власному зазначеному автомобілі, та в подальшому реалізовував шляхом продажу. Спричинивши ПрАТ «ДТРЗ» майнову шкоду в особливо великих розмірах в сумі 1 933 056, 00 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_1 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

18 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, також відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_1 може впливати на свідків та інших підозрюваних, які на теперішній час частково допитані у зв`язку з великим об`ємом слідчих дій та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 терміном на 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та визначити підозрюваному заставу у розмірі спричинених збитків.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на відсутність ризиків, на яких наголошує слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, та просили застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби. Звернули увагу на те, що підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування та не затримувався в порядку ст.208 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040000000703 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

До вчинення вказаного кримінального правопорушення в ході досудового розслідування встановлено причетність громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 18 грудня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_1 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що в ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 дійсно може впивати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки на даний час не встановлено повне коло всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Натомість існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органу досудового розслідування та суду, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки, як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України не затримувався та про підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення був повідомлений 18 грудня 2020 року, в той час як клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, надійшло на адресу суду 21 грудня 2020 року, на судовий розгляд якого підозрюваний з`явився самостійно.

Також слідчим суддею враховано наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, оскільки ОСОБА_1 має цивільну дружину та постійне місце проживання.

Існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, також не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Між тим слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, на чому наполягає слідчий у клопотанні та яке підтримав прокурор в судовому засіданні, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, у відповідності до ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.

У відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, однак при цьому слід також враховувати наявність у останньої стійких соціальних зв`язків.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим у клопотанні не наведено та належним чином не обґрунтовано підстав для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що слідчим у клопотанні та безпосередньо прокурором в судовому засіданні належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби за фактичним місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 303, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України – запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, поклавши на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, у період часу з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня;

- заборонити ОСОБА_1 спілкуватись з свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідної установи паспорти, документи які дають змогу перетину державного кордону України.

Строк дії ухвали слідчого судді до 15 лютого 2021 року включно.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар