
Справа № 202/7222/20
Провадження № 1-кс/202/8906/2020
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
21 грудня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,
прокурора групи прокурорів Покрищенка П.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника – адвоката Антонюк О.В.
розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпро, є громадянином України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює різноробочим ПП «Хабарлака» мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000703 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
21 грудня 2020 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Дане клопотання, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 21 грудня 2020 року.
Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та, у невстановленому досудовим слідством місці та час, з метою заволодіння чужим майном, розробили злочинний план направлений на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, та розподілили ролі кожного.
Згідно розробленого плану ОСОБА_4 , який відповідно до наказу № 4230 к від 22.09.2016 року в.о. голови правління ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (ЄДРПОУ 00659101), працює на посаді сторожа відділу охорони управління з охорони та безпеки, під час своєї робочої зміни, з цехів на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, повинен прибути до цеху. ОСОБА_3 (заступник начальника цеха ПрАТ «ДТРЗ» на займаній посаді згідно наказу 816к від 22.10.2008 року), надав усну вказівку комірнику про надання можливості ОСОБА_4 доступу до цеху в якому знаходилось майно. ОСОБА_4 під`їжджав на своєму авто до цеху. ОСОБА_5 (охоронець ПрАТ «ДТРЗ») за допомогою комірника маючи доступ до майна в цеху завантажував майно належне ПрАТ «ДТРЗ» до автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_2 (начальник караулу ПрАТ «ДТРЗ» на займаній посаді згідно наказу 2111к від 21.11.2014 року) надав усну вказівку охороні ПрАТ «ДТРЗ» щодо безперешкодного виїзду з території та не перевірки автомобіля ОСОБА_4 «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_4 викрадене майно відвозив до свого місця мешкання за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 за місцем мешкання ОСОБА_6 складав та сортував по типу деталей та іншим характеристикам викрадені предмети. Водночас, ОСОБА_3 за допомогою автомобіля «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить йому на праві приватної власності, також особисто вивозив майно, що належне ПрАТ «ДТРЗ». Після чого, відповідно до плану ОСОБА_4 передавав для продажу та продавав ОСОБА_1 викрадені деталі. Гроші від продажу деталей та іншого майна належного ПрАТ «ДТРЗ» розділяли між собою.
Встановлено, що ОСОБА_3 , у період з квітня по грудень 2020 року (більш точного часу досудовим слідством не встановлено) знаходячись на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, дотримуючись спільного злочинного плану, розуміючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїми посадовими обов`язками, діючи спільно, виконуючи свою відведену роль, маючи доступ до цеху ПрАТ «ДТРЗ», таємно, за допомогою автомобіля «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить та фактично в користуванні ОСОБА_3 , до якого завантажував майно ПрАТ «ДТРЗ», будучи впевненим, що його вказаний автомобіль при виїзді з території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ніхто з працівників не буде перевіряти, переслідуючи загальну мету незаконного збагачення, діючи в особистих інтересах, таємно викрав запасні частин до тепловозів, які вивозив на власному зазначеному автомобілі, та в подальшому реалізовував шляхом продажу. Спричинивши ПрАТ «ДТРЗ» майнову шкоду в особливо великих розмірах в сумі 1 933 056, 00 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення
Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_1 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
18 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Слідчий в обґрунтування клопотання посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки останній вчинив злочин, за який передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, у зв`язку із чим застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів таких як особисте зобов`язання, особиста порука та застава не забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, що викладені в клопотанні та просив застосувати до підозрюваного домашній арешт у нічний період доби за фактичним місцем мешкання ОСОБА_1 .
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити в його задоволенні, наголошуючи на необґрунтованості підозри. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зважаючи на відсутність ризиків, на яких наполягає слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні. Звернули також увагу на наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040000000703 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
До вчинення вказаного кримінального правопорушення в ході досудового розслідування встановлено причетність громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 18 грудня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З приводу доводів підозрюваного та його захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може впивати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на даний час не встановлено коло всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного, який офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність у останнього стійких соціальних зв`язків.
Враховуючи, що прокурором частково доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може впливати на свідків, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та наявність у останнього стійких соціальних зв`язків, оскільки ОСОБА_1 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, у зв`язку із чим слідчий суддя вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливе за встановлених під час судового розгляду обставин та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, застосовує до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби за місцем проживання та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 309, 369-372, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України – запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, поклавши на ОСОБА_1 , такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, у період часу з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня;
- заборонити ОСОБА_1 спілкуватись з свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню визначеними слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до відповідної установи паспорти, документи які дають змогу перетину державного кордону України.
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та адвоката Антонюк Олени Володимирівни про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – відмовити.
Строк дії ухвали до 15 лютого 2021 року.
Ухвалу про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до органу національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Л.П. Слюсар
Судове рішення № 93712659, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 21.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/7222/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: