Рішення № 93712211, 22.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6008/20

2/212/3051/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Бесараб О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА В ОСОБІ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання права на приватизацію квартири та зобов`язати провести приватизацію квартири,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 із позовом до КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» в якому просила: а)визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 ) зобов`язати КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» винести рішення (розпорядження) про безоплатну передачу квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого оформлення та реєстрації права власності. Мотивуючи свою заяву тим, що на підставі ордеру на житлове приміщення № 209, виданого 29.12.1999 рок виконавчим комітетом Жовтневої ради народних депутатів, вона отримала у користування квартиру АДРЕСА_2 є відомчим та знаходиться на утриманні КП «КРИВБАСГЕОЛОГІЯ», яке є структурним підрозділом КП «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ». Мешканці будинку реалізували право на приватизацію без перешкод. Однак вона з 2015 року не може реалізувати своє право на приватизацію житла. У зв`язку з чим вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку загального провадження сторін за наявними у справі доказами.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

В матеріалах справи міститься письмова заява представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності при винесені рішення просили врахувати їх письмові пояснення.

Третя особа належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань на адресу суду від них не надходило.

Від представника КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» Сіцькової О.В. 14 грудня 2020 року надійшли пояснення по справі в яких зазначили, що будинок АДРЕСА_3 знаходиться на балансі КП «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ», яке є державним органом та майно якого знаходиться у загальнодержавній власності. Органом управління майном підприємства є Державна служба геології та надр України. З питань передачі в приватну власність квартир в буд. АДРЕСА_3 мешканці звернулися до підприємства. Згідно ЗУ «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом. А отже, Державна служба геології та надр України не заперечує щодо передачі з державної в комунальну власність двох квартир дому АДРЕСА_3 , рішення про що буде надано після отримання рішення Криворізької міської ради про надання згоди на прийняття до комунальної власності зазначених квартир. Зазначили, що звернулися до КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ за для прийняття рішення про надання згоди на прийняття до комунальної власності двох квартир в буд. АДРЕСА_3 , однак відповіді до сьогодні не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За правилами статті 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Положеннями ст.8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Судом встановлено, що29 грудня 1999 року ОСОБА_1 отримано ордер на квартиру АДРЕСА_1 . Ордер отримано на сім`ю з двох осіб: ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 (а.с.6).

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 видано на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 14-17).

За відомостями, що містяться в реєстрі територіальної громади міста Кривого Рогу за адресою: АДРЕСА_4 з 13.01.1997 року по теперішній час зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-13).

З метою отримання дозволу на приватизацію квартири, оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно житлового фонду позивачка ОСОБА_1 звернулася до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ РАДИ але, листом № 16/01-26/280 від 17.01.2020 року їй рекомендували звернутися до КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ», у зв`язку з тим, що будинок АДРЕСА_3 , є відомчим КП «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» та знаходиться на його балансі, тому виконком не має законних підстав щодо безоплатної передачі житлових приміщень зазначеного будинку у власність громадян (а.с. 19).

Позивачка ОСОБА_1 20 лютого 2020 року за вих. № 114 звернулася до КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» із заявою від 12 лютого 2020 року про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно житлового фонду в результаті приватизації ( а.с. 7).

Листом КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» за № 01/12-295 від 19.05.2020 року ОСОБА_1 повернуто заяву з додатками щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно житлового фонду в результаті приватизації, а також роз`яснено, що на даний час КП «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» проводяться дії щодо передачі з державної до комунальної власності двох квартир в будинку АДРЕСА_3 , рішення про що буде надано після отримання рішення КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про надання згоди на прийняття до комунальної власності зазначених квартир ( а.с. 21).

КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» неодноразово зверталося із листами до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про прийняття рішення про надання згоди на прийняття до комунальної власності квартири АДРЕСА_5 та квартири АДРЕСА_6 (а.с. 55-56,59-60, 63-64).

У статті 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Складовими права на житло є забезпечення умов з приводу можливості кожного громадянина мати житло і гарантовану непорушність права користування житлом.

Статтею 346 ЦК України установлено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального

житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах,

передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Приватизація є договором між державою та громадянином про безоплатну або частково оплатну передачу йому у власність квартири у якій він постійно проживає.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що право на приватизацію житла мають лише особи, які фактично проживають у зазначеному приміщенні.

Як встановлено статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті

з цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві

та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Приписами частин першої, другої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням

уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Згідно із частиною десятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Такі випадки визначені в ч. 2 ст. 2 цього Закону, відповідно до якої не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що Перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним, отже відмова у приватизації через відсутність рішення про надання згоди на прийняття до комунальної власності квартири АДРЕСА_5 та квартири АДРЕСА_6 є незаконною.

Частиною 1 статті 328 ЦК України проголошено:право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із ч.1 ст.345 ЦК України фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.

Враховуючи те, що, відповідно до ст. 59 ЖК України, ордер на квартиру недійсним в судовому порядку визнаним не був, відповідачем КАЗЕННИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» не спростовано факту, що ордер на ім`я ОСОБА_1 дійсно видавався.

Обов`язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України проголошений ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Пунктом 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР «Про службові жилі приміщення» від 04 лютого 1988 року № 37, визначено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

Водночас, як встановлено, спірна квартира у встановленому законом порядку не була віднесена до числа службових. При цьому необхідно виходити з того, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради про включення їх до числа службових.

За відсутності такого окремого рішення підстави для висновку про те, що спірне жиле приміщення є службовим, відсутні.

Під час розгляду цієї справи суд здійснив оцінку правового висновку Верховного Суду у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 346/5822/16-ц (провадження № 61-17048св18) із аналогічними позовними вимогами, відповідно до якого позивач не набув права на приватизацію спірного приміщення, оскільки у зазначеній справі судами не встановлено факт видачі позивачам ордера, а також факт реєстрації місця проживання сторони за адресою спірної квартири.

У справі, що переглядається, встановлено, що позивач вселилася у спірну квартиру на підставі ордера, зареєструвала своє місце проживання за її адресою та постійно проживає у ній як у єдиному місці проживання.

З урахуванням наведеного, встановивши, що у цій справі та справі № 346/5822/16-ц (провадження № 61-17048св18) є відмінними фактичні обставини, що виникли між учасниками, суд зробив висновок про відсутність підстав для застосування під час розгляду цієї справи висновків, які викладені Судом під час вирішення зазначеної цивільної справи.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, орган державної влади чи місцевого самоврядування, юридична особа має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення

В цьому випадку ОСОБА_1 , як особа, права якого були порушені, не мав іншої можливості, ніж звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, тобто, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у цього органу за законом не існує, суд має право зобов`язати цей орган вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 27 травня 2020 року у справі № 750/1063/19 та 13 лютого 2020 року у справі № 750/13081/18.

Крім того, за змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Проте передання у комунальну власність не може ставитись як умова на реалізацію права на приватизацію.

Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що квартира АДРЕСА_1 належить до об`єктів приватизації відповідно до частини першої статті 2 Закону, тому вона підлягає приватизації, а органом, який зобов`язаний надати дозвіл на приватизацію, є відповідач. В даному спорі вирішується питання щодо надання тільки дозволу на приватизацію, а не видачу свідоцтва про право власності на спірну квартиру.

Таким чином, враховуючи, що позивачка вселена до квартири на законних підставах, наявність у неї ордеру на житло, законність проживання ніхто не оспорює, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд не може зобов`язати відповідача здійснити безоплатну передачу квартири, оскільки передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону і не було предметом оцінки уповноважених органів, а отже право позивачки в цій частині не порушувалось. Крім того, позивачка не надавала доказів на підтвердження права на безоплатне отримання цього майна.

Згідно зі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача 840 грн 80 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору (а. с. 1).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, ч.3 ст. 200ЦПК України,ст. ст. 328, 345-346 ЦК України,ст. ст. 1, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА В ОСОБІ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання права на приватизацію квартири та зобов`язати провести приватизацію квартири – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» надати відповідне рішення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині вимог ОСОБА_1 до КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідач: КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЇ» місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 11, код ЄРДПОУ 01432150.

Третя особа: ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА В ОСОБІ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, місцезнаходження: 50101, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1, код ЄРДПО: 03364234

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 22 грудня 2020 року.

Суддя: І. Б. Чайкін