Вирок № 93711739, 22.12.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 202/6063/19

Провадження № 1-кп/175/169/19

Вирок

Іменем України

22 грудня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

суддів Реброва С.О., Новік Л.М.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Матяша А.Ю.,

захисників Петренко І.Ф., Порхуна С.Л.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

а також потерпілої ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040660000935 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.152, ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.152, ч.3 ст.187 КК України,

встановив:

10 червня 2019 року у невстановлений слідством час, однак не пізніше 03.30 години, у невстановленому слідством місці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вступили у попередню злочинну змову на вчинення розбійного нападу на знайому ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розробили злочинний план і розподілили ролі.

З цією метою у вказаний день приблизно о 03.30 годині обвинувачені прибули до двору будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_5 залишився чекати у дворі, а ОСОБА_4 з метою отримання доступу до квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою зателефонував ОСОБА_7 та попросив вийти до нього на вулицю, на що остання дала свою згоду.

Перебуваючи біля під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 за вищезазначеною адресою, ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , з метою отримання доступу до житла, своєю правою рукою дістав із правої кишені заздалегідь підготовлений ніж, котрий приставив до тулуба потерпілої та погрожуючи негайно застосувати фізичне насильство, наказав відчинити двері до під`їзду її будинку. ОСОБА_10 , сприймаючи погрози ОСОБА_6 як реальні, розуміючи, що вказаним ножем обвинувачений може спричинити небезпечну шкоду її здоров`ю та життю, відчинила двері до під`їзду свого будинку. У цей момент ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел та діяти згідно розподілених ролей, підійшов до ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , з якими зайшов до під`їзду вказаного будинку.

Далі ОСОБА_4 , продовжуючи тримати ніж біля тулуба потерпілої, наказав ОСОБА_7 відчинити двері до квартири АДРЕСА_4 , на що остання, побоюючись за своє життя, відчинила двері до своєї квартири, надавши обвинуваченим змогу незаконно проникнути до її житла.

Цього ж дня приблизно о 04.25 годині у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаного з вагінальним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої

ОСОБА_12 цією метою ОСОБА_4 , діючи умисно, розуміючи, що ОСОБА_10 не бажає вступати з ним у статевий зв`язок, схопив її за руки та потягнув до спальної кімнати вказаної квартири, де повалив на ліжко, сів зверху на потерпілу, яка в цей час лежала на спині, та почав душити останню, чим подолав її волю до супротиву. Після цього ОСОБА_4 зняв із потерпілої спортивні штани чорного кольору і білизну та проти волі, без добровільної згоди останньої, з метою задоволення своє статевої пристрасті, вступив з ОСОБА_8 у статеві зносини, а саме здійснив вагінальне проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, тобто зґвалтував ОСОБА_13 .

Потім ОСОБА_4 , з метою заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що ОСОБА_10 знаходиться у пригніченому та заляканому стані, почав вимагати у неї грошові кошти та одночасно розшукувати їх у сумці, що знаходилась на тумбочці. У цей момент обвинувачений побачив купюру номіналом 500 гривень, що лежала на підлозі біля ліжка з правої сторони, та діючи за попередньою змовою в групі осіб, умисно, з корисливих мотивів, погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, шляхом розбійного нападу заволодів приналежними ОСОБА_7 зазначеними грошовими коштами.

Тим часом ОСОБА_5 у одній із кімнат квартири побачив ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра сиділа на дивані, якій запропонував вступити з ним у статевий акт, на що остання відповіла відмовою, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним і оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої.

З цією метою ОСОБА_5 приблизно о 04.25 годині підійшов до ОСОБА_15 і діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дії, усвідомлюючи, що потерпіла не бажає вступати з ним у статевий зв`язок, однією рукою затулив їй рота задля попередження галасу, та відштовхнув її назад, внаслідок чого остання впала спиною на диван. Після цього обвинувачений, стоячи поряд з диваном, маючи при собі розкладний ніж із руків`ям червоного кольору, про наявність якого була обізнана ОСОБА_15 , висловив погрозу про знівечення, яку остання сприйняла як реальну, чим подолав її волю до супротиву. Після цього ОСОБА_5 приспустив з себе свої штани та спідню білизну та, стоячи колінами на дивані наблизився до ОСОБА_15 , проти волі та без добровільної згоди якої, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, орально проник у тіло ОСОБА_15 з використанням геніталій, та розпочав дії сексуального характеру, при цьому, задля подолання супротиву, міцно утримував її волосся у своїй руці. Продовжуючи реалізовувати свій умисел, приблизно через 2 хвилини ОСОБА_5 схопив ОСОБА_15 обома руками за ноги та потягнув на себе, поклавши її у лежаче положення, та проти волі й без добровільної згоди останньої, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, зняв з ОСОБА_15 футболку, розірвав труси білого кольору і вступив з нею у статеві зносини, а саме без добровільної згоди потерпілої здійснив вагінальне проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, тобто зґвалтував ОСОБА_16 .

Далі ОСОБА_5 приблизно о 04.30 годині, бажаючи заволодіти чужим майном, діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, погрожуючи застосовувати насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я, користуючись вже подавленою волею до супротиву ОСОБА_15 , висунув вимогу вказати йому місцезнаходження грошових коштів у вказаній квартирі. У свою чергу ОСОБА_15 , побоюючись за своє життя, самостійно передала ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 150 грн., які знаходились у неї в гаманці, тим самим ОСОБА_5 шляхом розбійного нападу заволодів приналежними ОСОБА_15 зазначеними грошовими коштами.

Не зупиняючись на досягнутому, обвинувачені разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_15 перемістилися до кухонної кімнати, де продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, користуючись заляканим станом потерпілих, які побоювались за своє життя та здоров`я, ОСОБА_4 взяв з тумби кухонний ніж і, утримуючи його у правій руці, підніс до шиї ОСОБА_11 , а ОСОБА_5 у цей момент розпочав запитувати про місцезнаходження цінних речей та грошових коштів, і розшукувати їх у квартирі по черзі з ОСОБА_18 . Однак, нічого більше не знайшовши, обвинувачені з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд, чим завдали потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 650 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 спочатку свою провину визнав лише за ч.2 ст.186 КК України та пояснив наступне. 09.06.2019 року він разом із ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_8 та біля кінотеатру «Правда-кіно» утрьох пили пиво. Коли ОСОБА_10 пішла додому, вони зрозуміли, що через пізній час не зможуть поїхати додому, а тому зателефонували ОСОБА_19 , з якою біля під`їзду за місцем проживання останньої посиділи хвилин 5. Потім ОСОБА_10 запросила їх до своєї квартири, де вони на кухні пили каву. Згодом до них на кухню прийшла ОСОБА_16 . Приблизно через 10 хвилин він із ОСОБА_19 пішов до іншої кімнати, де за обопільною згодою вступили в статевий акт. Інтимні відносини сталися більш за ініціативою ОСОБА_11 , яка говорила, що дуже сумувала. Після цього ОСОБА_19 пішла до ванної кімнати, а він узяв на кухні цигарки та теж пішов до ванної. Далі у нього з ОСОБА_8 стався словесний конфлікт з приводу минулих стосунків, оскільки ОСОБА_19 перервала вагітність і була помічена у крадіжці телевізора його матері, який коштував 7000 грн. ОСОБА_10 сама передала 500 грн. і він з нею домовився, що решту боргу остання поверне з часом. Коли із ОСОБА_9 покинули квартиру, то ще декілька разів протягом години він спілкувався по телефону з ОСОБА_19 , якій сказав, що забере свої чотки, котрі забув у неї, коли приїде забирати борг. Після затримання працівники поліції вилучили у нього мобільний телефон, віддані ОСОБА_8 500 грн. і інші гроші, суму яких не пам`ятає. Складний ніж із червоним руків`ям йому підкинули поліцейські, оскільки на ножі немає його відбитків пальців. Вважає, що ОСОБА_10 обмовляє його, оскільки, на його думку, їй потрібні гроші. Вважає, що вчинив грабіж тому, що ОСОБА_10 не хотіла повертати борг.

У судовому засіданні 17.12.2020 року ОСОБА_4 свою провину визнав і пояснив, що 09.06.2019 року біля під`їзду за місцем проживання ОСОБА_11 у нього стався словесний конфлікт з останньою з приводу колишніх стосунків. У квартирі, куди зайшов із застосування погроз, конфлікт набув більш серйозного характеру, під час якого він погрожував ОСОБА_19 власним ножем із червоним руків`ям і у рахунок викраденого телевізора забрав грошові кошти у сумі 650 грн., які зміг знайти. З них 150 грн. належали ОСОБА_16 . Умисел на заволодіння чужим майно з`явився у нього в самій квартирі. Також він дійсно мав статевий акт із ОСОБА_8 без її згоди. Зазначив, що ініціатором усіх дій був він сам і попередньої змови з ОСОБА_9 не мав. ОСОБА_20 лише опинився очевидцем ситуації та ніяких незаконних дій не вчиняв, а лише спілкувався на кухні з ОСОБА_21 з приводу татуювань.

Обвинувачений ОСОБА_5 у суді свою вину по пред`явленому обвинуваченню не визнав, а визнав лише за ч.2 ст.186 КК України, оскільки не застосовував ніяких ножів і нікому не погрожував, в статевий акт з ОСОБА_15 не вступав. Спочатку він із ОСОБА_22 та ОСОБА_8 біля кінотеатру «Правда-кіно» пили пиво. Коли ОСОБА_10 пішла додому, то ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_19 , яка вийшла до них і вони утрьох спочатку постояли біля під`їзду, а потім остання добровільно запросила їх до квартири, де вони сіли на кухні пити каву. Згодом прокинулася ОСОБА_15 і зі своєї кімнати прийшла до них на кухню. Через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_10 пішли до іншої кімнати, але для яких цілей, йому не відомо. Потім ОСОБА_19 пішла до ванної кімнати, а ОСОБА_4 взяв на кухні пачку цигарок і теж пішов до ванної. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_10 та ОСОБА_4 вийшли з ванної кімнати, після чого він із ОСОБА_23 зібралися та пішли звідти. ОСОБА_15 він не ґвалтував і взагалі не чіпав, а генетичну експертизу з цього приводу, що надійшла через 7 місяців, вважає недостовірною. Особисто він забрав у ОСОБА_15 150 грн. із сумки, котра знаходилася в іншій кімнаті, але будь-яких насильницьких дій чи погроз ножем не застосовував. Хто-саме його бачив у цей момент, йому не відомо, оскільки стояв спиною до дверей у кімнату. Працівники поліції вилучили у нього 20 грн., пачку цигарок і наручний годинник. Викрадені гроші він витратив по дорозі додому.

У судовому засіданні 17.12.2020 року пояснив, що зайшов до квартири з метою запобігти серйозним наслідкам розвитку конфлікту між його товаришем ОСОБА_22 і ОСОБА_24 . Бачив, що ОСОБА_20 на кухні погрожував ОСОБА_19 ножем, але він намагався завадити цьому та хотів якнайшвидше з товаришем покинути квартиру. Ніякого зґвалтування ОСОБА_15 не вчиняв, а лише спілкувався з останньою на кухні. До інших кімнат навіть не ходив. Коли вийшов із квартири, то ОСОБА_4 спочатку сказав, що ОСОБА_10 сама дала йому гроші, а потім повідомив, що самостійно забрав гроші, оскільки ОСОБА_19 його обікрала.

Провина обвинувачених у скоєнні вказаних судом діянь підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_14 , яка у суді пояснила, що 10.06.2019 року вночі вона спала у квартирі АДРЕСА_5 . В цей час у кімнату забігла ОСОБА_10 з криками подзвонити охороні, а слідом за нею увірвався ОСОБА_4 , який почав душити ОСОБА_19 . Вона намагалася їх розборонити, але підбіг ОСОБА_5 , якого вона спочатку не помітила в квартирі, відштовхнув її та сказав, що ті самі розберуться. ОСОБА_5 неодноразово діставав із кишені ніж і погрожував ним. Далі ОСОБА_4 насильно відвів ОСОБА_25 до іншої кімнати з`ясовувати стосунки. Після цього ОСОБА_5 сів навпроти неї та почав розмовляти на нейтральні теми. Під час бесіди останній двічі пропонував їй вступити з ним у статевий акт, але вона відмовилася, на що ОСОБА_5 , пригрозивши покалічити, став своїми колінами на диван та примусив зайнятися проти її волі оральним сексом. Потім обвинувачений розірвав на ній спідню білизну та проти її волі зайнявся з нею вагінальним сексом, наприкінці якого примусив відкрити рота. Зґвалтувавши її, ОСОБА_5 почав вимагати у неї золоті прикраси та гроші. Після цього ОСОБА_5 забрав із її гаманця, що знаходився у сумці, дві купюри по 50 гривень та дрібні гроші. Потім ОСОБА_5 повідомив їй, що шкодує про вчинене зґвалтування, оскільки тоді знаходився у знервованому стані через те, що його дівчина хотіла зробити переривання вагітності. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 вийшли до кухні, де почали з`ясовувати стосунки, ОСОБА_5 сказав їй також іти до кухні. Потім їй і ОСОБА_19 наказали дістати з мобільних телефонів сім-картки, аби вони нікуди не змогли подзвонити. Доки вона з ОСОБА_8 знаходилася в кухонній кімнаті, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 почергово обшукували квартиру. ОСОБА_4 брав на кухні ніж і погрожував ним ОСОБА_19 через те, що остання покинула його. Зі слів, їй відомо, що ОСОБА_4 забрав приналежні ОСОБА_7 гроші, які знаходилися у тумбі. Вона чула, що обвинувачені хотіли викрасти з квартири велосипед і телевізор, але побоялися це зробити.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка під час судового засідання повідомила, що 09.06.2019 року приблизно о 23.00 годині їй зателефонував колишній хлопець ОСОБА_4 та попросив про зустріч аби вибачитися за минулі вчинки. Вона погодилася на пропозицію та біля кінотеатру «Правда-кіно» зустрілася з ОСОБА_22 , з яким був раніше незнайомий їй ОСОБА_5 , і вони втрьох приблизно 1,5 години на лавочці пили пиво. Коли вона повернулася додому, то їй знову зателефонував ОСОБА_4 та умовив вийти з квартири на подвір`я, на що вона погодилася та спілкувалася удвох з останнім на лавочці біля під`їзду. Потім підійшов ОСОБА_5 і обвинувачені раптово стали агресивними. ОСОБА_4 схопив її за горло та хтось з обвинувачених приставив до її тулуба ніж із червоним руків`ям, який вона бачила у ОСОБА_26 , ОСОБА_23 наказав відчинити двері до під`їзду. Оскільки вона відмовилася показувати квартиру, в якій проживає, то ОСОБА_5 приставив той ніж до її тулуба. Побоюючись за своє життя через погрози, вона відчинила вхідні двері квартири АДРЕСА_5 та одразу побігла у кімнатну ОСОБА_15 із проханням викликати охорону. Далі підбіг ОСОБА_4 , посадив її на крісло в кімнаті та почав душити. Після цього ОСОБА_4 відтягнув її до іншої кімнати, завалив на ліжко, стягнув штани, схопив за горло та почав ґвалтувати. Вона нічого не могла промовити, оскільки обвинувачений постійно тримав її за горло, від чого час-від-часу у неї темніло в очах і втрачала свідомість. Після зґвалтування ОСОБА_4 висловлював їй претензії щодо викрадення приналежного його брату телевізора. Далі ОСОБА_4 одягнувся та пішов до кухні, а вона тим часом швидко переховала під ліжко 10000 грн. Потім ОСОБА_4 повернувся, забрав приналежні їй 500 грн. і за руку відвів її спочатку до ванної кімнати, де погрожуючи ножем із червоним руків`ям, примусив митися, а потім відвів до кухні. На кухні обвинувачені почали шукати в холодильнику їжу та випивку. ОСОБА_4 узяв кухонний ніж, котрий почав приставляти до тулуба та горла, розповідаючи при цьому про кохання. Коли на кухню прийшла ОСОБА_15 , обвинувачені по черзі запитували про місцезнаходження золотих прикрас і грошей, по черзі обшукуючи квартиру. Коли ОСОБА_4 почав говорити про те, що хоче її порізати, то у ОСОБА_15 стався напад астми, після чого обвинувачені залишили їх і пішли з квартири. Приблизно через півгодини ОСОБА_4 їй зателефонував і запропонував обміняти її паспорт на чотки, котрі він забув у квартирі. Оскільки того дня до неї застосовувалося насильство, то деякі подробиці подій не пам`ятає. Обставини, викладені нею під час слідчого експерименту, які являються достовірними, повністю підтримала.

Показаннями свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні розповів, що він має у власності квартиру АДРЕСА_5 , у якій проживав спільно з ОСОБА_24 . Також кімнату в цій квартирі він здав в оренду ОСОБА_15 10.06.2019 року приблизно о 06.00-07.00 годині йому зателефонувала ОСОБА_19 та повідомила, що її та ОСОБА_15 зґвалтували. Коли він прибув за вказаною адресою, то в квартирі вже знаходилися працівники поліції. Йому стало відомо, що відбулося два зґвалтування. Ввечері цього ж дня від дівчат він дізнався, що у ОСОБА_15 викрали 150-200 грн., а у ОСОБА_11 - 500 грн. Із видимих тілесних ушкоджень він помітив на шиї ОСОБА_19 синець. ОСОБА_10 розповідала, що їй зателефонував колишній хлопець ОСОБА_4 та попросив вийти на вулицю, аби щось сказати. Біля під`їзду їй приложили ніж до шиї та, погрожуючи ним, обвинувачені незаконно проникли всередину квартири. Також ОСОБА_19 розповіла, що під час вчинення насильницьких дій ОСОБА_4 її душив і закривав рот.

Показаннями свідка ОСОБА_28 , який у суді пояснив, що 10.06.2019 року він за викликом прибув на АДРЕСА_3 , де сталося зґвалтування. ОСОБА_10 повідомила, що її знайомий ОСОБА_4 з товаришем заштовхали потерпілу до квартири, де ОСОБА_4 вчинив відносно неї зґвалтування. Після цього обвинувачені обшукали квартиру, забрали паспорт і цінні речі. При спілкуванні ОСОБА_10 мала ознаки алкогольного сп`яніння. Помітив, що у квартирі була порушена обстановка ніби після обшуку. ОСОБА_15 одразу не допитували, оскільки вона не могла розмовляти через шокований стан.

Аналогічними по суті показаннями у суді свідка ОСОБА_29 , яка крім того доповнила, що після потрапляння обвинувачених до квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_10 почала просити ОСОБА_15 викликати допомогу, але ОСОБА_4 силоміць відвів ОСОБА_19 до іншої кімнати, де почав ґвалтувати, а ОСОБА_5 у іншій кімнаті зґвалтував ОСОБА_21 . Після зґвалтування обвинувачені намагалися забрати сім-картки з телефонів і заволоділи грошовими коштами у сумі 200-300 грн., більш точну суму не пам`ятає. Хтось із дівчат говорив про наявність у обвинувачених ножа, але обставин його застосування вона не пам`ятає. Встановивши через базу «Армор» осіб, причетних до вчинення злочину, шляхом пред`явлення фотознімка ОСОБА_6 , якого потерпілі упізнали, відповідну інформацію одразу було передано іншим екіпажам з метою затримання злочинців. Іншу особу вони не змогли ідентифікувати, оскільки не знали анкетних даних.

Аналогічними по суті показаннями у суді свідка ОСОБА_30 , який крім того додав, що опитані сусіди повідомляли, що чули вночі біля під`їзду розмови на підвищених тонах. Ідентифікувавши через базу «Армор» ОСОБА_6 , вони також змогли ідентифікувати за фотознімком ОСОБА_31 , так як потерпілі вказали на схожість з особою, яка вчинили злочин. По приїзду лікарів ОСОБА_15 вказала, що під час вчинення сексуального насилля ОСОБА_5 схопив її за горло.

Показаннями свідка ОСОБА_32 , який у суді пояснив, що 10.06.2019 року приблизно о 06.00-07.00 годині на службовий планшет надійшов дублюючий виклик про те, що по вул. Байкальській у м. Дніпрі сталося зґвалтування дівчат. Отримавши дані одного з осіб, причетних до злочину, а саме ОСОБА_6 , він у складі екіпажу «451» вирушив за адресою проживання останнього у Новокодацький район м. Дніпра. Двері квартири відчинила мати ОСОБА_6 , яка повідомила, що син вийшов декілька хвилин тому, телефон залишив удома та його місцезнаходження їй невідоме. За зовнішніми прикметами та одягом, котрі вказали потерпілі особи, він із колегами біля під`їзду виявив осіб, можливо причетних до злочину, яким запропонував назвати свої анкетні дані. По приїзду екіпажу «0051» було проведено поверхневу перевірку обвинувачених і їх доставлено до відділення поліції, про що складався відповідний рапорт. Під час доставки до поліції ОСОБА_5 повідомив, що зґвалтування не вчиняв, а лише забрав у дівчини кошти, а ОСОБА_4 потягнув одну з дівчат до кімнати, але що там ті робили, не знає.

Показаннями свідка ОСОБА_33 , який у суді пояснив, що 10.06.2019 року приблизно о 05.40 годині на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що на вул. Байкальській у м. Дніпрі сталося зґвалтування. Від іншого екіпажу, який виїхав на місце події, він почав отримувати інформацію про можливих осіб, які причетні до цього злочину. Одна із заявниць повідомила про причетність її колишнього хлопця ОСОБА_6 , 1997 р.н., який проживає по АДРЕСА_6 , та ще одного хлопця, якого раніше не бачила. Заявниця повідомила, що її покликали вийти з квартири на вулицю поспілкуватися. В ході спілкування двоє чоловіків якимось чином потрапили до квартири, де із застосуванням насильства та погроз задовольнили свою статеву пристрасть проти волі потерпілих, заволодівши при цьому грошовими коштами, сім-картками та паспортом. Під час відпрацювання території, наближеної до вул. Метростроївської, інший екіпаж повідомив йому про виявлення тих двох осіб. Отримавши інформацію від екіпажу, який прибув на місце події про те, що виявлені особи схожі з тими, що вчинили злочин, було прийнято рішення про їх затримання. При поверхневому огляді у обвинувачених були виявлені складний ніж з червоним руків`я, мобільні телефони та грошові кошти. У відділенні поліції він чув, як ОСОБА_4 вказав, що «дав їй пару ляпасів і забрав у неї пару сотень, але не ґвалтував».

Аналогічними по суті показаннями у суді свідка ОСОБА_34 , який крім того доповнив, що під час доставки до відділення поліції ОСОБА_4 не заперечував факт знаходження разом із ОСОБА_9 у квартирі потерпілих. Зі слів ОСОБА_6 дійсно мав місце якийсь конфлікт, однак будь-яких протиправних дій той не вчиняв. На момент затримання ОСОБА_4 мав ознаки алкогольного сп`яніння.

Матеріалами кримінального провадження № 12019040660000935, а саме:

- протоколом огляду місця події від 10 червня 2019 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що під час огляду місця події, яким є квартира АДРЕСА_5 , у період часу з 07.45 години до 09.10 години були виявлені та вилучені кухонний ніж, чотки, приналежні ОСОБА_15 футболка та пошкоджені труси, приналежна ОСОБА_7 футболка, пластикова пляшка з-під пива, дві упаковки з презервативами та сліди папілярних візерунків (т.1,а.к.п.3-10);

- протоколом обшуку особи від 10 червня 2019 року, із якого убачається, що у присутності понятих ОСОБА_35 і ОСОБА_36 , а також захисника були вилучені приналежні ОСОБА_17 куртка, футболка, носки, штани, труси, кросівки та наручний годинник (т.1,а.к.п.13);

- протоколом обшуку особи від 10 червня 2019 року, із якого убачається, що у присутності тих же понятих і захисника були вилучені приналежні ОСОБА_37 футболка, носки, джинси, труси, складний ніж, мобільний телефон, грошові кошти та інше майно (т.1,а.к.п.16);

- протоколами освідування осіб від 10 червня 2019 року, з яких убачається, що судово-медичний експерт ОСОБА_38 провела огляд потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , обвинувачених ОСОБА_39 і ОСОБА_6 , взяла мазки, зразки лобкового волосся, відбитки та змиви (т.1,а.к.п.26-29,30-33,34-37,38-41);

- протоколами пред`явлення осіб для впізнання від 11 червня 2019 року та фото-таблицями до них, відповідно до яких потерпілі ОСОБА_15 і ОСОБА_10 серед інших осіб упізнали ОСОБА_6 та ОСОБА_39 як таких, що 10.06.2019 року по АДРЕСА_7 відносно них вчинили розбійний напад і зґвалтували їх (т.1,а.к.п.42-46,47-51,52-56);

- протоколами пред`явлення речей для впізнання від 24 липня 2019 року та фото-таблицями до них, відповідно до яких потерпілі ОСОБА_15 і ОСОБА_10 серед інших упізнали ніж, яким 10.06.2019 року під час вчинення злочинів їм погрожували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1,а.к.п.57-60,61-64);

- протоколами проведення слідчих експериментів від 24 липня 2019 року та відеозаписами цих слідчих дій, переглянутими під час судового провадження, відповідно до яких потерпілі ОСОБА_15 і ОСОБА_10 у присутності понятих ОСОБА_40 і ОСОБА_41 розповіли про обставини події 10.06.2019 року, при яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по АДРЕСА_7 відносно них вчинили розбійний напад і зґвалтували їх (т.1,а.к.п.65-68,69-73);

- висновком експерта № 635 від 08-19 липня 2019 року, відповідно до якого на трусах ОСОБА_6 в об`єкті № 1 встановлено наявність крові та знайдені епітеліальні клітини з ядрами, після дослідження яких можна припустити, що вони могли бути змішаними з кров`ю та клітинами осіб груп крові з будь-яким сполученням виявлених антигенів А і В, і в цьому випадку не можна виключити можливість домішка крові та епітеліальних тканин ОСОБА_11 та ОСОБА_42 об`єктах № 2 і № 3 знайдені клітини поверхневого шару багатошарового епітелію зі значною кількістю глікогену в цитоплазмі та виявлено білок, після дослідження яких можна висловити припущення про їх походження з піхви статевозрілої жінки, груповій належності крові якої властивий виявлений антиген А, у тому числі від ОСОБА_11 (т.1,а.к.п.86-90);

- висновком експерта № 938 від 21-25 червня 2019 року, відповідно до якого кров ОСОБА_15 і ОСОБА_11 належать до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (т.1, а.к.п.91-92);

- висновком експерта № 942 від 20-24 червня 2019 року, відповідно до якого кров ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-Аізосерологічної системи АВО, а кров ОСОБА_39 - до групи А з ізогемаглютиніном анти-В (т.1,а.к.п.93-94);

- висновками експертів № 971 від 01-02 липня 2019 року, № 972 від 01-04 липня 2019 року і № 970 від 01-02 липня 2019 року, з яких убачається, що на тампонах зі змивами з волосся, шиї та грудної клітини ОСОБА_15 , в одному сліді на приналежних потерпілій футболці (об`єкт № 6), на ластовинці її пошкоджених трусів (об`єкт № 7), на марлевих тампонах із вмістом ротової порожнини та з вмістом із піхви - знайдені сперматозоїди. Одиничні сперматозоїди знайдені й на одному склі з мазком вмісту ротової порожнини потерпілої та ще на одному склі з мазком вмісту її піхви (т.1,а.к.п.95-96,97-99,100-101);

- висновком експерта № 19С/е від 17 липня – 05 серпня 2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді 3-х внутрішньо-шкіряних крововиливів на правій бічній поверхні шиї в нижній третині, 1-го поверхневого садна у верхній третині лівого плеча та 1-го садна по зовнішній поверхні в проекції правого ліктьового суглоба, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Ці тілесні ушкодження спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), чи удару об такий (такі), індивідуальні особливості травмуюючого предмету на характері тілесних ушкоджень не відобразилися. Враховуючи характер і локалізацію виявлених пошкоджень і ступень ознак їх загоєння можливо лише вказати, що вони отримані біля 1-ї доби до огляду, тобто і в термін, на який вказує обстежена та вказано в ухвалі. У примітці даного висновку відображено, що при судово-медичному дослідженні тампону з вмістом піхви ОСОБА_11 виявлені сперматозоїди (т.1,а.к.п.108-110);

- висновком експерта № 9/4.6/397 від 01 серпня 2019 року, із якого убачається, що на приналежних ОСОБА_15 трусах, вилучених 10.06.2019 року під час огляду квартири АДРЕСА_5 , виявлено три пошкодження, які уторилися внаслідок розриву тканини (т.1,а.к.п.115-118);

- висновком експерта № 5/4.6/644 від 08 серпня 2019 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до яких вилучені 10.06.2019 року під час огляду квартири АДРЕСА_5 слід папілярного узору розміром 13х23 мм залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_6 ; сліди папілярних узорів розмірами 13х21 мм, 13х23 мм і 12х22 мм залишені, відповідно, безіменним пальцем лівої руки, безіменним та середнім пальцями правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_39 (т.1,а.к.п.120-131);

- висновком експерта № 8-577 від 12 вересня 2019 року та ілюстративною таблицею до нього, з яких убачається, що генетичні ознаки біологічних слідів на марлевому тампоні з вмістом ротової порожнини ОСОБА_15 (об`єкт № 4) є змішаними, тобто походять більше ніж від однієї особи, містять домінуючі генетичні ознаки, які співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_15 (об`єкт № 3) та в якості домішку - генетичні ознаки особи чоловічої статі, які співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_39 (об`єкт № 2) (т.2,а.к.п.14-26);

- висновком експерта № 8-579 від 01 жовтня 2019 року та ілюстративною таблицею до нього, з яких убачається, що встановлені генетичні ознаки сперматозоїдів на фрагментах марлі зі змивом з волосся (об`єкт № 1) та зі змивом з шиї та грудної клітини ОСОБА_15 (об`єкт № 2), які належать особі чоловічої статі, співпадають між собою (т.2,а.к.п.28-34);

- речовими доказами, долученими до матеріалів кримінального провадження № 12019040660000935 (т.1,а.к.п.132-133,134).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у п.65 рішенні по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд, дотримуючись принципів змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_39 і ОСОБА_6 у вчинені злочинів за обставин, викладених у обвинувальному акті від 30 серпня 2019 року, і їх умисні дії кваліфікує:

- ОСОБА_39 - за ч.3 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло; за ч.1 ст.152 КК України як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним і оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування);

- ОСОБА_6 - за ч.3 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло; за ч.1 ст.152 КК України як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

Так, із обвинувального акта убачається, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло.

Однак, керуючись вимогами ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі пред`явленого обвинувачення та, враховуючи що в розпорядження суду не надано доказів вчинення ОСОБА_22 злочину, передбаченого ст.187 КК України, виключити з формулювання обвинувачення кваліфікуючу ознаку «вчинення кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила розбій». До такого висновку колегія суддів прийшла з наступних підстав.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.187, ч.3 ст.187, ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.12.2017 року вказаний вирок скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України, і встановлено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

У розпорядження суду стороною обвинувачення не надано доказів того, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 є вирок суду про вчинення злочину, що передував кримінальному правопорушенню, яке є предметом даного судового розгляду, і який створює кваліфікуючу ознаку «вчинення кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила розбій», і вину у його вчиненні встановлено обвинувальним вироком.

Та обставина, що відносно ОСОБА_6 на розгляді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження без прийнятого остаточного рішення, не є доказом, який би давав підстави кваліфікувати дії ОСОБА_6 за вищевказаною кваліфікуючою ознакою.

Враховуючи викладене, колегія суддів виключає з обвинувачення кваліфікуючу ознаку «вчинення кримінального правопорушення особою, яка раніше вчинила розбій».

Крім того, як слідує з обвинувального акта, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 … того ж дня приблизно о 04.25 годині … стоячи поряд з диваном, дістав з правої кишені кофти, одягнутої на ньому, розкладний ніж з рукояткою червоного кольору, та демонструючи його ОСОБА_15 , висунув погрозу, якщо вона буде опиратись його діям, він її знівечить…. Приблизно о 04.30 годині, незаконно перебуваючи в квартирі АДРЕСА_5 , бажаючи заволодіти чужим майном, … із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я….

Під час судового провадження ОСОБА_15 пояснила, що перед зґвалтуванням ОСОБА_5 не демонстрував ніж, а лише пригрозив його застосувати з метою знівечення. ОСОБА_15 сприйняла дану погрозу як реальну, оскільки достеменно знала про наявність у ОСОБА_39 вказаного ножа.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч.4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні (ст.ст.91, 92 КПК України).

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року ЄСПЛ відзначив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Також у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ вказує, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України»).

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний зі злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення.

Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

За приписом ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у відповідності зі ст.94 цього Кодексу.

Оскільки умисні дії ОСОБА_39 органом досудового розслідування кваліфікувалися як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, то колегія суддів виключає з фабули обвинувального акта посилання на застосування насильства, змінивши на погрозу застосування такого насильства.

Доказів, які б беззаперечно підтверджували версію органу досудового розслідування щодо демонстрації ОСОБА_9 ножа перед вчиненням зґвалтування ОСОБА_15 , судовим розглядом не встановлено, а тому колегія суддів зазначає у вироку: «…Далі обвинувачений, стоячи поряд з диваном, маючи при собі розкладний ніж із руків`ям червоного кольору, про наявність якого була обізнана ОСОБА_15 , висунув погрозу про знівечення…».

Колегія суддів вважає, що викладене вище не буде суперечити положенням національного та європейського законодавства, а також вимогам ст.62 Конституції України, оскільки це відповідатиме фактичним даним, встановленим під час судового провадження.

Доводи ОСОБА_39 про свою невинуватість у вчиненні розбійного нападу і зґвалтуванні ОСОБА_15 , колегія суддів вважає як такі, що направлені на уникнення покарання, оскільки ці доводи повністю спростовуються сукупністю покладених в основу вироку доказів, зокрема послідовними показаннями ОСОБА_15 і ОСОБА_11 , які колегія суддів визнає об`єктивними, не маючими на меті обмовити обвинувачених, дії яких були цілеспрямованими, направленими на заволодіння майном потерпілих і вчинення відносно останніх дій сексуального характеру, без добровільної згоди потерпілих (зґвалтування).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про самостійне вчинення розбою, колегія суддів вважає як такі, що направлені на допомогу товаришу ОСОБА_17 уникнути покарання, оскільки ці доводи спростовуються вищезазначеними доказами.

Крім того, до висновку про наявність попередньої змови суд прийшов виходячи с наступного.

14 травня 2020 року Верховний Суд у справі № 405/2648/18 зазначив, що домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Показання потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_11 беззаперечно, «поза розумним сумнівом», дають колегії суддів підстави дійти до переконання про наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій ОСОБА_39 і ОСОБА_6 під час вчинення розбою, що свідчить про їхню попередню домовленість.

У зв`язку з цим твердження обвинуваченого ОСОБА_6 щодо відсутності у ОСОБА_39 будь-яких незаконних дій, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Підстав вважати, що потерпілі ОСОБА_15 і ОСОБА_10 обмовляють обвинувачених, суд не вбачає. Їх показання у ході кримінального провадження повністю узгоджуються з іншими доказами, і, на думку суду, логічно вписуються в картину події кримінальних правопорушень.

З роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» вбачається, що потерпілою особою від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб`єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім`єю тощо.

Фізичним насильством слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин тощо.

За диспозицією ст.152 КК України зґвалтуванням є вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

У примітці до вказаної статті визначено, що згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 07 грудня 2020 року по справі № 562/1629/17 (провадження № 51-1416 кмо 20) вказав, що домінуючим криміноутворюючим чинником, що обумовлює відповідальність за зґвалтування, стає відсутність добровільної згоди потерпілої особи по відношенню до дій ґвалтівника.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_39 про те, що він не вчиняв зґвалтування і взагалі не чіпав потерпілу ОСОБА_15 , окрім показань останньої у суді, повністю спростовуються висновком експерта № 8-577 від 12.09.2019 року, згідно якого генетичні ознаки біологічних слідів з вмістом ротової порожнини ОСОБА_15 містять в якості домішку генетичні ознаки особи чоловічої статі, які співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_39 (об`єкт № 2) (т.2,а.к.п.14-26).

Отже, версія ОСОБА_39 у цій частині є надуманою та не береться колегіє суддів до уваги, оскільки самі по собі біологічні сліди з генетичними ознаками не могли з`явитися у ротовій порожнині потерпілої ОСОБА_16 .

Мотиви недовіри ОСОБА_39 до вказаного висновку суд вважає безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_39 і ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та необхідність призначення їм покарання, передбаченого законом, і не вбачає підстав для ухвалення виправдувального вироку відносно ОСОБА_39 , на чому наполягала захисник Петренко І.Ф. у судових дебатах.

При ухваленні вироку колегія суддів не посилається на інші матеріали кримінального провадження, які були дослідженні в судовому засіданні, оскільки вони не мають доказового значення.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини справи та особи кожного з обвинувачених:

- ОСОБА_5 , - чотири рази притягався до кримінальної відповідальності, але в силу ст.89 КК України вважається не судимим, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

- ОСОБА_4 , - на даний час притягається до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.187 КК України, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обох обвинувачених, суд не вбачає.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 березня 2018 року по справі № 759/7784/15-к (провадження № 51-2607 км 18) роз`яснив, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

У суді ОСОБА_4 фактично частково визнав свою вину по пред`явленому обвинуваченню, заперечуючи факт вчинення розбою за попередньою змовою з ОСОБА_43 .

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази й того, що ОСОБА_4 хоча б намагався відшкодувати завдані збитки потерпілій ОСОБА_44 .

У зв`язку з викладеним, колегія суддів не вбачає щирого каяття ОСОБА_6 та не враховує цю обставину, як пом`якшуючу покарання, про що зазначив захисник Порхун С.Л. у судових дебатах.

Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що скоїв злочини у нетверезому стані. Разом з тим, фабула обвинувального акта не містить посилання на вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи обмеження, встановлені ч.3 ст.337 КПК України, суд не може самостійно встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), оскільки це виходить за межі висунутого обвинувачення та погіршує становище обвинуваченого, а тому не вправі визнати обставиною, що обтяжує покарання «вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння» у відповідності до п.13 ч.1 ст.67 КК України.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що при розгляді справ рішення ЄСПЛ застосовуються як джерело права.

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».

З урахуванням наведеного, обставин справи і даних про особи ОСОБА_39 і ОСОБА_6 , їх ролі у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, а також думки прокурора щодо виду та міри покарання, колегія суддів вважає за необхідне призначити обом обвинуваченим покарання за правилами ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.187 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, відповідати вчиненому кожним обвинуваченим, необхідним і достатнім як для їх виправлення, так і для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень іншими особами.

Потерпілі ОСОБА_15 і ОСОБА_45 цивільні позови не заявляли.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 1256,08 грн., 1727,11 грн., 7115,42 грн., 10985,34 грн. і 7608,49 грн., що підтверджується довідками експертних установ МВС України (т.1,а.к.п.114,119; т.2,а.к.п.2,12,27).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, колегія суддів –

ухвалила:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні

кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.152 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.3 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, приналежного на праві власності,

- за ч.1 ст.152 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно, за сукупністю злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, приналежного на праві власності.

Строк покарання обчислювати по протоколу, складеному відповідно до ст.208 КПК України, тобто з 10 червня 2019 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.152 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.3 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, приналежного на праві власності,

- за ч.1 ст.152 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно, за сукупністю злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, приналежного на праві власності.

Строк покарання обчислювати по протоколу, складеному відповідно до ст.208 КПК України, тобто з 10 червня 2019 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 (ІПН невідомий) та ОСОБА_2 (ІПН невідомий) з кожного на користь держави:

- по 1491 (одній тисячі дев`яносто одній) гривні 60 копійок (одержувач платежу – УК у Чечелівському районі м. Дніпра/Чечел. р/24060300, номер рахунку – 31117115004008, МФО - 899998, код ЄДРПОУ – 37989253, найменування установи банку – Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації – 24060300, найменування коду бюджетної класифікації – інші надходження, призначення платежу – за експертизи № 9/4.2/397 від 01 серпня 2019 року і № 5/4.2/644 від 08 серпня 2019 року, проведені Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України);

- по 12854 (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 63 копійки (одержувач платежу – УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300, номер рахунку – 31112115008009, код ЄДРПОУ – 38025367, Казначейство України (ЕАП), призначення платежу – за експертизи № 8-578 від 22 серпня 2019 року, № 8-577 від 12 вересня 2019 року та № 8-579 від 01 жовтня 2019 року, проведені Запорізьким НДЕКЦ МВС України).

Приналежну ОСОБА_3 футболку чорного кольору та дві упаковки з презервативами «Dolphi», вилучені 10 червня 2019 року під час огляду квартири АДРЕСА_5 , які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ Індустріального ВП Повєткіна О.І. від 13 серпня 2020 року по квитанції під порядковим номером 144, - після набрання вироком законної сили повернути власникам за належністю, а у разі відмови від їх отримання, - знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Приналежні ОСОБА_1 куртку синього кольору, футболку синього кольору, носки сірого кольору, штани синього кольору, труси, кросівки чорного кольору і наручний годинник «Аmber Тime», а також приналежні ОСОБА_2 футболку чорного кольору, джинси синього кольору, кросівки чорного кольору, носки чорного кольору, мобільний телефон «Xiaomi» чорного кольору, чохол на мобільний телефон коричневого кольору, банківську картку № НОМЕР_1 , навушники чорного кольору у кількості 2 штук, ключ (електронний), ланцюжок із металу сірого кольору, чотки, перстень і наручний годинник, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ Індустріального ВП Повєткіна О.І. від 13 серпня 2020 року по квитанції під порядковим номером 144,- після набрання вироком законної сили повернути особам, уповноваженим обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_46 .

Кухонний ніж, чотири сліди папілярних візерунків пальців рук на чотирьох липких стрічках і пластикову пляшку з-під пива «Zibert» об`ємом 2,4 літри, а також приналежні ОСОБА_14 футболку чорного кольору та пошкоджені труси, приналежні ОСОБА_2 труси сірого кольору, складний ніж, зрізи з нігтьових пластин потерпілої ОСОБА_3 і обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , чотири паперові конверти з осадами та контрольними зразками, дактилокарти на ім`я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ Індустріального ВП Повєткіна О.І. від 13 серпня 2020 року по квитанції під порядковим номером 144, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим, їх захисникам і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченими – у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко

Суддя С.О. Ребров

Суддя Л.М. Новік