Рішення № 93711240, 14.09.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6757/20

Провадження № 2/932/3368/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Калантаєнко Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про зняття арешту. В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнення, посилається на те, що 10.07.2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за РНОКПП НОМЕР_1 . З наданої інформаційної довідки № 173291991 від 10.07.2019 року йому стало відомо про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта – арешту нерухомого майна за реєстраційним номером 6078296, що було зареєстровано 20.06.2014 року на підставі постанови про арешт майна боржника на оголошення заборони на його відчуження, ВП №42657471 від 24.03.2014 року Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ, опис предмета обтяження – все нерухоме майно. 10.06.2020 року здійснено повторний запит до Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 212034372 та з`ясовано, що обтяження за номером запису 6078296 (спеціальний розділ) від 20.06.2014 є в наявності.

Позивач зазначає, що дійсно вищевказане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа № 6/755/3847/13 від 20.07.2013 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1214147,99 грн. 24.03.2014 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 42657471 та винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника з накладенням арешту на нерухоме майно боржника. 30.09.2014 року була проведена виконавча дія – повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (відсутність у боржника майна) державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ. Листом від 10.09.2019 року № 03-2/22544/3 Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області йому повідомлено про те, що згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень (спецрозділ) відносно ОСОБА_1 на виконанні у зазначеному відділі перебувало виконавче провадження №42657471 з виконання виконавчого листа №6/755/36847/13, виданого 20.07.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1214147,99 грн., яке було знищено за закінченням терміну зберігання, та повідомлено про відсутність в зв`язку з цим можливості зняття обтяження – арешту нерухомого майна.

Також позивач вказав, що на сьогодні виконавче провадження не здійснюється, виконавчий документ повторно до виконання не пред`явлений, за нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року в редакції Закону від 04.11.2010 року строк пред`явлення такого виконавчого документу до виконання на сьогоднішній день сплинув, проте арешт, який було накладено на його майно, не знято, у зв`язку з чим порушується його право власності, оскільки він не має можливості вільно розпоряджатися належним йому майном.

Посилаючись на зазначене, позивач просить звільнити з-під арешту все майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого 20.06.2014 року, номер запису про обтяження: 6078296, яке було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №42657471 від 24.03.2014 року, обтяжувач: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.06.2020 року вказаний позов був залишений без руху, оскільки не відповідав вимогам ст.177 ЦПК України. 17.08.2020 року позивачем усунені вказані в ухвалі недоліки.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року у справі було відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час винесення постанови від 24 березня 2014 року виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено

частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Згідно п. 9.10. Порядку, виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчені, підлягають знищенню.

Частинами 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 5 статті 59 даного Закону передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 10.07.2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за РНОКПП НОМЕР_1 .

З наданої інформаційної довідки № 173291991 від 10.07.2019 року позивачу стало відомо про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта – запису про арешт всього його нерухомого майна за реєстраційним номером 6078296, що було зареєстровано 20.06.2014 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП № 42657471, виданої 24.03.2014 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Тичинським Д.Є., де опис предмета обтяження зазначено – все нерухоме майно.

10.06.2020 року було здійснено повторний запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 212034372, в якому зазначено про наявність вищевказаного номеру про обтяження.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою від 18.07.2019 року про зняття арешту з нерухомого майна.

Листом від 10.09.2019 року за № 03-2/22544/3 ОСОБА_1 Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було повідомлено про те, що згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень (спецрозділ), відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії, відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 42657471 з виконання виконавчого листа №6/755/36847/13, виданого 20.07.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1214147,99 грн. 24.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про звернення стягнення на майно з накладенням арешту на нерухоме майно боржника. 30.09.2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення. Цим листом повідомлено, що у зв`язку із закінченням терміну зберігання виконавче провадження було знищено.

Згідно доданої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 10.06.2020 року №212034372, державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області Зайцевим А.В. 20.06.2014 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №42657471, виданої 24.03.2014 року державним виконавцем Бабушкінського ВДВС ДМУЮ Тичинським Д.Є. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13921641 від 20.06.2014 року, вид обтяження арешт нерухомого майна, опис предмета: все нерухоме майно.

Судом встановлено, що 10.09.2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» з дати визначеної у Передавальному акті, виникає у АТ «Укрсоцбанк» які визначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15.10.2019 року.

Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт, таким чином, 15.10.2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1, 5.3 Постанови Правління НБУ №189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Згідно п.1 Передавального акту від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року. Вказана інформація є загальновідомою і перебуває у загальному доступі.

Таким чином, оскільки на даний час відсутні підстави для подальшого обтяження нерухомого майна позивача, виконавче провадження знищене в зв`язку з закінченням терміну зберігання, повторно виконавчий документ для виконання не пред`являвся та строк для його пред`явлення минув, позовні вимоги позивача про звільнення з-під арешту всього майна позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Будь-яких доказів в спростування позовних вимог позивача відповідачами суду не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про зняття арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту все майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого 20.06.2014 року, номер запису про обтяження: 6078296, яке було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №42657471 від 24.03.2014 року, обтяжувач: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по справі – сплачений судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по справі – сплачений судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення його копії. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.О. Кудрявцева