Рішення № 93710806, 09.12.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/8336/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівка Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2010 року по жовтень 2019 року включно в сумі 28336,95 грн., що виникла за споживачами за адресою: АДРЕСА_1 , а також судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2 , яка є власником житлового приміщення, та ОСОБА_1 , яка є членом сім`ї власника житлового приміщення, є споживачами послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються позивачем. На ім`я відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідачі неналежним чином не виконують свої зобов`язання з оплати наданих послуг, внаслідок чого за споживачами утворилась вказана заборгованість.

Крім того, позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частинні стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» за період з жовтня 2010 року по липень 2016 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не надали. В межах строків, передбачених п. 3 розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідачі відзив на позов не надали.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 16.09.2020 року постановлено провести заочний розгляд справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» є постачальником послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 у ВО «Костянтинівкатепломережа».

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №207676481 від 28.04.2020 року відповідач ОСОБА_2 є власником вказаного житлового приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2015 року у цивільній справі № 233/3055/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівської міської ради, треті особи – ОСОБА_1 , КП «ЖЕК № 6», про встановлення права власності за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частку вказаної квартири як майно набуте подружжям за час шлюбу, яке є їхньою спільною сумісною власністю та на 1/2 частку квартири у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаним рішенням встановлено, що 27 квітня 1987 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Від даного шлюбу вони мають дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі ордеру № 114 від 28 листопада 1988 року ОСОБА_3 , як член ЖБК «Перемога», отримав двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на сім`ю з трьох осіб: себе, дружину та дочку, пайовий внесок за спірну квартиру був сплачений в листопаді 1993 року у повному обсязі. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 . Дочка померлого ОСОБА_4 на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала.

Відповідач ОСОБА_1 є членом сім`ї власника вказаного житлового приміщення ОСОБА_2 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00026544788 від 03.06.2020 р. (щодо актового запису № 1078, складеного 14 жовтня 1987 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області), що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до інформаційної довідки відділу реєстрації Костянтинівської міської ради від 13.12.2019 року в реєстрі територіальної громади містяться відомості, що станом на день формування вказаного реєстру – 01 серпня 2016 року та по теперішній час відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В період з жовтня 2010 року по жовтень 2019 року позивачем надавались послуги з централізованого опалення, що підтверджується актами про підключення житлового будинку АДРЕСА_3 до системі централізованого опалення від 07 жовтня 2010 року, 15 жовтня 2011 року, 15 жовтня 2012 року, 08 жовтня 2013 року, 23 жовтня 2014 року, 15 жовтня 2015 року, 15 жовтня 2016 року, 17 жовтня 2017 року, 25 жовтня 2018 року.

Частиною 1 статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлений інший строк.

В постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 461/14558/14-ц викладений такий правовий висновок.

Оскільки житлове приміщення є спільною сумісною власністю відповідачів без визначених часток, заборгованість, яку останні допустили, підлягає стягненню в солідарному порядку, і лише в разі визначення часток, кожен з відповідачів відповідав би за наявну заборгованість пропорційно до своєї частки в квартирі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що співвласники житлового приміщення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 несли солідарну відповідальність за сплату житлового-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2010 року по червень 2011 року. За період з липня 2011 року по липень 2016 року ОСОБА_2 як власник житлового приміщення самостійно несла відповідальність за сплату житлового - комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . У період з серпня 2016 року по жовтень 2019 року ОСОБА_2 разом з членом її сім`ї ОСОБА_1 , яка була вселена у вказане житлове приміщення, несуть солідарну відповідальність за сплату житлового-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що в зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань споживачів з оплати послуг з теплопостачання за вказаною адресою позивачем нарахована заборгованість за період з жовтня 2010 року по жовтень 2019 року в розмірі 28366,95 грн, в тому числі за період з жовтня 2010 року по квітень 2016 року станом на 30 вересня 2016 року в розмірі 12258,22 грн.

Суд, розглядаючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано отримання ними послуг з теплопостачання, що надавалися позивачем, та наявності вказаної заборгованості.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2010 року по квітень 2016 року станом на 30 вересня 2016 року у розмірі 12258,22 грн, та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року у розмірі 16078,73 грн (28336,95 – 12258,22).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 545,00 грн з відповідача ОСОБА_1 та у розмірі 1376,00 грн з відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 141, 259, 264 – 265, 273, 281 – 282, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2010 року по квітень 2016 року станом на 30 вересня 2016 року у розмірі 12258 (дванадцяти тисяч двохсот п`ятдесяти восьми) гривень 22 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року у розмірі 16078 (шістнадцяти тисяч сімдесяти восьми) гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» судовий збір в розмірі 545 (п`ятисот сорока п`яти) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» судовий збір в розмірі 1376 (однієї тисячі трьохсот сімдесяти шести) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд.2, ЄРДПОУ 03337119; відповідачі: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ; ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя