Рішення № 93710683, 14.12.2020, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1892/20

Провадження № 2/165/554/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську, в порядку письмового загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві,-

встановив:

17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «Шахта №1 «Нововолинська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом 32 років працював у різних підприємствах вугільної промисловості, востаннє у ДП «Шахта №1 «Нововолинська». Внаслідок шкідливих підземних умов праці він отримав низку професійних захворювань: пневмоконіоз, ЛН-І-ІІ ст., хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість легка ступінь, а також ряд супутніх хвороб. Згідно довідки серії 12 ААА №020799 від 06 липня 2018 року він втратив 60 % професійної працездатності та за висновком МСЕК був визнаний інвалідом ІІІ групи. Згідно акту розслідування за формою П-4 від 13 червня 2014 року причиною виникнення таких захворювань стало фізичне навантаження, пил, шум, несприятливий мікроклімат, довготривала робота в шкідливих умовах. Оскільки захворювання виникли при виконанні ним своїх трудових обов`язків і заподіяна йому шкода випливає з трудових відносин, тому вважає, що вона має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. Завдана йому моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання на виробництві та переносить і по сьогоднішній день. Отримане захворювання постійно нагадує про себе, він змушений лікуватися та відновлювати своє послаблене здоров`я. Утруднене дихання, біль у поперековому відділі хребта, головний біль та приглухуватість призвели до втрати ним нормальних життєвих зв`язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, а тому просить суд присудити до стягнення з відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська» в свою користь моральну шкоду в сумі 127 080 грн. та 2000 грн. витрат понесених на правничу допомогу адвоката.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути у їх відсутності та просила задоволити позов. Також, не заперечила щодо заочного розгляду справи (а.с. 48).

У судове засідання представник відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська» не з`явився. В.о. директора ВП «Шахта №1 «Нововолинська» Рудець В.І. подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу у відсутності представника відповідача. При ухваленні рішення просив суд врахувати, що підприємство перебуває у край важкому фінансовому становищі і у зв`язку з майбутньою ліквідацією є неплатоспроможним. Крім того, Планом використання бюджетних коштів на 2020 рік, такі видатки не передбачені (а.с.35-36).

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

У судовому засіданні встановлено, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював електрослюсарем підземним у ДП «Шахта №1 «Нововолинська». Загальний стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів склав 33 роки 05 місяців. 28 травня 2013 року позивач був звільнений з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.6).

17 грудня 2013 року головним державним санітарним лікарем м. Нововолинська та Іваничівського району видано позивачу санітарно-гігієнічну характеристику умов праці, де серед іншого зазначено, що професії, які обіймав ОСОБА_1 відносяться до робіт ІІІ класу по факторам шкідливості. Враховуючи рівні шкідливих виробничих факторів на робочому місці працівника, стаж роботи, позивач перевищив допустимі величини тривалості робочого часу передбачені Державними санітарними правилами та нормами "Підприємства вугільної промисловості" ДСП 3.3.1.095-2002 (а.с.13-14).

20 травня 2014 року ОСОБА_1 було направлено в ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» для обстеження і вирішення питання про можливий зв`язок захворювання з професіями на яких він працював.

ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» надало позивачу медичний висновок ЦЛЕК №21/866 від 03 червня 2014 року про наявність у нього професійного захворювання. У ОСОБА_1 діагностовано: пневмоконіоз, ЛН-І-ІІ ст., хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість легка ступінь (а.с.16).

04 червня 2014 року позивач отримав повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 (а.с.17).

Згідно копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 13 червня 2014 року (а.с. 19-20) причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 стало: пил, фізичні навантаження, вимушені нахили, несприятливий мікроклімат, вібрація, шум.

Наявність професійних захворювань у позивача, лікування та обстеження в медичних установах підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: випискою із медичної картки амбулаторного хворого Нововолинською ЦМЛ (а.с.8-9), випискою №7111 відділення профпатології з вертеброневрологією Волинської обласної клінічної лікарні (а.с.7), випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2069 (а.с.11), випискою із історії хвороби №842 терапевтичного відділення КНП «НЦМЛ» (а.с.12),

Згідно копій довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12ААА №020799 від 06 липня 2018 року (а.с.21) позивач ОСОБА_1 внаслідок отриманих захворювань втратив 60% професійної працездатності, а згідно довідки МСЕК серії 12ААА №761977 від 06 липня 2018 року він визнаний інвалідом ІІІ групи (а.с.22).

Нормами Конституції України, зокрема ст.21, ст.43, ст.46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні з матеріалів справи встановлено, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання та переносить і по сьогоднішній день. ОСОБА_1 відчуває себе неповноцінною людиною, є обмеженим у реалізації своїх життєвих планів. Стан здоров`я позивача вимагає додаткових зусиль в організації його повноцінного життя.

У зв`язку з отриманим професійним захворюванням, позивачу рекомендовано спостереження, лікування (амбулаторне та стаціонарне), медична реабілітація, санітарно-курортне лікування, а також протипоказана важка фізична робота.

Представником відповідача суду не надано жодних доказів, які б свідчили про вину позивача в порушенні вимог нормативних актів про охорону праці. В акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання зазначено що за час роботи на Шахті за порушення техніки безпеки та охорони праці наказами по шахті позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувався, а адміністрація шахти не в змозі забезпечити належні умови праці відповідно до ДсанПіН "Підприємства вугільної промисловості" 3.3.1095-2002 р., не встановлено осіб, які порушили законодавство про охорону праці.

Відповідно до вимог частин 2, 3, 5 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Вищенаведені письмові докази дають суду підстави вважати, що діями відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська», який не забезпечив безпечні умови праці, позивачу заподіяно моральну шкоду. ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час. Професійне захворювання та його наслідки викликали сильні емоційні страждання у ОСОБА_1 , зокрема: душевний біль, постійне почуття неповноцінності, пригнічення. Будучи обмеженим у фізичних можливостях, він змушений постійно докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Заперечення викладені у письмовій заяві представника відповідача щодо збитковості підприємства та неплатоспроможності ДП «Шахта №1 «Нововолинська», суд не може взяти до уваги, як і зменшити розмір відшкодування шкоди з цих підстав.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань позивача, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, а також з розміру втрати позивачем професійної працездатності, встановленої групи інвалідності, стажу роботи ОСОБА_1 на підприємстві, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ДП «Шахта №1 «Нововолинська» в користь позивача ОСОБА_1 120 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з ДП «Шахта №1 «Нововолинська» в дохід держави 840,80 грн. судового збору та пропорційно задоволеним вимогам, на користь позивача ОСОБА_1 1880 грн. на компенсацію витрат понесених ним на правничу допомогу адвоката, що підтверджені документально (а.с. 25-29).

Керуючись ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, на підставі ст.153, ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України, ст.13, ст.14 ЗУ "Про охорону праці", - суд,

постановив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» (код ЄДРПОУ 39806601, юридична адреса: вул. Шахтарська, буд.42, м. Нововолинськ, Волинська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» (код ЄДРПОУ 39806601, юридична адреса: вул. Шахтарська, буд.42, м. Нововолинськ, Волинська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. витрат понесених на правничу допомогу адвоката.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №1 «Нововолинська» (код ЄДРПОУ 39806601, юридична адреса: вул. Шахтарська, буд.42, м. Нововолинськ, Волинська область), в дохід держави 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Нововолинський міський суд Волинської області до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк