Рішення № 93710476, 17.12.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12740/20

Провадження № 2/263/2639/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Соловйова О.Л., за участю секретаря судового Кирилюк В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та про повернення стягнутого за виконавчим написом,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що в лютому 2020 року від працівників банку, де обслуговується його банківський рахунок для зарахування заробітної плати, він дізнався про наявність арешту на банківський рахунок, накладений постановою від 22 січня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. на виконання виконавчого напису № 6586 виданого 01 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з нього на користь АТ «Банк «Форвард» заборгованості в загальному розмірі 19664,08 гривень. На запит до приватного виконавця йому було надано копії виконавчого напису, заяви ОСОБА_1 на адресу банку та копію постанови про відкриття виконавчого провадження №60808631. Ознайомившись із змістом виконавчого напису № 6586 від 01 листопада 2019 року, вважає його незаконним та таким, що не підлягає виконанню, з декількох підстав. Так, на дату вчинення виконавчого напису 01 листопада 2019 року не було правових підстав для вчинення нотаріусом виконавчого надпису, оскільки пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року, втратив чинність на підставі Постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 22лютого 2017 року. А кредитний договір не був посвідчений нотаріально. Крім того, відповідачами навіть не дотримано вимог нечинного пункту 2 Переліку, оскільки у документах, доданих до заяви банку про здійснення виконавчого напису, відсутній оригінал кредитного договору з усіма його додатками, в тому числі графіком платежів, умовами по кредитам, що могло б підтверджувати безспірність заборгованості. Також вказує, що при видачі оскаржуваного виконавчого напису приватним нотаріусом було порушено вимоги статті 88 Закону України «Про нотаріат» в частині недотримання умов строку безспірності. За таких умов нотаріус не мав права вчиняти такий виконавчий напис. На підставі цього просив суд визнати виконавчий напис № 6865 від 01 листопада 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, за яким у безспірному порядку стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» (правонаступника ПАТ «Банк «Руский Стандарт») заборгованість за кредитним договором № 100851391 від 19.10.2012 у розмірі 18814,08 гривень, а також плату за вчинення виконавчого напису – 850 гривень, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом грошові кошти в сумі 4508,45 грн. стягнути з відповідача у понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Разом із позовом позивачем до суду подане клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича, який видано 01.11.2019 та зареєстрований в реєстрі за №6586, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в загальній сумі 19664,08 гривень. Зупинено дію постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 22 січня 2020 року по виконавчому провадженню №60808631 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зупинено дію постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 25 лютого 2020 року по виконавчому провадженню №60808631 про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначене судове засідання. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеному позовному провадженні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Крохмальова Л.П. у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, не заперечували проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л. у судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

У цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 19.10.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Русский Стандарт» було укладено кредитний договір № 100851391.

Відповідно до листа від 20 лютого 2020 року вих.№26/1-08-584 єдиним правонаступником ПАТ «Банк Руский Стандарт» є АТ «БАНК ФОРВАРД».

АТ «Банк Форвард», як правонаступник ПАТ «Банк Руский Стандарт», звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. із заявою про вчинення виконавчого напису.

01 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6586, відповідно до якого у безспірному порядку стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» (правонаступника ПАТ «Банк «Русский Стандарт») заборгованість за кредитним договором № 100851391 від 19.10.2012 року за період з 21.05.2017 року по 19.08.2017 року в загальному розмірі 18814,08 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 850,00 грн., а всього 19664,08 гривень.

Із вказаного виконавчого напису вбачається, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Виконавчий напис набрав чинності з дня його вчинення, тобто з 01.11.2019 року.

05 грудня 2019 року АТ «БАНК ФОРВАРД» звернувся до приватного виконавця Павелків Т.Л. із заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріусу №6586 від 01.11.2019 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. серії ВП № 60808631 від 06.12.2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 6586 виданого 01.11.2019 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 19664,08 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 22.01.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках різних фінансових установ, належних ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 23630,49 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. серії ВП № 60808631 від 25.02.2020 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ФОП ОСОБА_2 .

При вирішенні спору суд виходить з таких положень законодавства.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі за текстом - Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли банкам звертатися до нотаріусу для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З тексту виконавчого напису №6586 від 01.11.2019 вбачається, що стягується борг за кредитним договором №100851391 від 19.10.2012, який було укладено між ПАТ «Банк Руский Стандарт» та ОСОБА_1 . При цьому самий кредитний договір відсутній, наявна тільки заява.

Приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані не чинними, з дня їх прийняття.

Отже, суд вважає, що оспорюваний виконавчий напис, вчинений без надання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору, чим порушено вимоги Переліку № 1172, є порушенням вимог ст.87 Закону «Про нотаріат».

Таким чином, беручи до уваги, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису допущено порушення вимог статті 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» та помилкове застосування нечинного законодавства (пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172), тому вказаний виконавчий напис має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи боржника від 25.02.2020 року на підставі виконавчого провадження № 60808631, за період з 01.03.2020 по 31.08.2020 з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Форвард» утримано 4508,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1)повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки вимога про стягнення з АТ «Банк «Форвард» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4508,45 грн. є похідною від вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вона підлягає задоволенню.

Відповідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Відповідача Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 суми сплаченого ним судового збору у повному розмірі, а саме по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 840,80 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 гривень.

Крім цього підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу адвоката, понесені ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Також підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу адвоката, понесені ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до Цивільний процесуальний кодекс України ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Крохмальовою Л.П. 07 квітня 2020 року укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується оплатити працю адвоката у розмірі 4000 гривень. До вказаного договору додано акт приймання-передачі наданих послуг із зазначенням наданих послуг та їх вартістю, а також квитанції про оплату.

З урахуванням наведеного, підлягають стягненню з відповідача Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 гривень.

Керуючись ст.2-5, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та про повернення стягнутого за виконавчим написом, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6586 від 01 листопада 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, за яким у безспірному порядку стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» (правонаступника ПАТ «Банк «Руский Стандарт») заборгованість за кредитним договором № 100851391 від 19.10.2012 року у розмірі 18814,08 гривень, а також плату за вчинення виконавчого напису – 850 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» (код ЄДРПОУ 34186061, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 105) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , стягнуті кошти за виконавчим написом нотаріуса №6586 від 01.11.2019 у сумі 4508,45 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» (код ЄДРПОУ 34186061, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 105) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 840,80 гривень, за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 гривень, а також витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 гривень, а всього 5261,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ;

Відповідач – Акціонерне товариство «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, юридична адреса: місто Київ вул. Саксаганського, буд. 105;

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, адреса: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, адреса: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 15.

Суддя: О.Л.Соловйов