Постанова № 93710145, 21.12.2020, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2034/20

Номер провадження 3/220/1205/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А. розглянувши матеріали, що надійшли з Великоновосілківського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, раніше до адміністративної відповідальності притягувався постановою Великорновосілківського районного суду Донецької області від 30.09.2020 року за ч. 1 ст. 173-2, ст. 173 КпАП України, інвалідність не встановлена, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрації місця проживання не має, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2020 р. помічником ДОП Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції Романець О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 022268, згідно з яким 25.11.2020 року о 15-00 годині ОСОБА_1 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, а саме умисно вчинивдії психологічного характеру у відношенні співмешканки ОСОБА_2 , висловлювався на її адресу брутальною лайкою, виказував образи та погрози, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно25.11.2020 року о 15-00 год. він знаходився за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп`яніння, що не сподобалося його співмешканці ОСОБА_3 з якою він мешкає приблизно рік та познайомився в мережі Інтернеті. Вона почала його за це лаяти, він в свою чергу почав виражатися в її адресу нецензурною лайкою, виказувати образи та погрози. У протоколі про адміністративне порушення зазначав, що визнає вину та надавав письмові пояснення на окремому аркуші. Щиро розкаявся у скоєному, завірив суд, що такого більше не повториться. На фіксації судового процесу не наполягав.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що мешкає з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на протязі року. 25.11.2020 року приблизно о 15-00 год. знаходячись вдома її співмешканець був в стані алкогольного сп`яніння та без причин почав на неї кричати та виражатися в її сторону нецензурною лайкою та виказував погрози та образи. Такі дії ОСОБА_1 завдали шкоди її психічному здоров`ю, вона відчувала себе ображеною та взагалі їй не подобаються чоловіки в стані алкогольного сп`яніння.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповіднодо ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 022268 від 11.12.2020 р. (а.с. 3); письмовими поясненнями самого правопорушника викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та на окремому аркуші, відповідно до яких він свою провину визнав (а.с. 3,8); заявою потерпілої ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.6); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , викладеними на окремому аркуші щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення (а.с.7); копією постанови Великоновосілківського районного суду Донецької області від 30.09.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с.9-11).

Оцінюючи вказані докази, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений та підписаний уповноваженою посадовою особою, містить всі необхідні дані та реквізити, передбачені ст. 256 КпАП України, відомості про роз`яснення порушнику його прав та його підпис про ознайомлення з викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснення порушника про згоду з інкримінованим йому правопорушенням, перелік доказів, доданих до протоколу. Пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 прийняті уповноваженою особою, міститься відмітка, що зі слів записані вірно.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КпАП України та правильність кваліфікації його дій за вказаною правовою нормою.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дослідивши подані матеріали, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених частиною 1 ст. 173-2 КпАП України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, який не працює, неповнолітніх дітей на непрацездатних осіб на утриманні не має, інвалідність не встановлена, раніше притягався до адміністративної відповідальності, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення. Суд зазначає про відсутність обтяжуючих вину порушника обставин, не зважаючи на пояснення порушника та письмові пояснення потерпілої на вчинення порушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки протоколом не інкримінується вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. В своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч. 2 ст.173-2 КпАП України суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. на розрахунковий рахунок - UA938999980313070106000005161, код класифікації доходів бюджету-21081100, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 38047024, отримувач коштів В-Новосілк.УК/Великон.р-н/21081100, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок – UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя: О.А. Дурач