Рішення № 93703601, 15.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5294/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Гоц П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відокремлений підрозділ “Шахта “Великомостівська” Державного підприємства “Львіввугілля” про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії по інвалідності та зарахуванні періоду роботи з 01 червня 2018 року по 06 грудня 2019 року на ВП “Шахта “Великомостівська” ДП “Львіввугілля” до страхового стажу та до пільгового (підземного) стажу роботи за Списком №1, що дає право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до положень ст.ст.28,32,33 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 період роботи з 01 червня 2018 року по 06 грудня 2019 року на ВП “Шахта “Великомостівська” ДП “Львіввугілля” до страхового стажу та до пільгового (підземного) стажу роботи за Списком №1, що дає право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до положень ст.ст.28,32,33 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з 06.02.2020 (з дати призначення пенсії по інвалідності).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 червня 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи весь період роботи у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля». Проте, листом від 23 червня 2020 року № 4082- 4458/3-02/8-1300/20 Червоноградським відділом обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу повідомлено, що пенсію призначено без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що період роботи з 31.05.2018 по 06.12.2019 року не зарахований до страхового стажу, оскільки роботодавцем - ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» не сплачено за позивача єдиний соціальний внесок. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазаначив, що ОСОБА_1 18.02.2020 звернувся у Червоноградський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із - заявою встановленого зразка про призначення пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання. За результатами розгляду поданих документів, відділом з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_2 призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 06.02.2020 по 28.02.2021 відповідно до положень Закону України “Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування”. При призначенні пенсії по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання, період роботи позивача з 01.06.2018 по 06.12.2019 не зараховано до страхового стажу, до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу” Форми ОК-5 ОСОБА_2 , за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Великомостівська” ДП “Львіввугілля”.

Ухвалою судді від 01.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 07.09.2020 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відокремлений підрозділ “Шахта “Великомостівська” Державного підприємства “Львіввугілля”.

Ухвалою від 06.10.2020 призначено судове засідання у справі.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно записів Трудової книжки № НОМЕР_1 виданої 03.06.2002 на ім`я ОСОБА_2 , така містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:

- 31.08.2017 переведений машиністом гірничих виїмкових машин підземним шостого розряду, з повним робочим днем в шахті відповідно до Наказу №176-к від 30.08.2017;

- 06.12.2019 звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі в наслідок стану здоров`я відповідно до наказу №269-к від 06.12.2019.

18.02.2020 ОСОБА_1 звернувся у Червоноградський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із - заявою встановленого зразка про призначення пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання.

За результатами розгляду поданих документів, відділом з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_2 призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 06.02.2020 по 28.02.2021 відповідно до положень Закону України “Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування”.

Однак, при призначенні пенсії по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання, період роботи позивача з 01,06.2018 по 06.12.2019 не зараховано до страхового стажу, до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу” Форми ОК-5 ОСОБА_2 , за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Великомостівська” ДП “Львіввугілля”.

Надалі, позивач звернувся із заявою довільного зразка від 05.06.2020 до Червоноградського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області про перерахунок пенсії.

За результатами розгляду вказаної заяви Червоноградським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано відповідь від 23.06.2020 вих.№4082-4458/3-02/8-1300/20. Дана заява позивача розглянута відповідно до норм Закону України “Про звернення громадян”.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд керувався наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом “а” частини першої статті 13 Закону № 1788-XII установлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до положень Закону України від 02.09.2008 № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці” (далі - Закон № 345-VI) його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

За приписами статті 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону № 1788-ХІІ).

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону № 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини першої статті 16 Закон № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (частини дванадцята статті 20 Закону № 1058-IV).

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-IV “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

З наведеного слідує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, яка була викладена Верховним Судом раніше, зокрема у постанові від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а.

Судом встановлено, що згідно з відомостями трудової книжки від 03.06.2002 НОМЕР_1 ОСОБА_2 в період з 31.05.2018 по 06.12.2019 позивач працював машиністом гірничих виїмкових машин підземним шостого розряду, що передбачено Списком № 1. Оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, то відповідачем протиправно не зараховано період роботи ОСОБА_2 до страхового стажу в період з 31.05.2018 по06.12.2019 машиністом гірничих виїмкових машин підземним шостого розряду до страхового стажу та стажу роботи за Списком № 1

З огляду на вищевикладене оскаржене рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, добросовісності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності та зарахуванні періоду роботи з 01 червня 2018 року по 06 грудня 2019 року на ВП “Шахта “Великомостівська” ДП “Львіввугілля” до страхового стажу та до пільгового (підземного) стажу роботи за Списком №1, що дає право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до положень ст.ст.28,32,33 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 , період роботи з 01 червня 2018 року по 06 грудня 2019 року на ВП “Шахта “Великомостівська” ДП “Львіввугілля” до страхового стажу та до пільгового (підземного) стажу роботи за Списком №1, що дає право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до положень ст.ст.28,32,33 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з 06.02.2020 (з дати призначення пенсії по інвалідності).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.