Рішення № 93703384, 09.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року справа №380/2439/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Баранська М.Р.,

за участю:

представник позивач Антонів Н.С.,

представник відповідача Заяць Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними і скасування припису та постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.02.2020 та постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 21-м від 05.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється. Вказує, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові не повідомлено про проведення перевірки, окрім того позивачем не допущшено правопорушень в сфері містобудівної діяльності, розроблений робочий проект "Будівництво магазину-салону по вул. Скнилівській (ділянка №121)" (коригування) відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вимогам вихідних даних на проектування, відтак факт порушення відсутній, а висновки відповідача грунтуються на припущеннях. Із оскаржуваного припису та оскаржуваної постанови вбачається суперечність проекту "Будівництво магазину-салону по вул. Скнилівській (ділянка №121)" містобудівним умовам і обмеженням забудови земельної ділянки, однак позивачем розроблений робочий проект "Будівництво магазину-салону по вул. Скнилівській (ділянка №121)" (коригування), який пройшов державну експертизу, внаслідок чого було отримано позитивний висновок філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області. Окрім того, відповідач безпідставно стверджує про те, що відсоток забудови земельної ділянки, відповідно до розробленого робочого проекту "Будівництво магазину-салону по вул. Скнилівській (ділянка №121)" (коригування), становить 87,98% та порушує містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Зазначає також, що відповідачем 02.12.2019 була проведена позапланова перевірка на об`єкті "Будівництво магазину-салону по вул. Скнилівській (ділянка №121)", та складений відповідний Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охоронної діяльності від 02.12.2019. У зазначеному акті відповідача встановлено відсутність порушень вимог законодавства, включаючи проектну документацію об`єкта "Будівництво магазину-салону по вул. Скнилівській (ділянка №121)".

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 18.05.2020 (вх. № 24635). Зазначає, що відповідачем проводилась перевірка дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил в період з 19.11.2019 до 02.12.2019, на підставі звернення громадяника ОСОБА_2 від 12.11.2019. Перевірка, за наслідками якої винено оскаржувані постанови проводилась на підставі звернення Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 05.02.2020. Вказує також, що чинним законодавством не встановлено обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу (висновки Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 в справі № 813/3463/16). Окрім того законодавством не передбачено, що документи, які складаються за результатами проведення позапланової перевірки, складаються у присутності суб`єкта містобудування. Вказує, що 04.03.2020 позивачем отримано протокол про адміністративне правопорушення від 26.02.2020, в якому зазначено дату і час розгляду справи, відтак позивача повідомлено в належний спосіб про розгляд справи. Також оскільки під час проведення первірки встановлено порушення вимог чинного законодавства позивачем, оскаржувані припис та постанова є законними.

14.07.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 34897), в яких предстаник позивача зазначає, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. У випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, пояснення свідка, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі звернення Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 05.02.2020 № 4-2103-3103 наказу від 07.02.2020 № 80-П, наказу від 21.02.2020 № 122-П, направлення від 07.02.2020 № 80-пп, направлення від 21.02.2020 № 122-пп з 07.02.2020 по 24.02.2020 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові Покотило С.С. проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування замовником ОСОБА_2 , проектною-організацією ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 ».

За результатами проведеної позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові ОСОБА_3 складено акт перевірки від 24.02.2020 № 122-пп.

Відповідно до акту від 24.02.2020 № 122-пп встановлено, що проектну документацію розроблено з порушенням п. 6 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, затверджених рішенням виконкому від 17.06.2011 № 610, а саме, в п. 6 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки визначено, що відступ від земельної ділянки № НОМЕР_1 має становити - 1,00 м проте відповідно до проекту «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », який розроблений ФОП ОСОБА_1 , аркушу 2, проектована будівля розташована з відступом 300 мм від земельної ділянки № НОМЕР_1 , що в свою чергу призвело також до порушення п. 3 вищезазначених Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, а саме: в п. 3 зазначено граничний відсоток забудови земельної ділянки - 86%. Проте відсоток забудови земельної ділянки відповідно до проекту «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », який розроблений ФОП ОСОБА_1 , аркушу 1, становить 87,98%, що є порушенням п. 6, п. З Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, затверджених рішенням виконкому від 17.06.2011 № 610, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Окрім того, відповідно до акту перевірки від 24.02.2020 № 122-пп встановлено, що згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було подане замовником об`єкту: «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », зазначено відсоток забудови 217,58, проте площа забудови відповідно до проекту «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », який розроблений ФОП ОСОБА_1 , аркушу 1, становить 222,60, що означає наведення недостовірних даних у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

На підставі встановлених порушень провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові Покотило С.С. винесено:

- припис від 24.02.2020 ФОП ОСОБА_1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого вимагається в 30 – ти денний термін з дня отримання припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

- протокол від 26.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

05.03.2020 розглянувши акт складений результатами проведеної позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті від 24.02.2020 № 122-пп, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2020 в.о. начальника Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові винесено постанову № 21-м про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладено штраф у розмірі 189180, 00 грн.

Не погоджуючись із приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.02.2020 та постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 21-м від 05.03.2020, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 41 до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність обєкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва обєкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення субєктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

За приписами частини 2 статті 4 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок № 553) під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п. 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зарема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

За приписами п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із п. 16 Порядоку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами п. 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Отже, нормами Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання дій протиправними під час проведення перевірки та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Суд зазначає, що з аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 822/680/16.

Судом встановлено, що на підставі звернення Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 05.02.2020 № 4-2103-3103 наказу від 07.02.2020 № 80-П, наказу від 21.02.2020 № 122-П, направлення від 07.02.2020 № 80-пп, направлення від 21.02.2020 № 122-пп з 07.02.2020 по 24.02.2020 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові Покотило С.С. проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування замовником ОСОБА_2 , проектною-організацією ФОП ОСОБА_1 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 ».

Допитаний в судовому засіданні свідок провідний спеціаліст відділу інспекції роботи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові ОСОБА_3 вказав, що ним проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування замовником ОСОБА_2 , проектною-організацією ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 ». Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 був на об`єкті перевірки, проте в останній день перевірки ФОП ОСОБА_1 не з`явився, про що в акті, складеному за результатами проведеної перевірким, зроблено відповідний запис.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення перевірки, а лише направлено матеріали з результатами її проведення.

Згідно приписів Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Порядку № 553 у разі відсутності суб`єкта містобудування на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Однак, провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові Покотило С.С. проведено позапланову перевірку за результатами якої складено акт перевірки від 24.02.2020 № 122-пп.

Відповідно до вказаного акту зазначено, що в останній день перевірки ФОП ОСОБА_1 чи уповноважена посадова особа для підписання акту не з`явились.

Суд зазначає, що проведення перевірки за відсутності ФОП ОСОБА_1 порушує вимоги Порядку № 553, порушує право суб`єкта щодо якого здійснюється перевірка на бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у Порядку № 553. Складений акт за відсутності суб`єкта містобудування порушує його права, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення. Відтак, складений акт перевірки не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 .

Суд не може взяти до уваги посалання представника відповідача на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 20.05.2020 у справі № 813/3463/16, відповідно до яких ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. з наступних підстав.

Предметом розгляду у справі № 813/3463/16 була постанова про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої за не допуск до перевірки на підставі пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на позивача накладено штраф.

Суд вказує, що в даній справі предметом розгляду є припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил та постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадовою особою проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 , проте до матеріалів справи не долучено жодних доказів про те, що ФОП ОСОБА_1 знав про проведення перевірки та був присутній на такій перевірці.

На підставі наведеного, оскільки суб`єкт містобудування на об`єкті перевірки був відсутній, перевірка проведена посадовою особою відповідача з порушенням прав позивача бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Додатково суд вказує, що відповідно до акту від 24.02.2020 № 122-пп встановлено, що проектну документацію розроблено з порушенням п. 6 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, затверджених рішенням виконкому від 17.06.2011 № 610, а саме, в п. 6 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки визначено, що відступ від земельної ділянки № НОМЕР_1 має становити - 1,00 м проте відповідно до проекту «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », який розроблений ФОП ОСОБА_1 , аркушу 2, проектована будівля розташована з відступом 300 мм від земельної ділянки № НОМЕР_1 , що в свою чергу призвело також до порушення п. 3 вищезазначених Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, а саме: в п. 3 зазначено граничний відсоток забудови земельної ділянки - 86%. Проте відсоток забудови земельної ділянки відповідно до проекту «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », який розроблений ФОП ОСОБА_1 , аркушу 1, становить 87,98%, що є порушенням п. 6, п. 3 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, затверджених рішенням виконкому від 17.06.2011 № 610, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Окрім того, відповідно до акту перевірки від 24.02.2020 № 122-пп встановлено, що згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було подане замовником об`єкту: «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », зазначено відсоток забудови 217,58, проте площа забудови відповідно до проекту «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 », який розроблений ФОП ОСОБА_1 , аркушу 1, становить 222,60, що означає наведення недостовірних даних у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

За приписами ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил.

Згідно ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради затверджено Містобудівні умови та обмеження забудови земельної діялянки на проектування та будівництво, згідно п. 3, 6 яких, зокрема, встановлено, що граничний відсоток забудови земельної ділянки - 86%, відступ від земельної ділянки № НОМЕР_1 має становити - 1,00 м.

Суд вказує, що ФОП ОСОБА_1 розроблено робочий проект «Будівництво магазину-салону на АДРЕСА_1 », згідно на земельній ділянці площею 0,0253 га площа забудови 222,60 м 2, відсоток забудови 87,98 %.

Проте, станом на момент проведення перевірки відповідачем ФОП ОСОБА_1 розроблено та затверджено проектну документацію «Будівництво магазину-салону на АДРЕСА_1 » (коригування), відповідно до якої на земельній ділянці площею 0,0253 га площа забудови 217,58 м 2, відсоток забудови 86%.

Суд вказує, що позивач не мав можливості надати відповідачу розроблену проектну документацію «Будівництво магазину-салону на АДРЕСА_1 » (коригування), оскільки не був присутнім при проведенні такої перевірки.

Суд звертає увагу, що в період з 19.11.2019 по 02.12.2019 Інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування замовником ОСОБА_2 , генеральним проектувальником ФОП ОСОБА_1 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво магазину-салону по АДРЕСА_1 ». За наслідками проведеної перевірки складено акт від 02.12.2019 № 701-пп відповідно до якого не встановлено жодних праовпорушень.

У пунктах 70-71 рішення по справі “Рисовський проти України” (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, “Онер`їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, “Тошкуца та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер`їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Також щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.

05.03.2020 розглянувши акт складений за результатами проведеної позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті від 24.02.2020 № 122-пп, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2020 в.о. начальника Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові винесено постанову № 21-м про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладено штраф у розмірі 189180, 00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від від 6 квітня 1995 року № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі – Порядок № 244).

Згідно з п. 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 16-19 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби – на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Суд вказує, що уповноваженою посадовою особою розглянуто справу про адміністративне правопорушення за відсутності ФОП ОСОБА_4 , окрім того не з`язовано належність повідомлення позивача - суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності про розгляд справи.

Суд вказує, що згідно з матеріалами справи судом встановлено, що про дату, час та місце прозгляду справи позивач дізнався із отриманого 04.03.2020 протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, оскільки розгляд справи відбувся 05.03.2020 відповідачем порушено Порядок № 244, згідно якого встановлено, що відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Позивач також, як на підставу скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії, посилається на те, що повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється. Проте, судом не встановлено, що чинні норми законодавства передбачають заборону проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування. Також матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проводилась перевірка дотримання ФОП ОСОБА_1 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил в період з 19.11.2019 до 02.12.2019, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 12.11.2019. Перевірка, за наслідками якої винено оскаржувані постанови проводилась на підставі звернення Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 05.02.2020.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 3993,80,00 грн.

Оскільки представник позивача вказав, що докази витрат позивача на надання правової допомоги будуть подані після ухвалення рішення, питання щодо стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги буде вирішено після надання відповідних доказів.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242 - 246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (вул. Угорська, 7а, м. Львів, код ЄДРПОУ 40181003) про визнання протиправними і скасування припису та постанови про накладення штраф - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.02.2020 та постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 21-м від 05.03.2020.

3. Судовий збір в розмірі 3993,80 грн стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 21.12.2020.

Суддя Костецький Н.В.