Рішення № 93703383, 22.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4111/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якому позивач просив суд:

-визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 26.08.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 »;

-зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 від 19.08.2020, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наступні періоди його роботи: з 01.01.2003 по 31.12.2003 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім. ОСОБА_2 , з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахта «Комсомольська» Державного підприємства «Антрацит» (а.с.1-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Згідно даних трудової книжки позивач має необхідний стаж роботи під землею. 19.08.2020 позивач звернувся до відповідача через веб-портал з використання ЕЦП з заявою про призначення пенсії, надавши увесь необхідний пакет документів. Відповідач своїм рішенням від 26.08.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач зазначив, що відповідач не зарахував до пільгового підземного стажу період роботи з 01.01.2003 по 31.12.2003 у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім.В.Вахрушева (через відсутність інформації про спецстаж в Індивідуальних відомостях про застраховану особу), до пільгового підземного та страхового стажу період роботи з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахта «Комсомольська» Державного підприємства «Антрацит» через відсутність інформації про спецстаж та сплату страхових внесків, а також через відсутність довідок, що підтверджують пільговий характер праці. Позивач зазначив, що не зарахування цього стажу призвело до значного зменшення пільгового стажу та, як результат, до відмови у призначенні пенсії. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 20.11.2020 за вхідним реєстраційним номером 47597/2020 надав відзив на позовну заяву №1229-0107-7/3603 (а.с.35-37), в якому заперечував проти задоволення позову.

В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 на час звернення за розрахунком управління має страховий стаж роботи 41 рік 8 місяців 1 день, в тому числі відпрацьований страховий стаж становить 22 роки 8 місяців 1 день, стаж на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 19 років 1 місяць 18 днів. 16 років 9 місяців 25 днів - пільговий стаж роботи за провідними професіями, 2 роки 3 місяці 20 днів - пільговий стаж згідно постанови КМУ № 202 від 31.03.1994. До страхового та пільгового стажу за Списком №1 згідно пільгових довідок зараховано періоди роботи з 02.09.1996 по 23.04.2001, з 22.01.2016 по 28.01.2018, з 05.12.2018 по 18.08.2020 на шахті «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» та з 15.05.2018 по 15.08.2018 на шахті «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» за виключенням відпусток без збереження заробітної плати, з провини підприємства, участі в страйках, прогулів, медогляду, тобто тих періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах. Відповідач також зазначив, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 10.01.1995 заявник також працював з 26.02.2002 по 20.12.2004 гірничим очисного вибію з повним робочим днем під землею в ВП «шахта імені В.В. Вахрушева» Державного підприємства «Ровенькиантрацит», з 24.01.2005 по 18.07.2006 гірничим очисного вибію з повним робочим днем під землею в ВП «шахта Крепінська» Державного підприємства «Антрацит», з 06.11.2006 по 21.11.2014 гірничим очисного вибію з повним робочим днем під землею в ВП «шахта Комсомольська» Державного підприємства «Антрацит», з 14.09.2015 по 20.09.2015 гірничим очисного вибію з повним робочим днем під землею у філії «шахта Комсомольська». Однак, як вказує відповідач, записи трудової книжки позивача не містять повної інформації про пільговий характер виконуваних ним робіт та відомостей про періоди можливого відволікання від їх виконання. Крім того, вказав, що періоди роботи позивача з 26.02.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 24.01.2005 по 17.07.2006, з 06.11.2006 по 26.08.2014, з 01.09.2014 по 21.10.2014 зараховано управлінням до страхового та пільгового стажу роботи за Списком №1 згідно інформації про спецстаж та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Період роботи з 01.01.2003 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу, але не зараховано до пільгового стажу за Списком №1, у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок і інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Періоди робота з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014, з 14.09.2015 по 20.09.2015 не зараховано ні до страхового, ні до пільгового стажу через відсутність пільгових довідок інформації про спецстаж та відомостей про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу. На підставі вказаного та через відсутність у ОСОБА_1 25 років необхідного пільгового стажу або 20 років роботи на провідних професіях, управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 26.08.2020 було прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ». Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження) (а.с.30-31).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 08.06.1998 Золотівським ВМ Первомайськ МВУМВС України в м. Луганськ, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить відповідна довідка від 05.07.2016 № 2399009878 (а.с.5-6,7).

19.08.2020 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком, зазначивши при цьому, що пенсія на іншій підставі, державна допомога, виплата на дитину, страхові виплати не призначались та на момент звернення із заявою працює (а.с.51).

26.08.2020 за результатами розгляду заяви позивача УПФУ в Попаснянському районі Луганської області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

Зі змісту рішення від 26.08.2020 (в межах спірних правовідносин) вбачається, що позивач на час звернення має страховий стаж роботи 41 рік 7 місяців 1 день, в тому числі відпрацьований страховий стаж 22 роки 8 місяців 1 день та стаж на пільгових умовах згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 19 років 1 місяць 18 днів. Період роботи з 01.01.2003 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу, але не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 у зв`язку із відсутністю інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Періоди роботи: з 27.08.2014 по 31.08.2014; з 22.10.2014 по 21.11.2014 не зараховано до страхового та пільгового стажу через відсутність інформації про спецстаж та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу. На підставі викладеного, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме 25 років або 20 років на провідних роботах (а.с.8-9).

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.01.1995 у межах спірних правовідносин, судом встановлено, що вона містить наступні записи про роботу ОСОБА_3 :

-26.02.2002 прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, наказ № 150к від 26.02.2002, запис № 13;

-20.06.2002 робоче місце атестовано за умовами праці по Списку № 1, наказ № 376 від 20.06.2002, запис № 14;

-20.12.2004 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 985п від 21.12.2004, запис № 15;

-06.11.2006 прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 268-ок від 06.11.2006, запис № 19;

-04.02.2013 за результатами атестації робочих місць за мовами праці підтверджено право на пенсію згідіно пільгових умов за Списком № 1, наказ № 117 від 04.02.2013, запис № 21;

-21.11.2014 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, пр. № 674-ок від 21.11.2014, запис № 22;

-14.09.2015 прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, наказ № 163-ок від 14.09.2015, запис № 23;

-20.09.2015 звільнений, наказ № 299-ок від 25.12.2015, запис № 24 (а.с.10-14).

Інші періоди роботи позивача не є спірними, а тому судом не досліджуються.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону України Про державне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 (401/98) «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України та Державної податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», установити, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними систем персоніфікованого обліку.

Згідно з абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Положеннями частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу) (абзац 21 частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV).

За приписами частини другої статті 41 Закону № 1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, зокрема, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.

Надаючи оцінку доводам відповідача про неможливість зарахування до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах спірних періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 через відсутність інформації про спецстаж та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу, суд зазначає наступне.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі – Закону № 1788-XII).

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від за № 58 від 29.07.1993 (далі – Інструкція № 58).

Так, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу (п. 2.2. Інструкції № 58).

Відповідно до п.2.4. Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно п.1.5. Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 4 постанови КМУ від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд зазначає про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Усі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

При цьому, самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Зазначеним правовим нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Разом з тим, проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442).

Відповідно до пункту першого Порядку №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку №442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку №442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Пунктом 10 Порядку №442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.92.

Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку № 383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Дослідженням записів трудової книжки позивача серії АВ № 011967 від 10.01.1995 встановлено, що записи у ній в повній мірі підтверджують зайнятість позивача на роботах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та допустимим доказом, а саме трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 10.01.1995, підтверджується, що останній має право на включення вказаних спірних періодів роботи до страхового стажу, який дає право на призначенні пенсії на пільгових умовах.

У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно із частиною дванадцятою статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із частиною третьою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У відповідності до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно із частиною одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З огляду на положення частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:

1) особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню;

2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як вказано у частині другій статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форм ОК-5) у спірні періоди відсутні відомості про сплату страхувальником єдиних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дані по спеціальному стажу за періоди з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 (а.с.18-21).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судому постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, відповідач мав право при розгляді заяви про призначення пенсії робити відповідні запити до підприємств, установ та організацій з вимогою надати необхідні документи для підтвердження спеціального стажу позивача, у разі виникнення сумнівів, що зроблено не було і свідчить про неналежний розгляд заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зазначення у рішенні висновків, що витребування необхідних документів та перевірка факту роботи в шкідливих умовах буде можливим лише після повернення території під контроль органів державної влади, суд розцінює як порушення конституційного права позивача на соціальний захист, який не може ставитись в залежність від терміну повернення під контроль державних органів України територій.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що визначені відповідачем в оскаржуваному рішенні підстави для відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 як відсутність індивідуальних відомостей у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо сплати страхувальником та даних по спеціальному стажу за періоди роботи з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 є необґрунтованими.

Аналіз застосованих відповідачем підзаконних нормативно-правових актів при прийнятті рішення від 26.08.2020 свідчить, що вони суперечать положенням норм діючих законів, які регламентують пенсійне забезпечення позивача, відтак вони безпідставно були прийняті до уваги відповідачем при вирішенні питання щодо відмови у призначенні пенсії за віком.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.08.2020 є протиправним та таким, що не відповідає критеріям визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 від 19.08.2020, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наступні періоди його роботи: з 01.01.2003 по 31.12.2003 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім. ОСОБА_2 , з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахта «Комсомольська» Державного підприємства «Антрацит», суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 01.01.2003 по 31.12.2003 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім. ОСОБА_2 , з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахта «Комсомольська» Державного підприємства «Антрацит» та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі (а.с.30-31).

Станом на дату розгляду справи по суті судовий збір не сплачений, а тому підлягає стягненню даним рішенням суду з позивача до Державного бюджету України.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, позивачу необхідно відшкодувати 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 26 серпня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, м.Попасна, вул.Шкільна, буд.2, код ЄДРПОУ 21792608) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) період роботи з 01.01.2003 по 31.12.2003 у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім.В.Вахрушева; з 27.08.2014 по 31.08.2014, з 22.10.2014 по 21.11.2014 у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахта «Комсомольська» Державного підприємства «Антрацит».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, м.Попасна, вул.Шкільна, буд.2, код ЄДРПОУ 21792608) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106) суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, м.Попасна, вул.Шкільна, буд.2, код ЄДРПОУ 21792608) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова