Ухвала суду № 93703273, 21.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4576/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позову Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.06.2020 ВП № 61442332,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 05.06.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на позивача за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 61442332 за виконавчим листом № 360/4315/19, виданим Луганським окружним адміністративним судом 20.02.2020.

Ухвалою суду від 26.11.2020 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в сумі 2102,00 грн; копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

В ухвалі суду від 26.11.2020 про залишення позову без руху судом, зокрема, зазначено, що ухвалу суду від 11.08.2020 про повернення позовної заяви у справі № 360/2387/20 разом з доданими до неї документами позивачем отримано 18.08.2020. Повторно з даним позовом до суду позивач звернувся 04.09.2020, тобто, через 17 днів після отримання ухвали суду від 11.08.2020 про повернення позовної заяви у справі № 360/2387/20. Ухвалою суду від 24.09.2020 у справі № 360/3381/20 позивачу у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу. Ухвалу суду від 24.09.2020 про повернення позовної заяви у справі № 360/3381/20 отримано позивачем 01.10.2020. Втретє позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 23.10.2020, тобто, через 22 днів після отримання ухвали суду від 01.10.2020 про повернення позовної заяви у справі № 360/3381/20. Відтак, судом було встановлено, що позивач чотири рази звертався до суду з даним позовом, при цьому позивачем при зверненні до суду вдруге було пропущено строк звернення до суду на 7 днів, а при зверненні до суду втретє – на 12 днів.

В ухвалі суду від 26.11.2020 про залишення позову без руху зазначено, що суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що ним помилково сплачено судовий збір на рахунок іншого суду, оскільки зазначена обставина не перешкоджала своєчасному (протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду про повернення позовної заяви) зверненню до суду. Окрім того, при поданні цієї позовної заяви судовий збір позивачем також не сплачено.

Підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнано судом неповажними. Позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Позивачеві надано строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали та роз`яснено наслідки їх неусунення.

Копію ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 08.12.2020.

17.12.2020 на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано документ про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн, та копію позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів для вручення відповідачу.

Також у вказаній заяві позивач просив поновити строк для подання адміністративного позову до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.06.2020 у виконавчому провадженні № 61442332.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов такого.

В обґрунтування вказаної заяви позивач послався на те, що в червні 2020 року позивач звернувся до суду з аналогічним позовом, в якому було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Проте, ухвалою суду у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Однак, позивачем помилково сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн на рахунок Луганського апеляційного суду за подання позовної заяви у справі № 360/2387/20 у зв`язку з чим позовну заяву було повернуто. Звернення з цим позовом до суду з пропуском строків спричинено відсутністю коштів по коду КЕКВ 2800 у кошториси видатків управління на 2020 рік для сплати судового збору.

При цьому суд зауважує, що оцінку вказаним доводам суд надавав в ухвалі від 26.11.2020 про залишення позовної заяви без руху.

Інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом позивачем в своїй заяві не зазначено.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем було помилково сплачено судовий збір на рахунок Луганського апеляційного суду у справі № 360/2387/20, тобто при зверненні до суду з аналогічним позовом вперше. При цьому судом встановлено, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з аналогічним позовом вдруге та втретє – на 7 та 12 днів відповідно.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Відповідно до частини першої та третьої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач, зокрема, посилається на скрутне фінансове становище, при цьому позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

Вказаної правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06.03.2019 по справі № 820/394/17, від 06.03.2019 по справі № 805/1985/18-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа “Олександр Шевченко проти України”, заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”, заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 33).

В пункті 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України” (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, ЄСПЛ зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № П/9901/823/18.

Відтак, Рубіжанським ОУПФУ Луганської області не було наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів ним не зазначено, а судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного суд у відповідності до вимог статті 123 КАС України вважає, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не є поважними.

Отже, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 26.11.2020 про залишення позовної заяви без руху позивачем, у строк визначений судом, виконано не в повному обсязі, недоліки позовної заяви не усунуто.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивач усунув не всі недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.

Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.06.2020 ВП № 61442332 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

СуддяІ.О. Свергун