Рішення № 93703247, 22.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року справа № 340/3505/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ТРАК ТАЕРС» (далі – Товариство) до Дніпровської митниці Держмитслужби України (далі – Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до Митниці про визнання протиправним та скасування рішення стосовно коригування митної вартості товарів від 26 серпня 2020 року.

У судовому засіданні представник Товариства підтримав вимогу заяви.

Пояснив, що позивач застосовував такий метод визначення митної вартості товару як за ціною договору.

Пояснив, що Товариство надало усі документи, які встановлювали складові митної вартості товару.

Стверджував, що документи не містили розбіжностей та ознак підробки.

Звертав увагу, що до вартості товару включено витрати транспортування у порт України.

Митниця заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.55-59).

Представник відповідача пояснив, що під час транспортування морським шляхом товар перевантажувався у Греції, а ці витрати не включені до митної вартості товару (не надано документів щодо транспортування).

Це не дало можливості визначити митну вартість товару за ціною договору.

Митну вартість визначили за таким методом як за ціною договору стосовно подібних (аналогічних) товарів.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року прийнято рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.48).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 02 липня 2020 року Джоял (Вейхай) Таер КО. ЛТД (Китай) (далі – Товариство 2) та Товариство уклали договір купівлі-продажу шин (а.с.13-16).

За умовами пункту 2.1 правочину Товариство 2 поставляє продукцію на умовах CFR у м.Одеса.

Фрахт, що вказується в інвойсі до договору не місить додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням продукції з одного транспортного засобу на інший.

Перевантаження продукції з одного транспортного засобу на інший входить до вартості фрахту.

Згідно інвойсу від 02 липня 2020 року вартість товару склала 32320 доларів США, а фрахт – 2150 доларів США (а.с.17-19).

Товариство сплатило кошти Товариству 2 у повному обсязі 03 та 04 липня 2020 року, що доводиться банківськими виписками з рахунку юридичної особи (а.с.23-24).

Товариство 2 надало довідку про транспортні витрати від 16 липня 2020 року (а.с.29).

Зазначило, що до вартості фрахту входить перевантаження контейнеру з морського судна у порту Греції (а.с.29).

26 серпня 2020 року Товариство подало до Митниці вантажно-митну декларацію (а.с.21-22).

Митна вартість склала 34470 доларів США – ціна договору.

У декларації зазначено, що умова поставки – CFR (порт Одеса).

Разом з декларацією подано договір, інвойс, виписка з банківських рахунків, декларація країни відправлення, прайс-лист, довідка Товариства 2 про транспортні витрати.

26 серпня 2020 року Митниця запропонувала Товариству надати транспортні документи, комерційні документи та документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів (а.с.65).

Того ж дня позивач сповістив, що всі документи подані разом з митною декларацією (а.с.66).

26 серпня 2020 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.60-64).

Підстава – не надано документів стосовно понесених витрат перевантаження товару у порту Греції.

Митна вартість визначена за вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами і склала 46047,96 доларів США.

Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант зобов`язаний подати митному органу для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення.

Товариство обрало основний метод визначення (за ціною договору).

Позивач надав договір, інвойс, виписку з банківських рахунків, декларацію країни відправлення, прайс-лист, довідку Товариства 2 про транспортні витрати.

Страхові документи подаються лише у випадку, коли здійснювалось страхування товару.

У даному випадку об`єкт декларування (шини) не страхувався.

Сума перевезення (фрахт) включена у ціну договору.

У правочині чітко зазначено, що будь-яке перевантаження товару не впливає на суму фрахту.

Задекларована митна вартість товару включала ціну шин та суму фрахту.

Суд не виявив арифметичної помилки стосовно додавання сум.

Приписами частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Документи, які надало Товариство, не містили жодних розбіжностей і ознак підробки та підтверджували усі числові значення складових митної вартості товару.

Тому, Митниця не набула права вимагати надання додаткових документів.

Таким чином, у Товариства не виникло обов`язку їх надати.

Отже, у Митниці не виникло підстав визначати митну вартість товару за іншим другорядним методом.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про визнання протиправним рішення відповідача та його скасування.

Отже, позов належить задовільнити.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 2102 грн. та витрат на правничу допомогу – 4500 грн. (а.с.10, 37).

Витрати на правничу допомогу сплачені адвокату Іванову О.В. за зібрання та вивчення документів і виготовлення позовної заяви (а.с.36).

У акті наданих послуг вказано, що затрачено 9 годин часу.

З урахуванням складності спірних правовідносин, суд вважає прийнятним, як затрачений час, так і вартість години роботи (500 грн.).

Отже, позов належить задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби України від 26 серпня 2020 року №UA110280/2020/000021/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ТРАК ТАЕРС» судові витрати в сумі 6602 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей