Ухвала суду № 93703115, 18.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 грудня 2020 року м. Київ № 320/12062/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства "Фастівтепломережа" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Фастівтепломережа" з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 01.04.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 376120,30 грн., винесеної в межах ВП №47037576.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 (суддя Брагіна О.Є.) позовну заяву Комунального підприємства "Фастівтепломережа" залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору та доказів поважності причин пропуску, встановлених законом строків, на звернення до суду.

У зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/12062/20.

01.12.2020 дану адміністративну справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 справу було прийнято до провадження суддею Василенко Г.Ю.

На виконання вимог вказаної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 (суддя Брагіна О.Є.) від представника позивача 11.12.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зокрема представником позивача надано оригінал платіжного доручення №513 від 04.12.2020 про сплату судового збору, та письмові пояснення щодо причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Так, відповідно до наданих письмових пояснень, представник позивача зазначив, що позивач дізнався про порушення свого права 06.09.2019 та звернувся до Київського окружного адміністративного суду з відповідним позовом до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТЮ в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 01.04.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 376120,30 грн. в межах виконавчого провадження №47037576.

Представник пояснює, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2019 у справі №320/5121/19 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Лещенка М.М. від 01.04.2015 про стягнення з КП "Фастівтепломережа" виконавчого збору в розмірі 376 120, 30 грн.

Водночас, представник позивача зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 вказане рішення суду першої інстанції скасоване та постановлено нове судове рішення про відмову в позові. Рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову ґрунтується на тому, що позов заявлено до неналежного відповідача.

Таким чином, на думку представника, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав лише 06.09.2019, у строки встановлені статтею 287 КАСУ звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, який розглядався судом з вересня 2019 року по листопад 2020 року, а відразу після отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №320/5121/19 звернувся до суду з цим позовом до належного відповідача, то строк звернення до суду пропущен з поважних причин, а тому останній просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що оскаржувана в рамках даної адміністративної справи постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Лещенка М.М. про стягнення виконавчого збору у розмірі 376120,30 грн. в межах виконавчого провадження №47037576 була прийнята 01.04.2015, що не заперечується позивачем.

При цьому, як зазначено в позовній заяві, та заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з цим позовом представником позивача, про прийняття держаним виконавцем оскаржуваної постанови позивачу стало відомо 06.09.2019.

Таким чином останнім днем строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 376120,30 грн. в межах виконавчого провадження №47037576 є 16.09.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця, зокрема, спеціальні строки звернення до суду з таким позовом, передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини другої зазначеної статті, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Водночас зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом представник позивача посилається на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав лише 06.09.2019, у строки встановлені статтею 287 КАСУ звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, який розглядався судом з вересня 2019 року по листопад 2020 року, а відразу після отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №320/5121/19 звернувся до суду з цим позовом до належного відповідача.

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 820/4922/17 поважними можуть визнаватися ті причини, які не залежали від волі позивача та створювали об`єктивні перешкоди в реалізації ним свого права на звернення до суду.

У свою чергу суд зазначає, що неправильне визначення позивачем відповідача у справі № 810/5121/19, що перебувала на розгляді Київського окружного адміністративного суду, не може розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом до суду, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що істотно перешкоджали йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист. При цьому, позивач фактично реалізував своє право на доступ до суду і не був обмежений у цьому, оскільки позовна заява була розглянута судом по суті заявлених позовних вимог.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем суду не надано.

Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №320/1978/19.

Положення пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з приписами частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, якщо заяву про поновлення пропущеного строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнання неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Комунального підприємства "Фастівтепломережа" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.