Рішення № 93703077, 22.12.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. справа № 300/3182/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено в зарахуванні до трудового стажу періоди роботи з 29.08.1976 по січень 1977 року в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області та період роботи з 09.02.1993 по 30.06.1997 в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області. Як наслідок протиправно відмовлено в призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачу надано всі підтверджуючі документи для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зараховано до його страхового стажу роботу в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за 1976 рік у зв`язку із тим, що цей період роботи перетинається з періодом навчання. Згідно довідки Глухівського національного університету імені Олександра Довженка від 22.07.2020 № 1189, він з 03.09.1975 по 28.08.1976 навчався в Глухівському сільському професійно - технічному училищі № 1. Дана обставина також підтверджується атестатом Глухівського СПТУ №1 Сумської області від 18.11.1976 №788. В свою чергу факт роботи з червня 1976 року по грудень 1977 року, з червня 1978 по грудень1979, серпень – листопад 1982 року в колгоспі «Рассвет» Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області підтверджується записами трудової книжки колгоспника №108 «б» від 04.08.1978 та довідкою Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області за №03-07/8/254 від 24.06.2020. З трудової книжки колгоспника вбачається, що в 1976 році ним відпрацьовано 90 людино-днів. Однак, відповідачем безпідставно не зараховано до його стажу роботу в колгоспі з 29.08.1976 року по січень 1977 року на посаді механізатора. Крім цього, період роботи з 09.02.1993 по 30.06.1997 в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області зараховано до страхового стажу згідно з сплатою Підприємством страхових внесків. Трудовий стаж отриманий до січня 2004 року автоматично прирівнюється до страхового стажу. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Крім цього, працівник не може відповідати за дії або бездіяльність Підприємства щодо несвоєчасної сплати або не сплати страхових внесків. Вважає вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправними, та таким що порушують його право на пенсійне забезпечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, оскільки згідно поданих ним документів підтверджено тільки 23 роки 9 місяців страхового стажу. При зверненні до пенсійного органу позивачем надано архівну довідку від 24.06.2020 № 03-07/8/254, якою підтверджується, що він працював в колгоспі «Рассвет» з червня 1976 року по грудень 1977 року, з червня 1978 року по грудень 1979 року та з серпня по листопад 1982 року. Вказана довідка також містить інформацію про кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів. Згідно архівної довідки №1189 від 22.07.2020 ОСОБА_1 з 03.09.1975 по 28.08.1976 навчався в Глухівському СПТУ № 1. В зв`язку з тим, що період роботи в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області протягом 1976 року перетинався з періодом навчання в технічному училищі з 03.09.1975 по 28.08.1976 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області не зараховано до стажу ОСОБА_1 період роботи в 1976 році. Позивачу для перевірки правильності розрахунку страхового стажу в колгоспі «Рассвет» необхідно було надати інформацію про щомісячну кількість відпрацьованих вихододнів за 1976 рік. До суду позивачем надано довідку від 01.09.2020 № 03-07/8/359 про щомісячну кількість відпрацьованих вихододнів за 1976 рік. Проте, вказана довідка датована 01.09.2020, тобто після прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії від 17.08.2020 № 1745. У зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки про щомісячну кількість відпрацьованих вихододнів за 1976 рік на дату прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно не зараховано до стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «Рассвет» Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за 1976 рік. Щодо вимог про зарахування до загального трудового стажу позивача період роботи в малому підприємстві «Рада» з 09.02.1993 по 30.06.1997 то обов`язковою умовою набуття права на пенсію та зарахування до стажу роботи є сплата підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду. До стажу позивача було зараховано періоди роботи позивача в ПМП «Рада» за які підприємством нараховувалися та сплачувалися страхові внески. Як наслідок, у позивача відсутній необхідний страховий стаж для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 дану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 вказаного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.08.2020 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 50).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 17.08.2020 № 1745 відмовлено позивачу в призначенні пенсії, так як згідно поданих документів його страховий стаж роботи складає 23 роки 9 місяців. До страхового стажу не зараховано період роботи за 1976 рік в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області, оскільки такий період перетинається з періодом навчання. Період роботи з 09.02.1993 по 30.06.1997 в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області зараховано до страхового стажу згідно з сплатою підприємством страхових внесків. Зазначено, що для призначення пенсії за віком, після досягнення віку 60 років, мають чоловіки за наявності страхового стажу 27 років (а.с. 6).

Надаючи оцінку правомірності рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалося Законом України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто надання довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.

Така позиція не суперечить позиції викладеній Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.

Суд звертає увагу, що на час внесення записів до трудової книжки діяли Основні положенння про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, відповідно до п.1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Згідно абз.2 п. 2 Основних положень трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печатки (п.6 Основних положень).

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень).

Як вбачається з трудової книжки колгоспника № 108 «б» від 04.08.1978, ОСОБА_1 у 1976 році в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області відпрацьовано 90 людиноднів при встановленому мінімуму 150 людиноднів (а.с. 8, 65 - 66).

Згідно довідки Глухівського національного університету імені Олександра Довженка від 22.07.2020 № 1189, позивач з 03.09.1975 по 28.08.1976 проходив навчання в Глухівському сільському професійно - технічному училищі № 1 (а.с. 18, 70).

Пенсійним органом стаж набутий позивачем в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за 1976 рік не зарахований, оскільки період роботи в колгоспі перетинається з періодом навчання.

Статтею 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Суд зазначає, у позивача наявна трудова книжка колгоспника, в якій судом не встановлено відсутність необхідних записів або наявність неправильних чи неточних записів про періоди роботи позивача.

Для зарахування стажу за період роботи позивача в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області достатньо відомостей з трудової книжки № 108 «б» від 04.08.1976, в якій вказано кількість відпрацьованих днів позивачем.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

Крім цього, в матеріалах справи наявні книга обліку механізаторів № 2 за 1976 із зазначенням періодів роботи позивача, заробітної плати, довідка виконавчого комітету Березівської сільської ради Глухівського району від 01.09.2020 № 03-07/8/359, відповідно до яких ОСОБА_1 у період з червня 1976 року по грудень 1976 року працював в колгоспі "Рассвет". Зокрема за червень 1976 року відпрацьовано 3 дні, за липень 1976 року - 5 днів, за серпень 1976 року - 14 днів, за вересень 1976 року - 22 дні, за жовтень 1976 року - 13 днів, за листопад 1976 року - 17 днів, за грудень 1976 року – 16 днів (а.с. 13, 20).

В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що уточнююча довідка від 01.09.2020 № 03-07/8/359 позивачем при зверненні до пенсійного органу за призначенням пенсії не подавалася, у зв`язку із чим період роботи ОСОБА_1 в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за 1976 рік не було зараховано до трудового стажу.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.6 Порядку № 22-1).

Днем звернення за призначенням пенсії, у відповідності до пункту 1.6 Порядку № 22-1, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Системний аналіз положень Порядку № 637 та Порядку № 22-1 дає підстави для висновку, що при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, зокрема у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Для підтвердження трудового стажу приймаються відповідні довідки, виписки із наказів та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В даному випадку, за відсутності інформації про кількість відпрацьованих позивачем днів за кожен місяць 1976 року в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області, відповідач, згідно приписів Порядку № 637 та Порядку № 22-1, мав повідомити ОСОБА_1 про те, які документи йому необхідно додатково подати, а не відмовляти в зарахуванні вищевказаного періоду роботи до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не надано суду доказів на підтвердження відсутності підстав для зарахування роботи позивача в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за 1976 рік до його трудового стажу.

Позивач просить суд зарахувати стаж роботи в колгоспі за період з 29.08.1976 по січень 1977 року. Проте в матеріалах справи відсутні будь – які відомості, що пенсійним органом відмовлено в зарахуванні до стажу позивача його роботу в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області саме за січень 1977 року.

В трудовій книжці колгоспника № 108 «б» від 04.08.1976 та в довідці виконавчого комітету Березівської сільської ради Глухівського району від 24.06.2020 № 03-07/8/254 наявна інформація про кількість відпрацьованих позивачем днів в колгоспі в цілому за 1977 рік – 163 дні.

В рішенні пенсійного органу від 17.08.2020 № 1745 інформація про відмову в зарахуванні до трудового стажу роботи позивача в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за січень 1977 року та в цілому за 1977 рік відсутня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується період роботи ОСОБА_1 в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за 1976 рік – 90 днів, суд дійшов до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено в зарахуванні періоду роботи позивача в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області за період з червня 1976 року по грудень 1976 року включно до його страхового стажу.

Враховуючи вищенаведене, позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Щодо позову в частині зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області з 09.02.1993 по 30.06.1997, окрім вищезазначених висновків, суд зазначає наступне.

Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент роботи ОСОБА_1 в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів за умови сплати страхових внесків.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 3 та 10 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.12.1982 позивач з 09.02.1993 (наказ від 09.02.1993 № 5) по 30.06.1997 (наказ від 30.06.1997 № 32) працював експедитором в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області (а.с. 9 - 11, 56 - 64).

Факт роботи позивача з 09.02.1993 по 30.06.1997 на вказаному підприємстві відповідачем не заперечується. Однак такий період роботи зараховано пенсійним органом до страхового стажу ОСОБА_1 з врахуванням періодів сплати МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області страхових внесків.

Як вбачається з довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.08.2020 № 0900-0505-8/13915 ПМП фірма ”Рада” здійснювала нарахування та сплату збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за періоди з 01.04.1993 по 30.06.1993, з 01.10.1993 по 31.10.1993, з 01.12.1993 по 28.02.1994, з 01.04.1994 по 30.06.1994, з 01.01.1995 по 28.02.1995.

За періоди з 09.02.1993 по 31.03.1993, з 01.07.1993 по 30.09.1993, з 01.11.1993 по 30.11.1993, з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.07.1994 по 31.12.1994, з 01.03.1995 по 30.06.1997 року такі відрахування не проводилися (а.с. 83).

Тобто, саме вищевказані періоди, які в сумі складають 3 роки 3 місяці 22 дні, не зараховані пенсійним органом до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Верховний Суд в постановах від 20.02.2020 по справі №415/4914/16-а, від 09.10.2020 по справі № 341/460/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Фактично, внаслідок невиконання МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Тобто, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення вказаного періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Обґрунтовуючи правомірність незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області, з огляду на відсутність відомостей про сплату страхових внесків, відповідач покладає відповідальність за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків на позивача, тим самим, позбавляючи його соціальної захищеності, що є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Оскільки відповідачем зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області тільки ті періоди його роботи за які підприємством сплачувалися страхові внески, позов в частині зарахування до страхового стажу позивача всього періоду роботи (з 09.02.1993 по 30.06.1997) підлягає до часткового задоволення, а саме що стосується періодів не зарахованих пенсійним органом – з 09.02.1993 по 31.03.1993, з 01.07.1993 по 30.09.1993, з 01.11.1993 по 30.11.1993, з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.07.1994 по 31.12.1994, з 01.03.1995 по 30.06.1997.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про необхідність зарахування до страхового стажу періоди роботи позивача з 29.08.1976 по 31.12.1976 (90 днів) в колгоспі "Рассвет" та в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області з 09.02.1993 по 31.03.1993, з 01.07.1993 по 30.09.1993, з 01.11.1993 по 30.11.1993, з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.07.1994 по 31.12.1994, з 01.03.1995 по 30.06.1997 (3 роки 3 місяці 22 дні), з урахуванням стажу зарахованого пенсійним органом, у позивача наявний необхідний трудовий стаж, для призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки, позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 11.08.2020, право позивача на призначення пенсії за віком виникло саме з моменту набуття цього права - з 11.08.2020.

Суд зазначає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, в тому числі і за минулий час, таке право підлягає поновленню без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

З метою запобігання порушення прав позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області з 29.08.1976 по 31.12.1976 (90 днів), в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області з 09.02.1993 по 31.03.1993, з 01.07.1993 по 30.09.1993, з 01.11.1993 по 30.11.1993, з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.07.1994 по 31.12.1994, з 01.03.1995 по 30.06.1997 (3 роки 3 місяці 22 дні) та призначити пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 11.08.2020.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 650 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) від 17.08.2020 № 1745 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Рассвет" Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області з 29.08.1976 по 31.12.1976 (90 днів) та періоди роботи в МП "Рада" Косівського району Івано-Франківської області з 09.02.1993 по 31.03.1993, з 01.07.1993 по 30.09.1993, з 01.11.1993 по 30.11.1993, з 01.03.1994 по 31.03.1994, з 01.07.1994 по 31.12.1994, з 01.03.1995 по 30.06.1997 (3 роки 3 місяці 22 дні) до його страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 11.08.2020.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 650 (шістсот п`ятдесят) грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.