Рішення № 93702987, 26.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. справа № 300/663/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Федик О.В.,

представника позивача - Маланюка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Арт" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Іва-Арт" звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2019/00002 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 23.10.2020 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. Призначено судовий розгляд на 10.11.2020.

Ухвалами суду від 05.11.2020, від 24.11.2020 у задоволенні заяви щодо участі представника Галицької митниці Держмитслужби у судових засіданнях 10.11.2020 та 26.11.2020 в режимі відеоконференції відмовлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення статей 49, 50, 51, 57 Митного кодексу України, поза межами встановленої законом процедури, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару – запасних частин до автомобілів, металопродукцію (здебільшого до автомобілів ВАЗ) на суму 2992336 російських рублів, за ціною договору (контракту), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржувані картка відмови та рішення від 11.12.2019. Позивач стверджує, що заявлена митна вартість товарів, відповідає ціні укладеного договору (угоди) в розмірі 1129166,39 грн., для митного оформлення були подані всі необхідні документи, в тому числі банківські документи про сплату коштів за придбання товару. Зазначає, що спірне рішення не містять обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для його скасування, відповідач не визначив, яких саме додаткових документів не було подано, та які саме документи містять недостовірні відомості або містять ознаки підробки.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що під час проведення митних формальностей за митною декларацією автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано певні форми митного контролю. При перевірці поданої позивачем митної декларації від 09.12.2019 та документів, долучених до митної декларації, митним органом встановлено розбіжність у документах, які містять числові значення складових митної вартості, останні не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Зокрема, було виявлено, що відсутні документи для підтвердження транспортних витрат, хоча такі повинні бути включені до митної вартості товару відповідно до умов поставки FCA. Зазначає, що додана позивачем довідка про транспорті витрати від 04.12.2019 не може підтвердити скільки коштів було сплачено на витрати транспортування, оскільки вказаний документ не є платіжним і не може вважатись бухгалтерським, не є належним доказом на підтвердження транспортних витрат. Декларанту було виставлено вимогу на представлення додаткових документів, проте за результатом поданих додаткових документів відповідачем встановлено, що експортна декларація подана не в повному обсязі, комерційна пропозиція має адресний характер і не може бути використана широкому колу осіб. З урахуванням вимог ч.2 ст.53, ч.6 ст.54 Митного кодексу України зазначає, що вказане є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Також стверджує, що в результаті проведених з декларантом консультацій, повідомлено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні і подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Зазначає, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугував ряд митних декларацій за 2019 рік. Просить у задоволенні позову відмовити (а.с.76 т.2).

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому заперечує правову позицію відповідача. Зазначає, що твердження відповідача є надуманими та спростовуються поданими до митного оформлення документами. Зазначає, що позивачем було подано належні докази в підтвердження транспортних витрат, зокрема вказує на договір-заявку №1 від 29.11.2019, рахунок №0750 від 02.12.2019 на суму 20000,00 грн. (вартість послуг по перевезенню вантажу), платіжне доручення №13 від 03.01.2020, акт здачі - приймання послуг №0775 від 12.12.2019. Стверджує, що ці документи надавались митному органу в підтвердження транспортних витрат, хоча митним органом в ході процедури консультацій такі не вимагались, а вимагались зовсім інші документи, які були також подані. Посилання відповідача на спрацювання АСАУР вважає лише рекомендаціями митному органу детально проаналізувати умови ЗЕО, і таким, що не може бути безумовною підставою для відмови у оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів (а.с.194 т.2).

Процесуальні строки в цій справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

З 17.08.2020 по 29.09.2020 головуючий суддя у справі перебувала у щорічній відпустці.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на них, суд встановив наступне.

09.12.2019 декларантом – ТОВ "Іва-Арт" подано до митного органу митну декларацію №UA209250/2019/700005, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України – вироби з пластмас для легкових автомобілів марки ВАЗ; вироби з пластмас для транспортних засобів; патрубки та шланги з гуми, не армовані, без фітингів, для легкових автомобілів марки ВАЗ; вироби з незатверділої, вулканізованої непористої гуми, армовані текстильними матеріалами, без фітингів; шланги гумові армовані текстильними матеріалами, з фітингами; вироби з незатверділої, вулканізованої непористої гуми, для легкових автомобілів марки ВАЗ; частини гумометалеві для легкових автомобілів марки ВАЗ; вироби з незатверділої, вулканізованої непористої гуми, для легкових автомобілів марки ВАЗ, ЗАЗ; дзеркала для легкових автомобілів, марки ВАЗ; скло для автомобільних фар, оптично не оброблене, для легкових автомобілів марки ВАЗ; вироби з чорних металів для легкових автомобілів, марки ВАЗ; вироби з алюмінію, для легкових автомобілів марки ВАЗ; вироби з недорогоцінних металів, замки та частини замків до легкових автомобілів марки ВАЗ, ЗАЗ; вироби з недорогоцінних металів, завіси частин легкових автомобілів марки ВАЗ; вироби з недорогоцінних металів, фурнітура для транспортних засобів, марки ВАЗ; вироби з недорогоцінних металів, кришки, які використовуються для закупорювання бачків та радіаторів у авто марки ВАЗ; частини до легкових автомобілів, призначені виключно для поршневих двигунів з іскровим запалюванням, для автомобілів марки ВАЗ; насоси для охолоджувальних рідин двигунів внутрішнього згорання, насоси паливні (плунжерного типу), для двигунів внутрішнього згорання, призначені для моторних транспортних засобів; запасні частини до насосів паливних, призначені для моторних транспортних засобів, марки ВАЗ; запасні частини для моторних транспортних засобів, марки ВАЗ; частини електроприладів запалювання та пуску двигунів внутрішнього згорання, для автомобілів марки ВАЗ; електроприлади освітлювання у зборі, для автомобілів, універсальні; аксесуари до електроприладів освітлювальних (автомобільних фар), до автомобілів марки ВАЗ; частини гальмівної системи автомобілів ВАЗ; запасні частини для легкових автомобілів ВАЗ; елементи підвіски до легкових автомобілів ВАЗ, виготовлені із сталі; частини до моторних транспортних засобів, призначені для системи рульового управління авто марки ВАЗ (а.с.27 т.1).

У вказаній митній декларації декларантом митну вартість визначено за основним медодом - за ціною договору (графа 43 митної декларації).

Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, додано: пакувальний лист №1 від 29.11.2019, рахунок – фактура (інвойс) №41 від 29.11.2019 (а.с.87-107 т.1), міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 05.12.2019 (а.с.108 т.1), декларація про походження товару №0380 від 29.11.2019, платіжне доручення №1 від 29.11.2019 (а.с.113 т.1), документ що підтверджує вартість перевезення товару – довідка б/н від 04.12.2019 (а.с.109 т.1), договір поставки №10/19 від 26.11.2019, у відповідності до умов якого ТОВ «Преміум Деталь» зобов`язалось передати, та покупець - ТОВ «Іва-Арт» прийняти і оплатити запасні частини до автомобілів, металопродукцію (товар) по номенклатурі, кількості і ціні, вказаних у специфікаціях на кожну партію товару (а.с. 57 т.1), специфікація №1 від 29.11.2019 до договору поставки від 26.11.2019 №10/19 (а.с.69-86 т.1), договір – заявка №1 від 29.11.2019 по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні (а.с.112 т.1), інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4923615 від 07.12.2019, комерційна пропозиція від 25.11.2019 (а.с. 239 т.1, а.с.1-8 т.2), товаро-транспортні накладні за №1867 від 15.11.2019, №2164 від 21.11.2019, №000002301 від 19.11.2019 (а.с.114-126 т.1), переклади рахунку - фактури, контракту, специфікації, повідомлення про надання додаткових документів за №10/12 від 10.12.2019 (а.с.42 т.2), експортна декларація №10418010/051219/0332722 від 05.12.2019.

09.12.2019 о 15:37:03 год. відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення про початок митної консультації, згідно якого повідомлено про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. В порядку вимог ч.3 ст.53 МК України запропоновано надати копію митної декларації країни відправлення, а у разі відсутності надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог 254 МК України подати переклад документів (а.с.49 т.2, 97 т.2, а.с. 201 т.2).

У відповідь, позивач листом за вих. №10/12 від 10.12.2019 повідомив відповідача, що на запит 427505 від 09.12.2019 такі документи надано. Просив винести рішення раніше 10 -денного терміну (а.с. 42 т.2).

11.12.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA209250/2019/700005 від 09.12.2020 із доданими документами, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій - третій статті 53 МКУ (не надано документи для підтвердження транспортних витрат). Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості: - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено раніше. Під час розгляду документів було виявлено наступне: відсутні документи для підтвердження транспортних витрат, хоча відповідно до умов поставки FCA мають бути включені до митної вартості товарів. Відповідно до ч 2 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України надати копію митної декларації країни відправлення, а у разі відсутності, надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до ст. 254 МК України подати переклад документів. На вимогу декларантом надіслані: - експортна декларація: - платіжне доручення №1 від 29.11.2019; - товарна накладна №000002301 від 19.11.2019; - товарна накладна №2164 від 21.11.2019; - товарна накладна №1867 від 15.11.2019; - комерційна пропозиція б/н 25.11.2019; - переклади рахунку - фактури, контракту, специфікації. За результатами вивчення додаткових документів встановлено - експортна декларація подана не в повному обсязі; - комерційна пропозиція має адресний характер і не може бути використана широкому колу осіб; - інформація, яка міститься у «товарних накладних», показує що різниця у вартостях за одиницю товару у накладній та інвойсі є мінімальною; не вказано умови на яких постачається товар, викладене ставить під сумнів економічну доцільність операції. Таким чином, декларантом не надано документи для підтвердження транспортних витрат. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митний кодекс України від 13.03 2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA110150/2019/238678 від 12.09.2019 (товар №1), № UA807120/2019/3034 від 07.10.2019 (товар №2), №UA807170/2019/55009 від 15 10.2019 (товар №3), № UА100080/2019/612775 від 04.12.2019 (товар №4.8), № UA807170/2019/58116 від 28.10. 2019 (товар №7), № UА100080/2019/268083 від 01.10.2019 (товар №9), № UA807170/2019/61487 від 12.11.2019 (товар №13), № UA807200/2019/4893 від 11 10.2019 (товар №14), №UA807170/2019/800083 від 09.12.2019 (товар №15), №UА807170/2019/800626 від 10-12 2019 (товар №21), №UА807120/2019/2847 від 18.09.2019 (товар №22), №UA408150/2019/23784 від 03.10 2019 (товар №23), № UA100010/2019/364597 від 05.12.2019 (товар №24), №UA807170/2019/54938 від 15.10-2019 (товар №25), UА100080/2019/268442 від 15.10.2019 (товар №27), UA807170/2019/61487 від 12.11.2019 (товар №28), №UА807170/2019/50515 від 23.09.2019 (товар №29), №UА100080/2019/268442 від 15.10 2019 (товар №32), №UA100080/2019/612775 від 04.12.2019 (товар №33), №UA401010/2019/66442 від 06.12.2019 (товар №34), №UA807170/2019/67214 від 05.12.2019 (товар №35), №UA807170/2019/65030 від 26.11.2019 (товар №36), №UA1001201/2019/212036 від 09.10. 2019 (товар №37), №UА100080/2019/268083 від 01.10.2019 (товар №38), №UA807170/2019/800347 від 10.12.2019 (товар №39), №UА100080/2019/612775 від 04 12.2019 (товар №40), №UА100080/2019/268083 від 01.10.2019 (товар І№41), №UA807170/2019/800666 від 10.12.2019 (товар №42), №UА100120/2019/212280 від 11.10.2019 (товар №43), №UA807170/2019/53603 від 07.10.2019 (товар №44), №UA100010/2019/352606 від 24.09.2019 (товар №45), №UA408150/2019/23784 від 03.10.2019 (товар №47), №UA807200/2019/5765 від 05.12.2019 (товар №28) (а.с.8 т.1).

При цьому, у графах 30 «коригування» стосовно кожного виду товару зазначено скориговану відповідачем у бік збільшення вартість товару, а у графі 31 наявна інформація про коригування за шостим методом.

Також відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209250/2019/00002 від 11.12.2019, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин, наведених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019 (а.с.26 т.1).

Відповідно до аркушу коригування митної декларації від 12.12.2019 №UA209250/2019/700274 відповідачем позивачу скориговано суму митних платежів за новими відомостями (графа 47 митної декларації): за видом платежу 20 - сума 73010,19; за видом платежу 28 – сума 251197,72. Всього на суму 324207,91 (а.с.65-67 т.2).

12.12.2019 декларантом – ТОВ "Іва-Арт" подано до митного органу скореговану митну декларацію №UA209250/2019/700274, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України – запасні частини до автомобілів, металопродукцію (згідно списку) (а.с.9 т.2). У вказаній митній декларації декларантом у графі 43 митної декларації визначено метод «1» (6).

07.02.2020 позивачем подано скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019 (а.с.43 т.2).

24.02.2020 за наслідками розгляду скарги позивача, відповідач залишив без змін прийняте рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019 (а.с.50 т.2).

Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою ( частина 1 статті 52 МК України).

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом спірних рішень відповідача підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище товару за заявленою декларантом у митній декларації №UA209250/2019/700005 від 09.12.2020 митною вартістю, є неподання декларантом документів для підтвердження транспортних витрат. Також, митним органом поставлено під сумнів економічну доцільність господарської операції.

Як встановлено судом, що у митній декларації №UA209250/2019/700005 від 09.12.2020 до митної вартості товару включено вартість його транспортування в сумі 15000,00 грн.

До митної декларації №UA209250/2019/700005 від 09.12.2020 позивачем було додано договір – заявка №1 по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні від 29.11.2019, укладений між ТОВ «Іва-Арт» та ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого перевізник прийняв на себе зобов`язання перевезти вантаж на автомобілі Вольво НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , сума фрахту – 20000 грн. (а.с.112 т.1), міжнародну товарно-транспортну накладну від 05.12.2019, згідно якої місцем завантаження є м.Тольяті, Росія, 05.12.2019, місцем розвантаження є с.Драгомирчани, Україна, перевізник ПП ОСОБА_1 (а.с.108 т.1), довідку приватного підприємця ОСОБА_1 від 04.12.2019 про транспортні витрати, згідно якої транспортні витрати для а/м Volvo FH НОМЕР_3 / НОМЕР_2 , що перевозить вантаж по маршруту Тольяті /Росія/ - Драгомирчани /Україна/ складають 20000 грн., а саме: Тольяті /Росія/ - Троєбортне-Бачівськ /Україна/ - 15000 грн., Троєбортне-Бачівськ /Україна/ - Драгомирчани /Україна/ - 5000 грн. (а.с.109 т.1).

Отже, позивачем надавались до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про транспортування товару, зокрема й до місця ввезення на митну територію України.

При цьому суд звертає увагу на те, що посадовою особою відповідача не доведено до відома декларанта про наявність будь-яких розбіжностей чи сумнівів у поданих документах, зокрема й щодо вартості перевезення товару, та не витребовувались у зв`язку з цим додаткові документи. Консультація містила вимогу про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України банківських платіжних документів, за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, а також копію митної декларації країни відправлення, а в разі відсутності – висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та вимогу подати переклад документів.

Разом з цим, ненадання декларантом додаткових документів для підтвердження транспортних витрат, зазначено як підставу для прийняття оскаржуваного рішення. Наведене свідчить про порушення відповідачем процедури проведення консультацій та протиправність дій (формальностей), вчинених при здійсненні митного контролю задекларованого у митній декларації №UA209250/2019/700005 від 09.12.2020 товару.

При цьому, є помилковими доводи відповідача в підтвердження підставності прийняття оскаржуваного рішення, щодо невідповідності довідки ФОП ОСОБА_1 від 04.12.2019 про вартість транспортних витрат вимогам платіжного документа, оскільки за змістом статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується також на ціні, що підлягає сплаті за ці товари. В спірному випадку надання послуг по міжнародному перевезенню на час митного оформлення ще не завершилось, тому вимога митного органу надати банківський документ про їх оплату є безпідставною.

В спірному випадку у суду відсутні підстави приходити до висновку про не подання декларантом документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України.

Також, позивачем надано акт здачі – приймання послуг №0770 від 12.12.2019, складеного ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Іва-Арт», згідно якого загальна вартість виконаних робіт по перевезенню вантажу автомобілем АО НОМЕР_4 , пр-п НОМЕР_2 договір- заявка №1 від 29.11.2019, становить 20000,00 грн., в тому числі за міжнародні послуги по перевезенню вантажу по маршруту Тольяті (Російська Федерація) – ПП Бачівськ (Україна) - 15000 грн., а також платіжне доручення №13 від 03.01.2020 про оплату позивачем ФОП ОСОБА_1 20000,00 грн. за послуги міжнародного перевезення згідно рахунку №0750 від 02.12.2019.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст договір поставки №10/19 від 26.11.2019, рахунку – фактури (інвойс) №41 від 29.11.2019, платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 29.11.2019 та інших документів, наданих позивачем відповідачу в підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією №UA209250/2019/700005 від 09.12.2020.

Відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підроблення або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, не вказано причини неможливості перевірки сумнівів щодо заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу на підставі наданих документів, а також не зазначено документи, які зможуть усунути сумніви у їх достовірності. Відповідачем не доведено неможливість визначення митної вартості за основним методом - ціною договору (контракту).

Враховуючи наведене вище, доводи відповідача про заявлення декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також неподання документів, які підтверджують митну вартість товару, є необґрунтованими і безпідставними.

Також, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

Згідно змісту рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019 та картки відмови №UA209250/2019/00002, митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Метод 2а (ст. 59 МКУ) та метод 26 (ст.60 МКУ) не застосовані з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МКУ) та метод 2г (ст. 63 МКУ) не застосовані з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Разом з цим, джерелом інформації для коригування митної вартості зазначено митні декларації інших декларантів, також зазначено, що заявлена митна вартість задекларованих товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено раніше.

При цьому суд зазначає, що спрацювання автоматичної системи аналізу і управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі по тексту також – Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як свідчить зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, однак відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Іва-Арт" підлягають задоволенню, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2019/00002 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 6965,30 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/700004/2 від 11.12.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби №UA209250/2019/00002 від 11.12.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Арт" (код ЄДРПОУ 38141066, вул. Миру, 66, с. Драгомирчани, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77454) сплачений судовий збір в розмірі 6965,30 грн. (шість тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 30 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 18.12.2020.