Ухвала суду № 93702952, 21.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

21 грудня 2020 року Справа № 280/9205/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішень дій чи бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), у якій позивач просить суд визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо не виплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 по 29.11.2018 протиправними та дискримінаційними та зобов`язати відповідача вчинити певні дії – виплатити недоотриману пенсію позивачу за період з 07.10.2009 по 29.11.2018 з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі Електронний суд та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Меламедом В.Б., який діє на підставі ордеру серія АА №1042385 від 14.08.2020.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Слід зазначити, що предмет судового розгляду, який досліджується судом має бути чітким та зрозумілим, формулювання позовних вимог у спосіб обраний позивачем шляхом «визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо не виплати недоотриманої пенсії» є неприйнятним, оскільки не дозволяє зрозуміти суті заявлених позовних вимог та дійсного предмету позову - в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача (в його рішенні, діях чи бездіяльності).

Отже, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до положень частини 1 статті 5 КАС України.

Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві заявлено вимоги про визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо не виплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 по 29.11.2018 протиправними та дискримінаційними та зобов`язання відповідача виплатити недоотриману пенсію за період з 07.10.2009 по 29.11.2018.

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу поновлено органом пенсійного фонду виплату пенсії з 29.11.2018.

Отже, про порушення своїх прав щодо невиплати пенсії за період з 07.10.2009 по 29.11.2018 позивач дізнався (повинен був дізнатись) принаймні ще у 2018 році, однак до суду звернувся з даним позовом 16.12.2020, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою. В обґрунтування поважності причин пропуску строку вказує, що зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії позивачу відбулося та відбувається з вини держави в особі її компетентних органів, виплата недоотриманої пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком, на підставі документів, що знаходяться в пенсійний справі позивача з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до позивача. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо). Крім того, просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18.

Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі підтверджені належними доказами обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно з положенням статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З аналізу вищенаведених норм права можна дійти висновку, що питання про виплату пенсії за минулий час у відповідності до статті 46 Закону №1058-IV вирішується під час поновлення виплати пенсії.

В обґрунтування поважності попуску строку звернення до суду представник позивача посилається на триваючу бездіяльність з боку суб`єкта владних повноважень щодо не виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 29.11.2018.

Слід зазначити , що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачу поновлено нарахування пенсії з 29.11.2018 та з цього часу здійснюється виплата пенсії, отже триваюча бездіяльність припинилась.

Доказів того, що після поновлення пенсії з 29.11.2018 позивач виявив незгоду з нарахованими та виплаченими сумами пенсії та звертався до відповідача та/або до суду у встановлені КАС України строки, до суду не надано.

За таких обставин у спірних правовідносинах відсутня триваюче правопорушення з боку відповідача, оскільки органом пенсійного фонду з 29.11.2018 поновлено нарахування та виплату пенсії позивачу, при цьому за відсутності доказів, які б свідчили про намагання позивача усунути невизначеність у питанні нарахованих та виплачених сум пенсії, а тому спірні правовідносини набули ознак стабільних та юридично визначених.

Посилання представника позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, слід відхилити, оскільки у цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою органу пенсійного фонду у поновленні виплати пенсії, натомість у даній справі нарахування та виплата пенсії позивачу поновлені у 2018 році, а спірні правовідносини виникли майже через 2 роки після такого поновлення.

Таким чином наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини пропуску такого строку не можуть бути прийняті до уваги як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з наведених вище мотивів, а тому такі причини мають бути визнані неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.123, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішень дій чи бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, наведені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішень дій чи бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

1) належним чином оформленої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, в якій необхідно привести позовні вимоги у відповідність до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

2) належних доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до вимог КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.О. Семененко