Рішення № 93702800, 08.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року (о 14 год. 30 хв.)Справа № 280/7222/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

представника позивача Харламова Д.І.,

представника відповідача Шевченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку четвертої групи, оформлене листом №22271/1408-01-49-09 від 16.09.2020;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про застосування спрощеної системи оподаткування, датою її подання.

На обґрунтування позовних вимог пояснює, що 14.09.2020 ним надіслано відповідачу в електронному вигляді заяву №6604/10ЕКПП про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме про зміну ставки та групи (з другої на четверту), однак листом від 16.09.2020 вих.№22271/14/08-01-49-09 відповідач, у зв`язку з нібито недотриманням умов, встановлених підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (для платників четвертої групи), відмовив у внесенні змін групи платника єдиного податку з другої на четверту. Вказує, що адресою проживання є: АДРЕСА_1 , а як зазначено у декларації про створення фермерського господарства, у позивача є в користуванні земля сільськогосподарського призначення загальною площею 20 га на території Вільнянського району Запорізької області, де я буду безпосередньо займатися фермерським господарством. З урахуванням того, що провадити фермерську діяльність у житлі є неможливим, на думку позивача, визначальною ознакою податкової адреси платника податків - фізичної особи є місце, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Контролюючим органом є Головне управління ДПС у Запорізькій області, саме у цьому органі позивача взято на облік, при цьому, Олександрівське, Дніпровське чи Вільнянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області не є юридичними особами, а є лише структурними підрозділами ГУ ДПС у Запорізькій області без статусу окремого державного органу та юридичної особи, саме у зв`язку із цим відповідачем у справах за позовом до податкового органу в Запорізькій області є ГУ ДПС у Запорізькій області, а не його структурні підрозділи. З урахуванням наведеного стверджує, що податковою адресою ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 і ця податкова адреса зареєстрована у ГУ ДПС у Запорізькій області, тобто ФОП ОСОБА_1 , як особа, що займається фермерським господарством, має право провадити господарську діяльність за місцем своєї податкової адреси, тобто на території Запорізької області та має право обрати спрощену систему оподаткування за 4 групою. На підставі викладеного, просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи, оформлене листом №22271/1408-01-49-09 від 16.09.2020, а також зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про застосування спрощеної системи оподаткування, датою її подання.

Ухвалою судді від 19.10.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче засідання на 17 листопада 2020 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 10 листопада 2020 року через канцелярію суду надав суду відзив (вх. №53724), у якому вказує, що не має підстав для внесення зміни групи платника єдиного податку, з огляду на те, що згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України фізична особа-підприємець, яка провадить діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність ( крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів. Зауважує, що платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Так, платник податків ОСОБА_1 взятий на облік за податковою адресою: АДРЕСА_1 , проте у заяві від 16.09.2020 (вх. №6604/1ОЕКПП) місце провадження господарської діяльності була вказана адреса: Запорізька область, Вільнянський район, Якимівська сільська рада), що є недотриманням умов, вищенаведеного законодавства для платників четвертої групи. На підставі вищезазначеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

17 листопада 2020 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 08 грудня 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткові усні пояснення. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, долученому до матеріалів справи. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 02.03.1999 та 09.12.2005 до Реєстру включені відомості про підприємця (Номер запису: 21030170000017121). Видами діяльності позивача є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. З 01.01.1995 позивач взятий на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м. Запоріжжі (Комунарський район м. Запоріжжя) за №001.

Позивач з 01 січня 2012 року є платником єдиного податку ІІ групи зі ставкою 16%, місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , ринок Анголенко, вид господарської діяльності 52.62.0 Роздрібна торгівля з лотків та на ринках, про що свідчить свідоцтво платника єдиного податку Серія Б №507367 від 29.05.2012.

Згідно з положеннями статті 8-1 Закону України «Про фермерське господарство» ФОП ОСОБА_1 подано декларацію від 14.09.2020 про створення сімейного фермерського господарства, відповідно до якої зазначені види діяльності, якими має право займатися фермерське господарство, а саме: Вирощування однорічних, дворічних та багаторічних культур. Як зазначено у декларації, у позивача є в користуванні земля сільськогосподарського призначення загальною площею 20 га на території Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, де позивач безпосередньо планує займатися фермерським господарством.

Крім того, 14 вересня 2020 року позивачем було надіслано відповідачу в електронному вигляді заяву (вхідний №6604/10ЕКПП) про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме про внесення змін до ставки та групи єдиного податку з другої на четверту та/або зі ставки 16 на ставку 0,95% без реєстрації ПДВ.

Однак, листом Олександрівське управління у місті Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.09.2020 №22271/14/08-01-49-09 із посиланням на приписи п. 45.1 ст. 45, п. 291.4 ст. 291, пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України повідомлено, що у зв`язку з недотриманням умов, встановлених пп. 4 п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (для платників четвертої групи), не має підстав для внесення зміни групи платника єдиного податку.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку четвертої групи протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про застосування спрощеної системи оподаткування, датою її подання.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 статті 294 Податкового кодексу України Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень;

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги";

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Аналізуючи наведені норми у їх сукупності, суд зазначає, що фізична особа-підприємець (сільськогосподарський товаровиробник) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування (для платників четвертої групи), якщо провадить діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

При цьому, відповідно до статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

У разі зміни відомостей, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

У разі зміни податкової адреси суб`єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Як вже встановлено судом і не заперечується учасниками процесу, підставою для відмови позивачу у присвоєнні статусу платника єдиного податку 4 групи є недотриманням умов, встановлених підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, а саме провадження господарської діяльності (крім постачання) не за місцем податкової адреси.

Так, згідно з положеннями пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що зареєстрованою адресою проживання ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , проте у декларації про створення фермерського господарства зазначено, що у позивача є в користуванні земля сільськогосподарського призначення загальною площею 20 га на території Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, де останній буду безпосередньо займатися фермерським господарством.

Відповідно до статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Зокрема, до реєстру вносяться такі відомості:

1) найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб`єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

Тобто, визначальною ознакою податкової адреси платника податків - фізичної особи є місце, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 з 01.01.1995 взятий на обліку як платник податків за №001 у ГУ ДПС у Запорізькій області (Олександрівське управління у м. Запоріжжі, Комунарський район м. Запоріжжя)

Наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Запорізькій області, відповідно до пункту 1 якого ГУ ДПС у Запорізькій області є територіальним органом Державної податкової служби України (далі - ДПС), який підпорядковується ДПС. Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) є контролюючим органом (органом доходів і зборів). У складі ГУ ДПС на правах відокремлених підрозділів утворюються управління, до складу яких входять державні податкові інспекції. Переліки управлінь, які утворюються на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС, та державних податкових інспекцій, що утворюються у складі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС, затверджуються окремим наказом ДПС. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Запорізької області; ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Запорізькій області у відповідних сферах діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями державних податкових інспекцій, що утворюються у складі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС, є:

здійснення сервісного обслуговування платників податків;

здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Тобто, саме ГУ ДПС у Запорізькій області є контролюючим органом, у якому на обліку перебуває позивач, натомість Олександрівське, Дніпровське чи Вільнянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області не є юридичними особами, а є лише структурними підрозділами ГУ ДПС у Запорізькій області без статусу окремого державного органу та юридичної особи.

Таким чином, оскільки податковою адресою позивача визначено м. Запоріжжя і саме за цією адресою його зареєстровано у ГУ ДПС у Запорізькій області, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 , як особа, що займається фермерським господарством, має право провадити господарську діяльність за місцем своєї податкової адреси, тобто на території Запорізької області та має право обрати спрощену систему оподаткування за 4 групою.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова позивачу у внесенні зміни групи платника єдиного податку, з підстав невідповідності місця провадження господарської діяльності позивача місцю податкової адреси є протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про застосування спрощеної системи оподаткування, датою її подання, суд зазначає таке.

За частинами 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Тому з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, із урахуванням висновків суду по даній справі.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку четвертої групи, оформлене листом №22271/1408-01-49-09 від 16.09.2020;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, датою її подання.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18.12.2020.

Суддя І.В. Батрак