Ухвала суду № 93702588, 22.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/16764/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в письмовому провадженні клопотання про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) про визнання неправоміриними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди за попередні два місяці;

- зобов`язати з Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з матеріальної допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням суми отриманої державним виконавцем винагороди;

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при нарахуванні та виплаті щорічної основної оплачуваної відпустки з за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди;

- зобов`язати з Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з щорічної основної (або додаткової) оплачуваної відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки з урахуванням суми отриманої державний виконавцем винагороди;

- визнати неправомірними дії Головного територіального управління юстиції Житомирській області при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за не використані 42 дні щорічної (додаткової) відпустки при звільненні, щодо не включення до обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати суми отриманої державний виконавцем винагороди;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити заборгованість з грошової компенсації за не використані 42 дні щорічної (додаткової) відпустки при звільненні з урахуванням суми отриманої державним виконавцем винагороди.

Ухвалою судді від 07 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі №240/16764/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому відповідач просив проводити розгляд адміністративної справи № 240/16764/20 в порядку загального позовного провадження. В обгунтування поданого клопотання зазначено про недоцільність розгляду адміністративної справи №240/16764/20 в порядку спрощеного позовного провадження через її складність та значення для управління.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з приписами ч. 2 ст.12 КАС України та ст. 257 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 3ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При чому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Як вбачається, з поданої ОСОБА_1 позовної заяви вона не відносить до справ, які розглядаються виключно у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до норм ч. 1ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст. 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, суд вважає, що адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) про визнання неправоміриними дій, зобов`язання вчинити дії є справою незначної складності та підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні, а тому клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 44, 47, 242, 243, 248, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Ліквідаційній комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи № 240/16764/20 в порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Е.Черняхович