Ухвала суду № 93702532, 21.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/21608/20

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №62413627 від 24.06.2020, відкритого на підставі виконавчого напису №2068 від 06.003.2020, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Кравець О.О.;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 24.06.2020, винесену при примусовому виконанні виконавчого напису №2068 від 06.003.2020, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Кравець О.О.

Відповідно до пунктів 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлений статтею 287 КАС України десятиденний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин у даній справі є постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни від 24.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №6241362 та від 24.06.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №62413627.

Відтак, перебіг процесуального строку на звернення з даним позовом до суду почався для позивача з дня, наступного за днем отримання нею оскаржуваних постанов від 24.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №6241362 та від 24.06.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №62413627.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що 13 серпня 2020 року вищезазначені постанови від 24.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №6241362 та від 24.06.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №62413627 були надіслані приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни позивачу, у відповідь на її заяву від 06.08.2020.

Крім того, зміст долученої позивачем до матеріалів справи її заяви до АТ «КБ «ПриватБанк» від 07.08.2020 свідчить, що станом на дату подання цієї заяви позивач була обізнана про прийняття приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни оскаржуваних у даному позові постанов від 24.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №6241362 та від 24.06.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №62413627.

Водночас, з вказаний адміністративний позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 14 грудня 2020 року, що підтверджується реєстраційним штампом суду на позовній заяві.

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 пропущено десятиденний строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови від 24.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №6241362 та постанови від 24.06.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №62413627.

Частиною 1 ст. 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Разом з тим ОСОБА_1 із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не зверталась.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору чи документ, який би підтверджував підстави для звільнення її від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2102,00 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 за подачу до суду даного позову повинна було сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 гривень.

Розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 2102,00 грн. х 0,4 х 2 = 1681,60 грн., де: 2102,00 - розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, встановлений станом на 01 січня 2020 року; 0,4 - ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру; 2 - кількість заявлених позовних вимог немайнового характеру.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску вищезазначеного строку;

- доказу (оригіналу платіжного документу) сплати судового збору в сумі 1681,60 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: Житомирська міська отг 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович