Рішення № 93702349, 22.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/14913/20

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, стягнення матеріальної допомоги,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі граничного місячного грошового забезпечення на підставі внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №766 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року допомоги для оздоровлення;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань в розмірі граничного місячного грошового забезпечення на підставі внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №766 до постанови Кабінету Міністрів від 11 листопада 2015 року №988;

- стягнути матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань в розмірі граничного місячного грошового забезпечення на підставі внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №766 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988;

- стягнути матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі граничного місячного грошового забезпечення на підставі внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №766 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року допомоги для оздоровлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому не було виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі граничного місячного грошового забезпечення на підставі внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №766 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року та матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань в розмірі граничного місячного грошового забезпечення на підставі внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №766 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988. На свої рапорти до відповідача від 11 березня 2020 року та від 14 липня 2020 року позивач відповіді не отримав. Вказана бездіяльність відповідача слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

24 листопада 2020 року та 26 листопада 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.24-25, 31-32), відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що позивачу відповідно до Постанови КМУ №988 було виплачено усі передбачені постановою кошти, що у грошовому виразі становить 18163,05 грн.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходить службу в рядах Національної поліції України з 4 липня 2015 року до теперішнього часу на посаді інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві в званні старшого лейтенанта поліції. Зарахований до 3 роти 1 батальйону 1 полку з обслуговування правого берега (а.с.6).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 21 серпня 2019 року №766 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року, Кабінет міністрів України постановив внести до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” зміни, а саме: "підпункт 3 викласти в такій редакції:

“3) надавати поліцейським один раз на рік: матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Ця постанова набрала чинності з 1 січня 2020 року.

Позивачем 11 березня 2020 року був зареєстрований в канцелярії Департаменту патрульної поліції м.Києва рапорт за вх. №11269 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с.4).

11 березня 2020 року позивачем подано через канцелярію Департамента патрульної поліції рапорт, який був зареєстрований за вх. №11270 про виплату йому матеріальної допомоги для оздоровлення (а.с.3).

Позивачем 14 липня 2020 року був надісланий рапорт через АТ «Укрпошта» за номером пн 215600426655 про виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с.5).

14 липня 2020 року позивачем був надісланий рапорт через АТ «Укрпошта» за номером пн 215600426655 про виплату йому матеріальної допомоги для оздоровлення.

Позивач стверджує, що відповіді на свої рапорти не отримав та вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд дійшов наступних висновків.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Відповідно до статті 117 Конституції України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів України в межах своєї компетенції є обов`язковими до виконання.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).

Згідно зі статтями 1, 3 Закону №580-VIII діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 105 Закону №580-VIII фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» зазначено, що національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10. А також підпунктом 3 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань:

- надавати поліцейським один раз на рік;

- матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок, та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260, далі - Порядок №260).

Відповідно до підпункту 11 пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2020 року №539 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260», який набрав чинності 21 серпня 2020 року, поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, в якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.

Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.

Водночас, позивачу у вересні 2020 року нараховано та виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі 4715,00 грн та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 13448,05 грн (розрахунковий лист за вересень 2020 року (а.с.34).

Виплата матеріальної допомоги для оздоровлення здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260) та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2020 року №539 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260» на підставі рапорта позивача відповідно резолюції начальника Департаменту патрульної поліції (копія рапорта та резолюції начальника (а.с.35-36) з розрахунку посадового окладу 2600,00 грн, окладу за спеціальним званням 1600,00 грн та надбавки за стаж служби 615,00 грн у розмірі 4715,00 грн.

Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260) та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2020 року №539 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260» на підставі рапорта позивача та встановлено відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 29 вересня 2020 року №722 о/с у розмірі грошового забезпечення, а саме 13448,05 грн з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, вислуги років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер та премії (нічні та індексація не відноситься до розміру грошового забезпечення які мають постійний характер).

Відтак, позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» було виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач довів відсутність бездіяльності щодо виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі граничного місячного грошового забезпечення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі та на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про їх розподіл відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул.Федора Ернста, 3Г, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення матеріальної допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін