Ухвала суду № 93701927, 22.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

22 грудня 2020 року Справа №160/16634/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-115002-17/414 від 10.11.2020р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування заборгованості зі сплати боргу (недоїмки) за вимогою №Ф-115002-17/414 від 10.11.2020р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 24879, 07 грн.;

- скасувати вимогу відповідача №Ф-115002-17/414 від 10.11.2020р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 24879,07 грн.;

- зобов`язати відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків - позивача, відповідно до вимоги відповідача №Ф-115002-17/414 від 10.12.2020р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 24879,07 грн.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Пунктами 4, 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків - позивача, відповідно до вимоги відповідача №Ф-115002-17/414 від 10.12.2020р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 24879,07 грн., не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини та не конкретизовано, які саме коригування позивач просить здійснити відповідача, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. становить 2102 грн.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тобто, за подання даного адміністративного позову, в якому об`єднано одночасно вимоги майнового характеру (про скасування вимоги №Ф-115002-17/414 від 10.12.2020р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 24879,07 грн.) та немайнового характеру (визнання протиправними дій), позивач повинен був сплатити судовий збір за майнову вимогу - у розмірі 840,80 грн. (з урахуванням мінімальної ставки судового збору: 2102,00 грн.*0,4); за немайнову вимогу - 840,80 грн., виходячи із розрахунку: 2102 грн.*0,4.

Разом з тим, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову на підтвердження сплати судового збору додано квитанцію про сплату №18832 від 10.12.2020р. лише у розмірі 840,80 грн. в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позову, позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги посилається на те, що з 04.06.2018р. і по теперішній час позивач є працевлаштованою особою, за яку ЄСВ сплачував роботодавець, проте доказів на підтвердження такої сплати позивачем до позову не надано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що надана позивачем на підтвердження сплати ЄСВ з 18.01.2020р. довідка Адвокатського об`єднання "Неофеліс ЛО ГРУП" №10 від 17.03.2020р. не може бути визнані судом належними доказами у розумінні ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона не підтверджують сплату ЄСВ за спірний період до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що за нормами ч.5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Окрім того, відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до вимог ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату ЄСВ.

Отже, позивач повинен був звернутися із адміністративним позовом щодо оскарження вимоги відповідача №Ф-115002-17/414 від 10.11.2020р. про сплату боргу (недоїмки) у строк до 23.11.2020р. включно (з урахуванням вихідних днів), з урахуванням ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Проте, даний адміністративний позов поданий позивачем лише 10.12.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку), тобто з пропущенням десятиденного строку, встановленого ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків - позивача, відповідно до вимоги відповідача №Ф-115002-17/414 від 10.12.2020р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 24879,07 грн., із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та із конкретизацією, які саме коригування позивач просить здійснити відповідача, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що з 04.06.2018р. і по теперішній час позивач є працевлаштованою особою, за яку ЄСВ сплачував роботодавець у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-115002-17/414 від 10.11.2020р., зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків - позивача, відповідно до вимоги відповідача №Ф-115002-17/414 від 10.12.2020р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 24879,07 грн., із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та із конкретизацією, які саме коригування позивач просить здійснити відповідача, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що з 04.06.2018р. і по теперішній час позивач є працевлаштованою особою, за яку ЄСВ сплачував роботодавець у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва