Рішення № 93700832, 14.12.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/1033/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Рівненської міської ради

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів"

про визнання укладеним додаткового договору про поновлення договору оренди землі.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Українець М.В. (дов. № 08-1968 від 27.12.2019 р.);

Від відповідача: Добродій О.М. (ордер РН-533 №194 24.11.2020 р.).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

Рівненська міська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" (далі - відповідач) про визнання укладеним додаткового договору про поновлення договору оренди землі.

Як на правові підстави позову позивач посилається на ст. ст. 13, 14, 142-145 Конституції України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 6, 14-16, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 12, 124-126 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 15, 16, 638, 641, 648, 649 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 181 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на ухиляння відповідача від оформлення (на підставі визначеної у ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме - у випадку, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди) права користування земельною ділянкою, що знаходиться у м. Рівне на вул. Ярослава Гашека, площею 89 000 м2, стосовно якої між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі № 163 від 31 січня 2003 року.

В судовому засіданні 14 грудня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач не погодившись з позовними вимогами позивача подав до суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що земельна ділянка яка є предметом договору оренди, з кадастровим номером 5610100000:01:066:0158 зареєстрована 06 грудня 2019 року. Відповідач зазначає, що станом на момент винесення рішення про поновлення договору оренди від 21 лютого 2019 року, земельна ділянка, яка є предметом оренди не була сформована та їй не було визначено кадастрового номеру, а отже вона не могла бути, до 06 грудня 2019 року об`єктом цивільних прав.

Окрім того, відповідач вважає, що оскільки, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, останній припинив користуватися земельною ділянкою, у зв`язку з відсутністю спеціального дозволу па користування надрами у відповідача та не виконує всі обов`язки орендаря, а саме не сплачує орендну плату, відповідно до умов договору оренди землі від 31 січня 2003 року № 163, у зв`язку з фактичним припиненням користування земельною ділянкою, а тому на думку відповідача договір оренди земельної ділянки не може вважатися поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зважаючи на викладені обставини відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 14 грудня 2020 року представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзив на позовну, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заяви та клопотання у справі.

20 листопада 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

07 грудня 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача, в якій останній спростовує доводи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Окрім того, 07 грудня 2020 року до канцелярії суду представником позивача подано клопотання, в якому останній просить суд провести судове засідання призначене на 07 грудня 2020 року без його участі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1033/20, визначено здійснювати розгляд справи за загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 листопада 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2020 року відкладено підготовче засідання на 07 грудня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2020 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/1033/20 за позовом Рівненської міської ради до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" про визнання укладеним додаткового договору про поновлення договору оренди землі та призначено розгляд справи № 918/1033/20 до судового розгляду по суті на 14 грудня 2020 року.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша статті 5 названого Закону).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ст. 126-1 Земельного кодексу України, яка регулює умови поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, а саме: договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів. Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою; якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається; сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору; у разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" та Рівненською міського радою 31 січня 2003 року укладено договір оренди земельної ділянки № 163, відповідно до якого Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" надано в оренду земельну ділянку площею 89 000 кв.м на вул., Я. Гашека під розширення Басівкутською кар`єру суглинників та для обслуговування кар`єрної залізниці. Строк дії договору до 31 січня 2019 року.

У зв`язку з закінченням терміну дії вказаного договору оренди землі 26 листопада 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" направило на адресу Рівненської міської ради заяву № 79923 в якій просили на три роки поновити (термін оренди) договір оренди земельної ділянки площею 8.9 га за адресою: м. Рівне, вул. Я. Гашека для розширення Басівкутського кар`єру. На вказану заяву відповідач отримав відповідь від Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12 грудня 2018 року № 01-10/490 відповідно до якої заяву про поновлення договору оренди землі неможливо розглянути, у зв`язку з відсутністю у земельної ділянки кадастрового номеру, який відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є однією із істотних умов договору оренди землі.

Відповідачем повторно 10 січня 2019 року направлено на адресу Рівненської міської ради заяву № 01/01, в якій останній просив на три роки поновити (термін оренди) договір оренди земельної ділянки площею 8,9 га за адресою: м. Рівне, вул., Я. Гашека для розширення Басівкутського кар`єру.

В подальшому 21 лютого 2019 року Рівненська міська рала прийняла рішення за результатами розгляду вказаної заяви "Про поновлення договору оренди землі та надання Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" зголи на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул., Я. Гашека".

Листів-повідомлень щодо прийнятого рішення позивач на адресу відповідача не надсилав, докази протилежного матеріали справи не містять.

Натомість, відповідач отримав лист Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради від 16 січня 2019 року № 118 про необхідність присвоєння земельній ділянці, яка є предметом договору оренди, кадастрового номера, оскільки відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру а їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зі змісту рішення Рівненської міської ради від 21 лютого 2019 року № 5694 "Про поновлення договору оренди землі та надання Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Ярослава Гашека), вбачається, що Рівненська міська рада вирішила поновити Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" договір оренди земельної ділянки площею 89 000 кв.м на вул. Я. Гашека з числа земель, які надані відповідачу згідно з договором оренди земельної ділянки від 31 січня 2003 року № 163. Договір поновити на 3 роки. Надати згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 89 000 кв.м на вул., Я. Гашека з числа земель, які перебувають в оренді у ВАТ "РЗБМ", що є зараз ТзДВ "РЗБМ", зокрема ділянки площею 83 000 кв.м - для розширення Басівкутського кар`єру суглинників, ділянки площею 6 000 кв.м - для обслуговування кар`єрної залізниці. Розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробити відповідно до чинного законодавства. Додатковий договір укласти відповідно до норм чинного законодавства та ін.

Тобто зі змісту рішення Рівненської міської ради від 21 лютого 2019 року № 5601 вбачається, що на момент його винесення, земельна ділянка, яка перебувала в оренді Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" до 31 січня 2019 року не мала кадастрового номеру, не була внесена до Державного земельного кадастру та відсутня технічна документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яку необхідно було розробити та перш за все встановити межі орендованої, Товариством з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" земельної ділянки, на місцевості.

Після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Рівненською міською радою 26 березня 2020 року № 7457 затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 89 000 кв.м. та присвоєно вказаній земельній ділянці кадастрового номеру.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 грудня 2019 року № НВ-5607054352019 земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0158 зареєстрована 06 грудня 2019 року, тобто станом на 01 лютого 2019 року земельна ділянка, яка є предметом оренди не була сформована та їй не було присвоєно кадастрового номеру, а отже вона не могла бути з 06 грудня 2019 року об`єктом цивільних прав.

Згідно ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог закону і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після отримання договору.

У 20-ти денний строк відповідач не повернув позивачу примірник договору та не підписав його, у зв`язку з непогодженням з його істотними умовами.

Лише 19 червня 2020 року відповідачем отримано додатковий договір про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 89 000 кв,м.

Після отримання додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 89 000 кв.м. відповідачем направлено Рівненській міській раді лист № 01/75 від 03 липня 2020 року в якому викладено незгоду з істотними умовами додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 11 червня 2020 року щодо строку оплати орендної плати, а саме відповідач просив встановити обов`язок сплати орендної плати не з 01 лютого 2019 року, як зазначалося у додатковому договорі від 11 червня 2020 року, а з 26 березня 2020 року, тобто з моменту прийняття рішення Рівненською міською радою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 89 000 кв.м.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідністю) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Вищевказаний лист щодо строків оплати є непогодженням орендаря з істотними умовами додаткового договору про поновлення договору оренди землі, що відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", є підставою для припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі.

Так, згідно ч. 4 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється, а тому умови викладені в ч. 1-5 ЗУ "Про оренду землі" щодо спірних правовідносин не можуть бути застосовані.

Окрім того, суд враховує, що підставою позовних вимог позивач визначив ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", посилаючись на те, що відповідач продовжує користуватись відповідною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та не повернув земельну ділянку орендодавцю за актом приймання-передачі.

Разом з тим, позивач надав суду проєкт додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 11 червня 2020 року, розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку та акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, які надсилались Рівненською міською радою відповідачу, для підписання. Згідно Акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду Рівненська міська рада передає, а Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв" приймає земельну ділянку площею 89 000 кв.м на вул. Я. Гашека в оренду на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі. Даний акт приймання-передачі спростовує твердження позивача про те, що орендар не повернув орендодавцю земельну ділянку, яка є предметом додаткового договору про поновлення договору оренди землі.

Крім того, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки відповідач припинив користуватися земельною ділянкою, у зв`язку з відсутністю спеціального дозволу на користування надрами у Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних мaтepiaлiв та не виконує всі обов`язки орендаря, а саме не сплачує орендну плату, відповідно до умов договору оренди землі від 31 січня 2003 року № 163, у зв`язку з фактичним припиненням користування земельною ділянкою, що не спростовано позивачем.

До того ж, слід зазначити, що позивач вже протягом кількох місяців зволікав з підготовкою та укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим у відповідача відпала необхідність у користуванні земельною ділянкою, яку він орендував до 31 січня 2019 року.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі, що відсутнє у спірних правовідносинах.

Окрім того, суд зазначає, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" втратила чинність 05 грудня 2019 року, а кадастровий номер спірної земельної ділянки присвоєно 06 грудня 2019 року, тобто, в період дії приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір не міг бути поновленим (укладеним) у зв`язку із відсутністю істотної умови - кадастрового номеру про що і зазначено у листі Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської від 12 грудня 2018 року.

Таким чином, присвоєння кадастрового номера, виготовлення технічної документації та пропозиція поновити договір на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" мали місце після втрати чинності цієї норми закону.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Суд зазначає, що позивачем не доведено порушення відповідачем інтересів останнього, відтак позивач безпідставно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, які передбачені ч. 3 ст. 123 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп., згідно статті 129 ГПК України, залишається за позивачем.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Рівненської міської ради до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" про визнання укладеним додаткового договору про поновлення договору оренди землі - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2020 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-а);

3 - відповідачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120-б).