Рішення № 93700673, 22.12.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 915/1233/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570),

юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д

адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800

представник позивача: Савіхіна А.М., 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50

до відповідача: Фізичної особи – підприємця Заболотного Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 )

про: стягнення 35 921,40 грн

05.10.2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 31.08.2020 року до Фізичної особи – підприємця Заболотного Олександра Миколайовича про стягнення грошових коштів у сумі 35 921,40 грн, з яких:

- 24 471,01 грн – заборгованість за кредитом,

- 6 122,44 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом,

- 4 274,73 грн – пеня,

- 1 053,22 грн – заборгованість по комісії за користування кредитом.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту, процентів та комісії за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2020 позовну заяву залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

15.10.2020 року позивачем надіслано до суду заяву №20201008/5184 від 08.10.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2020 року, яка надійшла на адресу суду 20.10.2020 року.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1233/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду від 23.10.2020 року відповідач отримав 29.10.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

25.09.2018 року ФОП Заболотний Олександр Миколайович (ІПН НОМЕР_1 ) (клієнт) шляхом накладення електронно-цифрового підпису у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват підписав Заявку на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи – підприємця “Підприємницький”, відповідно до якої клієнт просить надати Кредит за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”” шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок НОМЕР_2 на наступних умовах:

мета Кредиту – поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;

вид Кредиту – овердрафтовий Кредит;

мінімальний розмір ліміту – 10 000,00 грн;

максимальний розмір ліміту – 100 000,00 грн;

розмір відсоткової ставки - 30%;

розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період) – 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць;

пільговий період – 55 днів;

термін користування Кредитом – 12 місяців.

У заявці зазначено, що підписанням цієї заявки клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький””. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.

Відповідно до довідки позивача №80925NKUCS11X від 31.08.2020 року про розмір встановлених кредитних лімітів, ФОП Заболотному Олександру Миколайовичу (ІПН НОМЕР_1 ) на рахунок НОМЕР_2 25.09.2018 року встановлено кредитний ліміт у сумі 30 000,00 грн, а 18.01.2019 року розмір кредитного ліміту змінено на 35 000,00 грн.

Згідно виписки з рахунку № НОМЕР_2 , за період з 25.09.2018 року по 26.08.2020 року, заборгованість клієнта становить 24 471,01 грн.

До матеріалів позовної заяви також долучено розрахунок заборгованості за договором б/н від 25.09.2018 року, відповідно до якого станом на 26.08.2020 року заборгованість відповідача становить:

- 24 471,01 грн – заборгованість за кредитом,

- 6 122,44 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахована за період з 28.12.2018 по 26.08.2020;

- 4 274,73 грн – пеня, нарахована за період з 01.07.2019 по 26.08.2020;

- 1 053,22 грн – заборгованість по комісії за користування кредитом, нарахована за період з 01.04.2019 по 26.08.2020.

До позовної заяви позивачем долучено копію витягу з “Умов та правил надання банківських послуг” (далі – Умови), якими передбачено наступне.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі — Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі — Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі — Умови або Договір) в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни (п. 3.2.6.1.1. Умов).

Розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту складає від 10 000 до 100 000 гривень (п. 3.2.6.1.2. Умов).

Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта — це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (п. 3.2.6.1.3. Умов).

Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” (далі — Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі — КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту (п. 3.2.6.1.4. Умов).

При закритті Банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використаного Клієнтом Кредиту в цей день (п. 3.2.6.2.1.2).

Відповідно до п. 3.2.6.2.2. Умов Клієнт зобов`язується зокрема:

- сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 3.2.6.2.2.2. Умов);

- повернути Кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.6.5.1., 3.2.6.2.3.10., 3.2.6.3.5. цього Договору (п. 3.2.6.2.2.3. Умов).

Пунктом 3.2.6.3. Умов передбачений порядок розрахунків.

Так, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне Дебетове сальдо за місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.) (п. 3.2.6.3.1. Умов).

За користування Кредитом з дати виникнення Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено Тарифами Банку, за винятком Пільгового періоду (п. 3.2.6.3.2.Умов).

Пільговий період за цим Кредитом – це період безперервного користування Кредитом, під час якого не нараховуються проценти, строком до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів. Пільговий період діє за умови погашення Клієнтом в повному обсязі заборгованості по Кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта (п. 3.2.6.3.3.1. Умов).

Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку Клієнта є непогашена заборгованість минулих періодів, в т.ч. заборгованість за комісією, що передбачена п. 3.2.6.3.1 цього Договору (п. 3.2.6.3.3.2. Умов).

При невиконанні умов Пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо Клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз. 3 п. 3.2.6.3.4. цього Договору (п. 3.2.6.3.4. Умов).

Розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості за Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що не сплачені в строк, що зазначений в абз. 3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10) (п. 3.2.6.3.5. Умов).

В разі непогашення Клієнтом заборгованості за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість по Кредиту, включаючи проценти за користування Кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо (п. 3.2.6.3.6. Умов).

Остаточне погашення заборгованості за Кредитом Клієнт здійснює не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.6.5.1. Умов (п. 3.2.6.3.10. Умов).

Відповідно до п. 3.2.6.4.2. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення по кредиту. Нарахування пені здійснюється за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. У разі зменшення Банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті Договору, Банк повідомляє про це Клієнта на свій розсуд способом, передбаченим п. 3.2.6.1.6. цих Умов.

Відповідно до п. 3.2.6.4.6. Умов терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 10 років.

Відповідно до п. 3.2.6.5.1. Умов строк користування Кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонгувати строк користування Кредитом. Продовження обслуговування лімітів відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія.

Відповідно до п. 3.2.6.5.2. Умов цей Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

Умовами передбачені Тарифи, зокрема:

- відсотки за користування кредитом – 27%, нараховуються щодня при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня; списання нарахованих відсотків здійснюється 1-го числа кожного місяця за попередній місяць; при безперервному користуванні не більше 30-ти днів;

- відсотки за користування кредитом в разі виникнення прострочених зобов`язань по кредитному договору – 40,5%; розраховуються від суми простроченої заборгованості;

- комісія за управління фінансовим інструментом за використання кредитного ліміту – 0,5%; сплата щомісячно 1-го числа від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць;

- пеня – в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; у % річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення по кредиту.

У позовній заяві позивачем зазначено, що проценти за користування кредитом нараховані на підставі п. 3.2.6.3.5. Умов, комісія за користування кредитом нарахована на підставі п. 3.2.6.3.1. Умов, підстави нарахування пені позивачем не зазначені.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що при нарахуванні процентів за користування кредитом позивачем застосована процентна ставка (поточна) – 30,00 та процентна ставка (прострочена) – 45,00.

При цьому, процентна ставка (прострочена) – 45,00 не передбачена ані в заявці ОСОБА_1 на отримання послуг, ані в долученому позивачем витягу з “Умов та правил надання банківських послуг”.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем здійснено нарахування щомісячної комісії - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць. Вказаний розмір комісії передбачено в заявці ОСОБА_1 на отримання послуг.

Суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ “ПриватБанк”).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частин 1-3 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заявці позичальника від 25.09.2018 року встановлена процентна ставка – 30%, а також розмір щомісячної комісії - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць.

Проте у вказаній заявці відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, комісію, а також пеню.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.09.2018 року, посилається на Витяг з “Умов та правил надання банківських послуг” як невід`ємної частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з “Умов та правил надання банківських послуг” розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заявку від 25.09.2018 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії, процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ “ПриватБанк” в період - з часу виникнення спірних правовідносин (25.09.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05.10.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Наданий позивачем Витяг з “Умов та правил надання банківських послуг” з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником.

Витяг з “Умов та правил надання банківських послуг”, який міститься в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25.09.2018 року шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Заява відповідача від 25.09.2018 містить термін користування Кредитом – 12 місяців.

Доказів повернення відповідачем кредитних коштів станом на 25.09.2019 року суду не надано.

Позивач звернувся з даним позовом до суду 05.10.2020 року, отже строк повернення кредитних коштів є таким, що настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 24 471,01 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У заявці від 25.09.2018 року відповідач погодився з розміром процентної ставки – 30%. Як зазначено вище, при нарахуванні відсотків за користування кредитом позивачем застосовано процентну ставку (поточну) – 30,00 та процентну ставку (прострочену) – 45,00.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів погодження між сторонами у письмовому вигляді ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 45%, а також відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 6 122,44 грн та пені в сумі 4 274,73 грн слід відмовити.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

У заявці від 25.09.2018 року відповідач погодився з розміром щомісячної комісії - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць.

Здійснений позивачем розрахунок щомісячної комісії є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1 053,22 грн є обгрунтованою.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 2 102,00 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 71%, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 492,42 грн. (2 102,00 х 71%) судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Заболотного Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість по кредиту в сумі 24 471,01 грн, заборгованість по комісії в сумі 1 053,22 грн. та судовий збір у сумі 1 492,42 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.12.2020.

Суддя Н.О. Семенчук