Ухвала суду № 93697672, 21.12.2020, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1367/20

Провадження № 2-з/710/15/20

УХВАЛА

21.12.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі судді Симоненко О.В., за участю секретаря судового засідання Бараненко А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка», ОСОБА_2 про стягнення солідарно на користь позивача заборгованості у розмірі 2839249 грн за договором про надання фінансового кредиту № 1045-Ш/ОФ від 26.07.2019 року.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 30.11.2020р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

18.12.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява від позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 : будинок, що розташований в АДРЕСА_1 ; автомобіль марки КІА, модель ОРТІМА, 2014 року випуску, об`ємом 2359 куб.см; земельну ділянку площею 2.0325 га, кадастровий номер 7125710100:03:001:0057, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в Черкаській області, Шполянський район, м. Шпола; земельну ділянку площею 2.0949 га, кадастровий номер 7125710100:03:001:0123, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в Черкаській області, Шполянський район, м. Шпола та належить ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач ОСОБА_1 12.11.2020 з метою створення перешкод у виконанні можливого рішення суду по справі №710/1367/20 здійснив відчуження будинку, загальною площею 70,6 кв.м., земельної ділянки площею 0,1000 гектара, земельної ділянки площею 0,0386 гектара, що розташовані в АДРЕСА_1 на користь свого сина – ОСОБА_3 , шляхом укладення договорів дарування за №1404, 1405, 1406, що посвідчені Шполянською державною нотаріальною конторою.

У зв`язку з цим позивачем було подано до Шполянського районного суду Черкаської області заяву про забезпечення позову у справі про визнання договорів дарування недійсними, що були укладені 12.11.2020 року за № 1404, 1405,1406, між ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_3 .

Також зазначає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вартість майна відповідача, на яке позивач просить накласти арешт, не перевищує суму боргу в розмірі 2 839 249 грн, яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести та призведе до подальшого відчуження належного відповідачу -1 та відповідачу -3 майна, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав позивача на стягнення боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 .ч1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі № 504/1028/16-ц (провадження № 61-46750св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Із позовної заяви вбачається, що між сторонами існує спір щодо виконання договору про надання фінансового кредиту № 1045-Ш/ФО від 26.07.2019 року, у зв`язку з невиконанням якого позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 2 839 249 грн.

Як убачається із доданих до заяви про забезпечення позову договорів дарування від 12.11.2020 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.12.2020 року, відповідачем у справі відчужене майно у вигляді житлового будинку та земельних ділянок за адресю: АДРЕСА_1 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22.10.2020 року, наданого заявником, вбачається, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 7125710100:03:001:0057, площею 2,0325 за адресою: м.Шпола,Черкаської області.

З огляду на предмет позовних вимог, ураховуючи поведінку відповідача ОСОБА_3 , направлену на відчуження майна, у той час коли між сторонами існує майновий спір, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що достатнім та співмірним із заявленими вимогами буде вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене майно, яке належить ОСОБА_3 , оскільки існує реальна небезпека відчуження спірного нерухомого майна відповідачем, що унеможливить в подальшому виконання можливого судового рішення про задоволення позову, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

В іншій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 76, 95 ЦПК України, які б з відповідною достименністю підтверджували належність автомобіля саме відповідачу ( витяг з ЄДР МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів (а.с.31) не є офіційним документом), як і не надано доказів належності на праві власності ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2,0949 га, кадастровий номер 7125710100:03:001:0123.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову не встановлені підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 7125710100:03:001:0057, площею 2,0325 за адресою: м.Шпола,Черкаської області, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах суми позовних вимог.

В іншій частині заяви відмовити.

Примірник ухвали направити учасникам справи та до Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, через Шполянський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Шполянського

районного суду О.В. Симоненко