Рішення № 93693957, 08.12.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/223/2020 Справа № 490/894/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Гуденко О.А., при секретарі – Дудник Г.С., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради в особі Адміністративної комісії про скасування постанови № 33 від 15.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 року позивач звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати не чинною та скасувати постанову № 33 від 15.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення Адміністративної комісії Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, а справу закрити; стягнути судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вимог посилається на те, що адміністративна справа розглянути особами, які до цих дій належним чином не уповноважені. Актом від 18.12.2019 року, протоколом № 248 від 18.12.2019 року, протоколом від 15.01.2020 року та спірною постановою від 15.01.2020 року визначено одне і те саме порушення: п. 12.2.29 «Правил благоустрою...», проте яких саме правил, - не зрозуміло. Поряд з цим. Не було з`ясовано обставини вчиненого правопорушення, чи була наявність провини правопорушника, які були пом`якшуючі чи обтяжуючі обставини. В протоколі не зазначено дату вчинення правопорушення, чітко не виражена суть правопорушення, а також його складання без особи, відносно якої такий протокол складається. Кому було роз`яснені права та на кого була виписана повістка – не відомо. Крім того, справа про адміністративне правопорушення розглядалась з порушенням 15-денного строку з дня одержання Адміністративною комісією протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Головуючим у адміністративній комісії не було перевірено на правильність складання протоколу, не було перевірено повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. Позивач зазначає, що вона не є утримувачем, користувачем зупинки громадського транспорту, ще й кінцевої зупинки маршрутного таксі. Отже, беручи до уваги відсутність провини, у діях позивача немає складу правопорушення, у якому її визнано винною спірною постановою – виникає необхідність у скасуванні даної постанови та звернення до суду за захистом прав та законних інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А. від 14.02.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу.

03.06.2020 року до канцелярії суду надійшло клопотання від позивача про стягнення з відповідача на її користь за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

17.07.2020 року до канцелярії суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що законодавчою основою притягнення порушника до адміністративної відповідальності є доведений у встановлено законом порядку факт порушення зазначеною особою ст. 152 КУпАП, що підтверджується фактичними доказами по справі.

Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Разом з тим, в минуле судове засідання з`явився представник відповідача та просив суд викликати та допитати в якості свідка головного спеціаліста відділу з координації торгівлі та підприємництва адміністрації Центрального району ММР ОСОБА_2 - особу, яка складала протокол про адміністративне правопорушення від 18.12.2019 року.

Свідок в сдуове засідання не з`вився, викликався судом належним чином, відповідачем явка свідка забезпечена не була.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

18.12.2019 року головним спеціалістом відділу з координації торгівлі та підприємництва адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради Матвієнко К.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 247 у відношенні ОСОБА_1 . Згідно змісту протоколу зафіксовано правопорушення, а саме: «зафіксовано порушення ОСОБА_1 п. 12.2.29 «Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення частоти і порядку в м. Миколаєві», а саме утримує в не належному санітарному стані прилеглу територію до об`єкту територію за адресою: АДРЕСА_1 , кінцева зупинка громадського транспорту біля магазину».

В протоколі зазначено, що з ним ознайомлено реалізатора у магазині та направлено за місцем проживання позивача. Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач отримала вищезазначений протокол від 18.12.2019 року та була повідомлення про засідання комісії, що було призначено на 15.01.2020 року.

15.01.2020 року протокол про адміністративне правопорушення з доданими до нього матеріалами розглянуто адміністративною комісією Адміністрацією Центрального району Миколаївської міської ради. На вказаному засіданні ОСОБА_1 присутньою не була.

Так, у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 33 від 15.01.2020 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Згідно супровідного листа від 17.01.2020 року за вихідним № 6/06.01/20 Адміністративна комісія адміністрації Центрального району направила позивачу постанову від 15.01.2020 року за № 33 про накладення на неї адміністративного стягнення для добровільного виконання. Проте, представником відповідача не надано суду доказів підтвердження, що позивач вказану постанову отримала.

Згідно ст. 152 КУпАП, Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 188-42 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

При цьому, суд вважає, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16.

Відповідно до положень, закріплених статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів отримання позивачем повідомлень про час та місце розгляду справи, а крім того самої оскаржуваної постанови.

Поряд з цим, суд не може прийняти до уваги фотознімки, які надав представник відповідача разом з відзивом, оскільки на них зображено невизначений зупиночний комплекс, який взагалі невідомо яким чином відноситься до діяльності позивача.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішень.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, а вимоги позивача про скасування постанови № 33 від 15.01.2020 року накладення на неї адміністративного стягнення підлягають задоволенню, оскільки представником відповідача не подано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження законності постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , зокрема: дотримання порядку її винесення, своєчасне повідомлення особи, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також доказів вини позивача.

Крім того, позивач просила компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частиною 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано суду: копію Додаткової угоди № 2 до Договору про надання правової/правничої допомоги № 4/20 від 10.01.2020 року, копію акта здачі-прийому наданої допомоги, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 12 від 03.06.2020 року.

Суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги, а саме, 4 000,00 грн., в даному випадку є обґрунтованою.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 77, 159-163, 243, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради в особі Адміністративної комісії про скасування постанови № 33 від 15.01.2020 року про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати Постанову Адміністративної комісії Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про накладення адміністративного стягнення № 33 від 15 січня 2020 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 4 000 грн. 00 коп. витрат професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ 05410576, адреса: 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Інженерна, 1).

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня складання повного тексту сторонами у разі, якщо воно не буде оскаржена. Якщо рішення буде оскаржено, то воно набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції якщо його не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів з дня отримання повного тексту до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ Гуденко О.А.