Ухвала суду № 93693198, 18.12.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6748/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«18» грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Глинської Д.Б.

з участю секретаря Лань М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку письмового провадження заяву представника акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Михальченка Федіра Володимировича про повернення судового збору по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

01 грудня 2020 року представник акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Михальченко Ф.В. звернувся до суду із заявою про повернення судового збору по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обгрунтовує тим, що рішенням суду від 12.11.2020 позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» були задоволені повністю, а в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, тому відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу з державного бюджету підлягає повернення 50% сплаченого судового збору.

Враховуючи, що нормами Цивільного процесуального кодексу України ( далі по тексту – ЦПК України) не передбачає повідомлення учасників справи для вирішення заяви про повернення судового збору, відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Ознайомившись з поданою заявою, матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заява про повернення судового збору не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходилася цивільна справа №466/6748/20 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2020 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по договору № б/н від 04 вересня 2008 року у розмірі 15 727,84 грн. та 2102 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього – 17 829,84 грн.

При поданні позовної заяви до суду АТ КБ «Приватбанк» було сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ВОJ63B3255 від 13.08.2020 (а.с. 57).

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає повернення судового збору, містить вичерпний перелік випадків, коли судовий збір може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила.

У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Статтею 209 ЦПК України, встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно розгляд справи по суті розпочався в судовому засіданні 12.11.2020, а відповідач подав заяву про визнання позовних вимог 12.11.2020, саме під час розгляду справи по суті, а не до початку розгляду справи по суті, а тому правові підстави для розподілу судового збору в порядку, який визначений ч. 1 ст. 142 ЦПК України та відповідно задоволення заяви про повернення судового збору відсутні.

Також, враховуючи, що за рішенням суду від 12.11.2020 із відповідача ОСОБА_1 стягнено на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у повному об`ємі, а саме 2102 грн., що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України, а тому суд вважає, що додаткове стягнення судового збору в сумі 50 відсотків з Державного бюджету, буде його повторним стягненням та буде суперечити вимогам ЦПК України.

Керуючись ст. ст.141, 142, 209, 258-260, 265, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» суд,

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви представника акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Михальченка Федіра Володимировича про повернення судового збору по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д. Б. Глинська