Вирок № 93690827, 21.12.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1878/20

Провадження №: 1-кп/332/373/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Марченко Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Литвиненко І.Т.,

прокурора Соколовської Т.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Шаларь М.П. Яблуновського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із загальною середньою освітою,не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

06.06.2011 року Заводським районним судом м. Запоріжжя, за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік , відповідно до ст.104 КК України;

30.05.2013 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.ч. 1, 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на три роки ,відповідно до ст.75 КК України;

12.03.2014 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі, 14.04.2016 звільнився у зв`язку з відбуттям строку покарання;

10.12.2020 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком один рік (вирок не набув законної сили)

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, із вищою освітою,не працевлаштованого, розлученого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

07.05.2020 року, приблизно о 15-45 годині, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, підійшли до кабельного колодязя телефонного зв`язку, розташованого біля паркану ПАТ «Запоріжметалоптрорг» за адресою м. Запоріжжя, вул. Скворцова. 232, де ОСОБА_1 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, спустився до підземної кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку) прокладеної по вул. Скворцова до АТС 2835, де за допомогою власної фізичної сили вирвав кабель, який належить ПАТ «Укртелеком» Запорізької міської філії.

Після чого, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою особистого збагачення, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, застосовуючи власну фізичну силу, руками витягнули з колодязя кабель зв`язку ТПП 50х2х0,4, довжиною 50 метрів, вартістю 3598, 46 гривень, який в подальшому скрутили в моток. Однак, злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були помічені співробітниками поліції, внаслідок чого з причин ,які не залежали від їх волі не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Тим самим вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнали повністю та кожен окремо пояснили, що дійсно 07.05.2020 року, приблизно в обідній час они намагались викрасти кабель , але були затримані.

Окрім цього, обвинувачені під час судового розгляду заявили, що усвідомлюють незаконність і небезпечність своїх дій, повністю визнають наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ними кримінального правопорушення, погоджуються з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого їм злочину за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України. Приймаючи до уваги, що обвинуваченими, захисником не оспорюються наведені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз`яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження в апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальному провадженні.

Отже, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу кожного, суд приходить до висновку про доведеність пред`явленого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_2 - за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим відповідно до положень ст.ст. 65-67 КК України, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, що віднесено законодавством до нетяжкого злочину; характер і ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб діяння; дані, які характеризують особу обвинувачених.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за скоєння умисних корисливих злочинів, суспільно-корисною працею не займається, міцних соціальних зв`язків не має, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

ОСОБА_2 раніше не судимий, не працює, розлучений, має двох неповнолітніх дітей, перебуває на обліку в наркологічному диспансері.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених, суд визнає їх щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність. Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачених, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинувачених , конкретних обставин скоєння злочину, враховуючи думку прокурора, а також враховуючи, що обвинувачені під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження у суді дотримувалися загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, суд прийшов до висновку, що обвинувачені на теперішній час загрози для суспільства не становлять, соціально адаптовані.

Отже, забезпечити виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можливо без реального відбування ними покарання, без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за їх поведінкою та виконанням покладених на них обов`язків органами пробації протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченими умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням їх прав і свобод.

Цивільний позов, заявлений позивачем ПАТ «Укртелеком» слід задовольнити, оскільки він підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Підстав для застосування до обвинувачених запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши ОСОБА_2 іспитовий строк – 1 (один) рік, а ОСОБА_1 іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України, у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набранням вироку законної сили не обирати.

Цивільний позов задовольнити стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду спричинену злочином в сумі 7246,47 грн.

Речові докази – кабель телефонний мідний ТПП 50х2х0,4 довжиною 50 метрів передати власнику ПАТ «Укртелеком».

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя Н.В. Марченко