Рішення № 93690460, 11.12.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8018/19

2/310/438/20

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

за участю секретаря судового засідання Мазняк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 310/8018/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.07.2017 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до умов договору, власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання Овердрафту. AT КБ «ПриватБанк» зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, пролетів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями. В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого станом на 14.07.2019 року має заборгованість 19932,93 грн., яка складається з наступного: 12044,70 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5869,25 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 593,60 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 500 грн. – штраф ( фіксована частина), 925,38 грн. – штраф ( процентна складова). Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнав, обґрунтувавши свою позицію тим, що строк дії картки закінчився 17.07.2019 року, а тому банк не міг нараховувати відсотки, пені, штрафи. Зазначив, що оскільки відповідачем не підписувався сам кредитний договір, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили ціну договору яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки ( пені, штрафів) за порушення термінів виконання зобов`язань. Крім того, заборгованість виникла не з вини відповідача, а в наслідок незаконних дій сторонніх осіб, які шахрайським способом заволоділи грошовим коштами відповідача, за даним фактом порушено кримінальне провадження та триває досудове розслідування.

Представник позивача надав відповідь на відзив в якому заперечив проти доводів відповідача щодо укладення кредитного договору, встановлення, зміни розміру кредитного ліміту та порядку й суми нарахованої заборгованості, вважає що сторони обумовили істотні умови договору, а тому в Банку наявні підстави для нарахування сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки ( пені, штрафів) за порушення термінів виконання зобов`язань.

Посилання відповідача на заволодіння грошовим коштами шахрайським способом заперечив, оскільки кредитні кошти ОСОБА_1 було переведено через IVR-меню, де здійснення операції здійснюється клієнтом без допомоги оператору, за допомогою фінансового номеру клієнта та виконанням переказу шляхом виконання певних дій та введення інформації, яка відома лише власнику картки. ОСОБА_1 не зверталася до Банку із заявою про блокування рахунку, а тому за всі операції, які не супроводжуються авторизацією несе відповідальність відповідач. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.07.2017 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивачем зобов`язання за договором були виконані належним чином, відповідачу був виданий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 525 ЦК України регламентується недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання; відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

При цьому відповідач, як сторона кредитного договору, зобов`язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1ст.1054 ЦК України), а відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання.

Проте зобов`язання відповідачем, належним чином не виконувались, у зв`язку із чим, згідно з наданим суду розрахунком, на 14.07.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість перед банком 19932,93 грн., яка складається з наступного: 12044,70 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5869,25 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 593,60 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 925,38 грн. – штраф ( процентна складова).

Щодо позиції відповідача про те, що кредитними коштами вона не користувалась та зняття коштів з її картки відбулося внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженої Постановою НБУ № 705 від 05.11.2014 « Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Таким чином наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності. Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 13 травня 2015 року в справі № 6-71цс15.

Крім того, розділом 6 Порядком емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 р. № 705, викладено загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками.

Так, пунктом 3 розділу VI вказаного Положення передбачено, що банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використання електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжної операції, які не виконувалися користувачем; реєструвати протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів. Зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснення операції з використання електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

В той же час, користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Як встановлено судом, згідно виписки по картковому рахунку списання грошових коштів з картки ОСОБА_1 відбулося шляхом переказу коштів через IVR-меню, переказ коштів за допомогою якого відбувається самостійно клієнтом, за допомогою фінансового номеру телефону та дзвінком на номер НОМЕР_1 . Після чого клієнту необхідно обрати вид платежу та вводити 4 останні номери картки з якої буде здійснюватись платіж, суму платежу та підтвердити переказ.

Враховуючи, що переказ коштів через IVR-меню (за допомогою якого було переведено грошові кошти з картки ОСОБА_1 ) здійснюється за допомогою фінансового номеру телефону та шляхом введення інформації, яка має бути відома лише власнику картки, зважаючи, що ОСОБА_1 як користувач зобов`язана контролювати рух коштів за своїм рахунком та негайно повідомляти банк про операції які нею не виконувалися, не надала суду доказів про негайне повідомлення банку про вчинення операцій, які нею не виконувалися, суд дійшов до переконання, що до моменту повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе сама ОСОБА_1 яка своєю бездіяльністю сприяла незаконному використанню інформації, чим дала змогу ініціювати платіжні операції, що є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Крім того, до Банку із заявою про внесення її картки в стоп-лист платіжної системи, втрату картки чи телефону ОСОБА_1 не зверталась, а згідно витягу з ЄРДР відомості про вчинення злочину за заявою ОСОБА_1 внесено лише 14.05.2018 року.

Суд також зауважує, що з зустрічними позовними заявами до Банку про визнання кредитного договору недійсним чи зобов`язання відновлення балансу на картці ОСОБА_1 не зверталась.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в т.ч простроченим на суму 17913,95 грн., позивачем доведені в повному обсязі та підлягають задоволенню.

За заявленими позивачем вимогами про стягнення з відповідача відсотків та штрафу, суд з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, приймаючи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, зважаючи, що сам кредитний договір не містить підпису ОСОБА_1 , а отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, дійшов до переконання, що у цій частині в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту – 12044,70 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредиту – 5869,25 грн.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1726,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-80, 259, 263-268, 280 - 284 ЦПК України, ст.ст. 514, 631, 653, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У х в а л и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, МФО 305299, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 17.07.2017 року у розмірі 17913,95 грн., а також судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1726,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. В. Маринін